Погляд.
І в попел
непотріб.
Без клопотів обрій
ніяк не розшириш.
На жаль,
пожежа як розв'язок,
Не всім
проблемам підходить.
Та впораюсь.
Нехай тріпочуть крильцями
сполохані метелики-думки,
Полозом підступає невпевненість.
Та початок
покладено.
Потім
полум'яні маки
покриють
поля пам'яті.
Для спокою?
Для спогадів,
Які впорядкують
події
у постійному плині часу.
І з цієї смуги
подальший
політ буде мати менше нес-
подіванок.