не тринькай емоції марно
і тіло не трать без потреби.
ніхто не скаже «ти гарна.
лишайся до ранку у мене.

лишайся до ранку у мене.

лишайся до ранку,
не ставлячи рамки,
загоїмо ранки,
стрибатимемо до стелі.
вінками пастелі
я ліжко застелю
під ритми дафт-панку».

зали спустошені
стали
очі спустошені.
як мало, боже мій, мало
треба до себе жалю,
аби у грудях піджало.

«дорослі відносини».

тіло жадає і просить,
тіло ниє і гнеться,
очі б прикрити серцем.
дати б емоціям волю,
вибити б стіни рукою.
та знаєш -
жити потрібно за правилом,
щоби каміння в обличчя не падало,
щоби дією помилковою
своєю рукою
знов не потрапити
туди, де ти вчиш себе правилу.
знову і знову.
поки не вивчиш, одначе.
набридли повтори.
мені би одне зарадило
просте і дитяче
«ти гарна. лишайся зі мною»