ти приходиш до мене щоночі
в ту хвилину, як я міцно сплю,
зазираєш в заплакані очі
і шепочеш: не плач, я люблю!..
я слова твої чую душею
і крізь сон усміхаюсь тобі,
твої очі горять надо мною
в невимовній, глибокій журбі.
ти жагуче мене обіймаєш,
в тих обіймах я млію вві сні,
поцілунками душу виймаєш,
вириваєш ти серце мені.
відкриваю заплакані очі...
навкруги порожнеча німа.
в тишині таємничої ночі
мого щастя нема як нема.
Д. Загул
в ту хвилину, як я міцно сплю,
зазираєш в заплакані очі
і шепочеш: не плач, я люблю!..
я слова твої чую душею
і крізь сон усміхаюсь тобі,
твої очі горять надо мною
в невимовній, глибокій журбі.
ти жагуче мене обіймаєш,
в тих обіймах я млію вві сні,
поцілунками душу виймаєш,
вириваєш ти серце мені.
відкриваю заплакані очі...
навкруги порожнеча німа.
в тишині таємничої ночі
мого щастя нема як нема.
Д. Загул