Старий вояка

Залишок витрачу на кріплення для активних навушників і на кавер, щоб уж був повний комплект )

Ну от і новини.
Мене офіційно перевели з піхотної роти до підрозділу РЕБ.

Що я знаю про реб?..

Остання новина: сиджу, чекаю на перевод. Кудись, колись. Ніхто не знає. Рапорт по мені вже є, наказу поки що нема.

Тим часом з'їздили постріляти на стрільбище. Мене возили чисто шоб я потестував свої активні навушники. Але вони ж під шолом не лізуть, не для того вони. На виручку прийшли хлопці, один дав свій шолом з навушниками. Прикольно ) Звук такий "пук, пук, пук" ) Корочє, напукали по гонгам по два магазини та поїхали назад.

Я тут привчився пити чай обережно, кожен раз зазираючи в кружку, бо там вже може плавати муха ))

Поки чекав на посилку з активними навушниками зі Штатів від мого давнього доброго знайомого кримського гитариста металюги Александра Малиновського, купив собі дешеві активні навушники від М-Тас. Ціль була потестити на людях, як мені буде це взагалі, зручно чи ні. Свої враження напишу тут.

Плюси:
Вони працюють. Вони стерео. Вони дешеві.

Мінуси:
1. Диявольськи потужна пружина, навушники просто розплющують вуха. А якщо ви ще й в окулярах, то хвилин за десять ви просто взвиєте.
2. Дуже непродуманий спосіб заміни батарейок. Треба розібрати навушник повністю. Якщо навушник пустий, його розібрати нема проблем, пальці під амбушюр засунути можна, а якщо з батарейками, то вже треба ножем колупати корпус, щоб відділити амбушюри. 
3. Не зручне регулювання висоти навушників, нема фіксації, постійно сповзають.
4. Якщо вам треба навушники під шолом, це не ваш вибір. Це взагалі не для військових. Це навушники для тіру, для стрільбища, для полювання, або для роботи в дуже шумному середовищі.
5. Це стосується не конкретно цієї моделі, а взагалі активних навушників. Нажаль, вони не виправляють частоти, тому ви просто будете чути те ж саме чиєсь бубніння, тільки набагато гучніше. А от різкі неприємні звуки будуть вас просто зайобувати, особливо клацання металевого посуду, шелестіння целофанових обгорток і пр. Те ж саме стосується яскравого або різкого тембру голосу в когось, вам захочеться зробити звук тихіше.
ПиСи. 6. На місцях кріплення батарейок відсутні позначки + та - . Якщо вставив неправильно, треба знов колупати корпус ножем і розбирати.

Сьогодні мали бути ротні стрільби на полігоні. Всі підірвалися дуже рано, поснідали хто чим, зібралися. Але все відмінили, як тілько ми почали загружатися в машини ))

З дев'ятої ранку хуярили хату. Конопатили вікна та двері, лагодили електрику. Привезли продукти, ми годину їх ділили на три взводи, носили та розпихували по шкафам. Проблема з м'ясом та рибою, в нас нема морозильної камери, і холодильник маленький. Так що сьогодні в нас буде смажена курка. Багато смаженої курки ) А рибу засолили.

Собаку, до речі, таки прибрали кудись з під вікна. Спимо спокійно )

Обрії моєї корисності для підрозділу трохи вимальовуються. Дружина запропонувала прислати мені свій старенький ноут без батареї, щоб я освоював ворд і ексель, авось заберуть в діловоди ) Я спитав командирів з приводу упс, бо без іскрічіства ноут не робе, а світло має тенденцію несподівано зникати як раз під кінець роботи над величезними проектами, коли ти вже тягнешся курсором до іконки з дискеткою. І тут вспливає тема відео роликів для збора донатів, бо тре і техніку ремонтувати, і реби треба, і багато чого для ефективної роботи підрозділу. Кажу, можу монтувати відео, нема проблем, не супер професійно, але можу, та і ноут старенький. Ну, корочє, щось спробую з цього вижати, може дійсно буду якось корисним. )
А от звук до відосів робити буду просити колег допомогти. Сподіваюсь не відмовлять )

Дві ночі я спав на підлозі.

Підрозділ перебазувався в інший населений пункт, це зовсім інша хата, і, як завжди, не найліпша. Хазяйка живе поряд в меншій хаті, а цю здає військовим. З плюсів: є пічка, вона робе, але поки розтопиш, задимлює всю хату. Щось із тягою. Але ввечері та вночі в хаті тепло. Ще є колонка і вода, старий холодильник і пластикова пралка з вертикальним завантаженням білизни. Ну і туалет типа очко на дворі.
Мене поклали під вікно на підлогу, бо нема було розкладухи. Старий килим поклали вдвоє, на нього каремат і спальник, а зверху я в два шари поклав товсту ковдру, що подарували бплашники. В ній і спав, загорнувшись. Було дуже тепло і затишно. Правда, вранці від твердого ліжка боліло все тіло )
Розкладуху привезли на третю ніч.

Звісно, без хуйні ніяк. Перша хуйня - вікно. В ньому нема скла. Стара дерев'яна рама забита товстою клійонкою ззовні. Вночі від вікна тягне холодом. Забив ізнутрі теж. Нажаль, ніякої старої товстої ковдри не знайшлося. Є тільки моя новесенька, і я її не угроблю на вікно, шо я, зовсім дибіл? )
Друга хуйня - собака. Середніх розмірів дворовий пес марки кобель. Дві ночі воно десь бігало, потім повернулось, його схопила хазяйка і посадила на ланцюг. Прямо навпроти того їбаного вікна над моїм ліжком, метрах в трьох. І той курвин пес явно не був задоволеним, бо почав вити, сковчати та лаяти практично не замовкаючи весь вечір. Потім, мабуть, втомивсі і заспокоївсі. Але не надовго. Коли всі позасинали, той всратий собака посеред ночі вмикнув свою сирену на повну. Звук йде прямо в моє нічим не захищене вікно і в кімнаті десь резонує. Якщо я лежу з відкритим правим вухом, витерпіти цей звук практично неможливо, бо в мене від нього аж зуби дзвинять. Тому перевертаюсь догори лівим, йому майже похуй, воно сильно не дочуває.
Під ранок, після майже ночі без сну, було сильне бажання пристрелити ту кошлату хуйню. Поговорив з хазяйкою, вона покивала головою, але ніхуя так і не зробила, бо кудлата сирена і досі тут. Он, сковчить, падла, розминається, готується до ночі. Боже, дай мені міцних нервів!

Дуже цікавого за ці три дні нічого не було. Мене повернули в піхотну роту, де я маю бути кулеметником. Тут всі приблизно мого віку, є і старші. Всі, окрім мене і ще одного новенького, вже ветерани із неодноразовими пораненнями та контузіями.
Мені рекомендували "знайти себе, щоб бути корисним товариству". Поки що нічого, крім прибирання в хаті та допомоги на кухні, запропонувати не можу. Готувати не вмію, керувати транспортними засобами теж, прав нема, одні обов'язки. Принеси подай іди на хуй не мешай.

Ситуація із вухами дратує. Говорив із нашою ротною бойовою медикинею. Вона сказала, що я їй вже печінку виїв (коли тільки встиг), а ще вважає, що я кошу під глухого. Але при цьому продовжує до мене говорити голосно. Не став звинувачувати її у непослідовності ))
Спитав її, чи є можливість отримати слуховий апарат. Сказала, що на державну програму розраховувати нема сенсу, бо в мене не бойова травма. І навіть з бойовою можна чекати дуже довго, і не факт що отримаєш. Єдиний для мене варіант шукати приватну клініку і робити за власні кошти. Якщо повезе, можна надибати якийсь волонтерський проект з допомоги глухим військовим. Але! Я можу не отримати направлення на таке обстеження. І навіть якщо отримаю, це їхати хуй зна куди в інше місто, де є така клініка. А ще для отримання слухового апарату має бути декілька обстежень, індивідуальна підгонка і т.д. Це час, це поїздки туда сюда, це гроші. Дуууже багато грошей. Один завушний апарат коштує близько 20000 грн, один внутриканальний 40000, а треба два, бо вуха чують по різному.

І от стає питання виживання, бо треба щось чути, щоб нормально служити, а глухий на передку - однозначно двісті або триста. Командир сказав, що тримати мене вічно в тилу ніхто не буде, бо по всім документам я придатний, тобто маю виконувати функції стрільця. Треба зайобувати командирів та медиків, щоб вижити.

Нарешті я побачив командира підрозділу бпла. Він приїхав, сказав збирати речі і відвіз мене назад до піхотної роти.
Глухий не потрібен.

Це просто їбане блядство!

Сукасукасука!!! (((