(🍮)пам'ятаю колись у мене був досить цікавий період в житті, я не фотографували нічого бо не бачили сенсу та краси в фотографіях, загалом не бачили краси в чомусь, зараз навпаки фото для мене стали зрештою якоюсь пам'яттю та естетизмом який містить в собі певний сенс тому фотографую дуже багато і навіть в якісь осінній калюжі можу побачити естетику...цей лічний відступ до чого? Ну так от ось готуйтесь я буду кидати мільйон фото в яких я бачу щось гарне але й фактично інші там можуть не бачити нічого бо іноді калюжа це просто калюжа так як і листя це просто листя та багато інших прикладів і це теж окей але й окей бачити щось більше в цьому томууу якось так