[ Мітинг ]

Випадковий факт: в домі є принцеса, дитина і скотина.

Цей покемон дістався зала.

А значить, я вилізли з циклу "я знаю, що після залу жити стане легше. Але сил дійти до залу немає". Це радує.

Взагалі, мені завжди цікаво, які різні люди ходять в зал. Стереотипно здається, що це квадратні хлопці і сексі дівчата. Але насправді... ні, квадратні хлопці і дівчата в комбезах з вирізами в дивних місцях, звісно, є. Але крім них є чоловіки з пузіками, немолоді жінки, зграї підлітків... і переважно всі ввічливі і уважні одне до одного. Переді мною сьогодні вибачились разів п'ять за те, що мені довелось трошки почекати, поки вони закінчать.

Власне, це якийсь короткий пост про те, що зал - це прикольно. І організм після з воплями "ми вижили!" генерує серотонін =)

Так виглядає авторський брейнштормінг =)

Ще два колажі, пов'язані між собою. Примаченко і мурал.

#collages

Хороша новина - Навіяні є на Megogo Books
Дивна новина - там цікава варіація назви хД

Письменницький тур.

Другий в моєму житті. І перший настільки масштабний =)

Я маю багато інсайтів після спілкування з іншими авторами. В основному вони стосуються того, що нормальних людей не існує. Якими б успішними, продуманими, впевненими не здавались інші - ми всі на своєму шляху навпомацки. Інструкції якщо й є, то вони не універсальні і не діють для всіх.

Я постійно сварю себе за те, що я дуже повільний автор. Перші Навіяні писались п'ять років. Скільки писатимуться наступні - я навіть не знаю. Якщо Леся не поставить мені жорстких дедлайнів... Я постараюсь швидко, правда)

Але суть в тому, що письменництво об'єктивно потребує дуже багато роботи. Більше, ніж здається, на кожному з етапів. І кожен з нас викручується по різному. Навіть на прикладі авторок, з якими я були в турі.

Катя Самойленко три роки займалась тільки написанням трилогії Двоповні. У Наді Ліри був куратор і жорсткі дедлайни на кожному етапі для Печери Мари. Лесю Яцуту з Теменом шантажували редакторки. Наталя Кош написала Загубленого Принца за вісім місяців інтенсивної роботи.

Я дуже чітко знаю, що письменництво неймовірно індивідуальний процес. Але дещо, про що я забуваю, - це те, що написання книги також однаково складний і тривалий процес для кожного з нас.

Можливо це не дуже цікавий пост для всіх, але це трошки моїх внутрішніх рефлексій після туру =)

Поки ми думаємо, куди їхати далі...

#навіяні #Міжсезоння #сучукрліт #книга #міськефентезі #українськаміфологія #Київ #укррайт #книга

Кава з думками про бавовну на москву.

#collages

Якось так я працюю з понеділка. Весь день.
Можливо, хтось трошки скучив.