Одеська криївка NEWS

Російська ядерна доктрина: проблеми та ризики
Ядерна доктрина Російської Федерації часто стає предметом міжнародної критики, оскільки вона базується на принципах, які не відповідають сучасним реаліям, та сприяє зростанню глобальної напруженості.

Недоліки та ризики
Розмитість формулювань. У новій редакції доктрини Росія розширює умови застосування ядерної зброї, включаючи можливість відповіді навіть на "участь" або "підтримку" з боку союзників противника. Ці терміни залишаються без чіткого визначення, створюючи атмосферу невизначеності та можливість для маніпуляцій у кризових ситуаціях​

Порушення принципів стримування. Доктрина передбачає використання ядерної зброї навіть проти країн, які її не мають, якщо вони виступають у союзі з ядерними державами. Це порушує міжнародні принципи, встановлені Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), та суперечить раніше взятим Росією зобов’язанням​

Моральна та стратегічна слабкість. Експерти зазначають, що намагання використовувати ядерну доктрину як інструмент тиску не тільки послаблюють позиції самої Росії, але й створюють ризики для її майбутнього. Сучасні військові дії вже довели обмежену ефективність ядерного шантажу, а гонитва за ескалацією може призвести до міжнародної ізоляції країни​

Альтернативи
Замість розширення ядерного арсеналу та змін у доктрині, що загрожують глобальній безпеці, Росії варто було б зосередитися на зміцненні міжнародного діалогу та реалізації угод з контролю над озброєннями. Це не лише підвищило б рівень довіри з боку інших країн, але й сприяло б зниженню напруги у регіональних конфліктах.
Висновки
Ядерна доктрина Росії демонструє відхід від стримування як головної мети. Натомість, вона використовує розмиті критерії, що потенційно підвищують ризик необґрунтованого застосування ядерної зброї. Це не лише шкодить міжнародному іміджу Росії, але й ставить під загрозу глобальну стабільність. Інтеграція принципів прозорості та відповідальності могла б стати кроком до зменшення ризиків ядерного конфлікту.

У ЗМІ поширюється інформація про те, що росія передала до Міжнародного кримінального суду так званий «контрмеморандум» — документ на 522 сторінках з понад десятьма тисячами сторінок додатків. Ці матеріали містять нібито докази «геноциду на Донбасі», в тому числі свідчення, нібито отримані під тортурами від українських військовополонених, — експерт національного і міжнародного кримінального права Гюндуз Мамедов.

«Це не нова тактика Кремля. З мого досвіду роботи над справами про міжнародні злочини можу сказати, що росія традиційно бомбардує міжнародні органи, такі як ЄСПЛ або Міжнародний кримінальний суд великою кількістю документів, сподіваючись посіяти сумніви або затягнути процеси.
Варто відзначити кілька важливих моментів. З одного боку, незалежність російської правової системи викликає великі сумніви. З іншого боку, суди повинні розглядати всі заяви про ймовірні злочини. Це необхідно для встановлення істини. У будь-якому випадку, слід дочекатися офіційного документа», — заявив Мамедов.