”я думала, не доживу до повноліття„

я думала, не доживу до повноліття
хоча, все ще можу не дожить
бо на сході є страна сусідня
яка так хоче з нами тут "дружить"

до вісімнадцяти лишилося півроку
сказали б це мені якихось кілька років тому
я б покрутила пальцем коло скроні
бо справді віри не було

і що робитиму не знаю, та хіба не все одно
планів на цей день не мала
і не маю дотепер
бо навіщо планувати якесь там майбутнє, де себе навіть не бачиш
взагалі

і це так дивно відчувати, що ось я тут, й на сьомий місяць року, що прибуває, я буду зовсім повноправна громадянка

яка 21го липня буде в мене забаганка?
а чи буде
взагалі?

бо я думала, не доживу до повноліття
хоча, все ще можу не дожить