Rупор | Економіка


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


Канал про те, як влаштована економіка і підприємницька діяльність і капітал
________________________________
Рубрики каналу:
#кінцевий_результат
#ринкова_економіка
#трикутник

Related channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter


На зв'язку Економічний Rупор 📢

#ринкова_економіка
Рубрика про те, як працює ринкова економіка, яке місце посідають в економічному розвитку підприємці з капіталістами та як їм заважає держава з * виключно точки зору економічної теорії
_______________
Про важливі ринкові закони: закон часової преференції

Н варто забувати, що економіка є перш за все суспільною наукою, тобто це перш за все про людину, її правила існування та прагнення до своєї закономірної мети. Якщо попередні 2 закони - про взаємодію між людьми, то ці 2 - конкретно про людину і як наслідок - як це враховувати відповідно підприємцям у створенні своїх благ. Про один із них - закон граничної корисності - ви дізнались сьогодні, а зараз час для наступного

2️⃣ Закон часової преференції
говорить про перевагу (преференцію) якогось часу для людини над іншим, а зокрема про використання якихось благ в одному часі, а не в іншому. Із закону виходить, що людині необхідні блага саме зараз і цілком закономірним вважається ігнорування того, що буде потім.

Є таке поняття як низька чи від'ємна часова преференція, що характерна для людей, які готові очікувати, відкладати на майбутнє, а значить вірити в нього.

Основною характеристикою по якій рухається курсор від низької до високої планки часової преференції є загальний обсяг як і забезпеченості суспільства людини, яка робить рішення, та, якщо згадувати слова Австрійської Школи, чисто етична складова - культурний бекграунд.

У публікації на своєму економічному блозі мій товариш спробував кинути виклик цьому закону. Залітайте почитати 🔥

Підписатися | Економічний Rупор 📢


На зв'язку Економічний Rупор 📢

#ринкова_економіка
Рубрика про те, як працює ринкова економіка, яке місце посідають в економічному розвитку підприємці з капіталістами та як їм заважає держава з * виключно точки зору економічної теорії
___________________
Про важливі ринкові закони: не банальна інформація про закон граничної корисності

Вже раніше ми згадували про основні стовпи завдяки яким існує на працює ринок. Мова йде про закон (а якщо розібратися, то справжня теорема) попиту і пропозиції - іншими словами формування ціни - та розділення труда і визначили їх карколомний вплив на формування економічних взаємодій в тому вигляді в обсязі, які необхідні для економічного зростання.

Проте не варто забувати, що економіка є перш за все суспільною наукою, тобто це перш за все про людину, її правила існування та прагнення до своєї закономірної мети. Якщо попередні 2 закони - про взаємодію між людьми, то ці 2 - конкретно про людину і як наслідок - як це враховувати відповідно підприємцям у створенні своїх благ.

1️⃣ Закон граничної корисності
говорит про те, що з кожною новою одиницею товару ми починаємо цінувати його все менше. До прикладу, другий літр води вже не так смачно заходить і вже немає у ньому такої потреби після вгамованої першим літром спраги. Проте часто забувають, про інший аспект цього закону. Тут вже приклад зі споживанням в реальному часі не діє, тут про ту кількість тої самої одиниці товару, які ти маєш і які збільшуються - цінність зменшується не тільки для кожної нової одиниці товару, але для всіх одразу. До прикладу, у тебе є 3 бутилки води і ти готовий їх продати кожну по 18 грн. З появою двох нових ти будеш готовий продати і ці 2 нові вже по 16, і попередні 2 теж по 16. Саме так і з'являються акції 1+1=3, тому що по-інакшому формуванні ціни на них не відбувається. Давайте пригадаємо чому. Про це аж ніяк інакше вже писалося раніше в дописі про підприємницьку діяльність, але тепер аргументація зі сторони економічної теорії:

При надлишковій наявності їхня цінність зменшується, а як ми пам'ятаємо продаж - форма обміну - це обмін менш цінного товар не більш цінний для тебе, а не аж ніяк рівних між собою.

* це одна із проривних думок саме Австрійської школи економіки - формування ціни. Товар може коштувати величезну суму грошей не тільки тому, що це відповідає його значенню, вкладеним в його створення ресурсів і зусиль, а просто тому що так хочеться і тому що хтось готовий його за такою ціною купити - вільне формування ціни не залежно від того, яку величину хоче бачити держава, а суто від твоєї цінності цього товару/послугу.

Чи пам'ятаєте ви подібні акції при плановій економіці в совку, де був строгий план і уявлення про вигляд цін на товар, ігноруючу їх реальну цінність, як для споживача, так і для креатора. Це одна з форм ігнорування законів ринку, які вже, як показує історія, відомо до якого стану приводять економіку.
___________________
Про другий закон поговоримо пізніше, публікація буде сьогодні на цьому каналі 😜

Підписатися | Економічний Rупор 📢


На зв'язку Економічний Rупор 📢

Я впевнений, що кожного з вас цікавить дізнатись про якусь важливу річ максимально просто і за короткий проміжок часу. Звісно, слід пам'ятати про правило 10 000 годин присвяти якомусь процесу аби стати в ньому дійсно експертом.

Це стосується і економіки.
Хоча, мабуть, кожен хотів знайти ресурс, який водночас розставить усі крапки над "і" та над "ї" і дасть фундаментне розуміння.

Такий вихід є.
Пропоную ознайомитись з міні-курсом від Free Economy Istitute, де автор постарався за 90 хвилин розповісти про принципи роботи економіки.
Зміст курсу в картинці під постом 👇

P.S. Це той самий інститут, від якого у нас розвивалась рубрика в тік-тоці FEI Library


FEI Library 📚

Підсумок рекомендацій по книгам для повного розуміння економіки:

1. Частина І: база тут
Побачити, як виглядають книжечки можна на цьому відео з нашого тік-ток 👈

2. Частина ІІ: продовження бази тут
Побачити, як виглядають книжечки можна на цьому відео з нашого тік-ток 👈

3. Книги для того, щоб пояснити економіку дітям | Знаходяться тут
Побачити, як виглядають книжечки можна на цьому відео з нашого тік-ток 👈

4. Фундаментальні книги цього каналі | У нас раніше був пост, де ми навели підбірку якісних книг і дали посилання на них у пдф-формат | Переглянути ці рекомендації 👈

Більше книг на можливість їх замовити у Бібліотеці Інституту 👈 Там всі необхідні для вивчення економіки книги, з наклейкою від FEI Library а також із можливістю замовити не нові книги, а з помітками та закладками 😊

Підписатися | Економічний Rупор 📢


"Політика – це одна із найвищих форм служіння. Цей шлях не повинен обиратися з метою особистого збагачення, здобуття слави чи ще чогось. Політиком має бути особа, яка свідомо прагне всю свою духовну силу присвятити спільноті, загальному благу". Л. Гузар
Poll
  •   Політика може бути такою
  •   Політика - антонім сказаного
4 votes


На зв‘язку Економічний Rупор 📢

Продовжую рекомендувати вас книги з економіки. Правдиві, об’єктивні книги, які описують реальні економічні процеси та пояснюють їх природу. Такі книги, які ви, як правило, не зустрінете на жодному економічному факультеті. Що і є причиною, чому потім наші «провідні» економісти прогнозують рівень загальної інфляції чи рахують рівень збіднення населення по дорожчанню споживчого кошика 🤨

1. За участі Золотарьова «Лібертаріанська перспектива» - про переваги лібералізації економіки та важливість свободи ринкових процесів.

2. Мюррей Роттбард «Влада і ринок» - книга від одного із найбільш базованих економічних авторів. Книга, що у вигляді логічного ланцюжка пояснює, як спотворюється економіка під впливом держави і якими пагубними можуть бути регулювання.

3. Фрідріх фон Хайєк «Еконоиічні цикли» - про природу економіки та економічних процесів, як вони працюють в сому працюють саме так.

4. Людвіг фон Мізес «Теорія грошей і кредиту» - фундаментальна робота фундаментального автора. Про природу і влив кредитних грошей та грошей загалом

Неймовірно пізнавально 🤓

А щоб побачити ці книги - запрошую на ввдко в Тік-ток за посиланням 📲


На зв'язку Економічний Rупор 📢

Цей пост в першу чергу для тих, хто завітав до нас із посилання і тік-тоці 😄

Дуже складно пояснити дітям і бути впевненим у їх глибинному розумінні навіть прості речі. А що робити про щось складніше, про науки, які необхідні для облаштування якісного життя, наприклад?

Треба шукати унікальний підхід і подати їм матеріал зрзумілою мовою. Це навіть свого роду демонстрація рівня розуміння матеріалу. Називаються "поясни це мені, як 5річній дитині" - якщо правда можеш чомусь навчити, тим паче дитини - будь певен, ти вже знаєшся на цій темі ☝️

А я пропоную підбірку книг, навіть скоріше цікавих коміксів-пригод, які допоможуть розкласти по поличкам і "розібрати на пальцях" для дітей економічну теорію

Посилання на бібліотеку 📚


Forward from: Михайло Чернишев
⚡️Послевоенное восстановление экономики Украины

В этом цикле статей мы будем детально разбирать крайне важную тему послевоенного восстановления. От экономического восстановления зависит не просто уровень жизни украинцев, но и эффективность отпора военной агрессии.

Каким следует быть плану восстановления экономики Украины и какое место в этом плане должна занимать внешняя международная помощь (пресловутый “План Маршалла”)? Какую роль в восстановлении играют предприниматели? Что из себя представляет экономический рост (или рост экономики)? Что препятствует экономическому росту? На эти и многие другие важные вопросы вы найдете ответы в этом цикле статей:


1️⃣ Послевоенное восстановление экономики Украины (Часть 1: накопление капитала) 


2️⃣ Послевоенное восстановление экономики Украины (Часть 2: разделение труда)


3️⃣ Послевоенное восстановление экономики Украины (Часть 3: товарная и финансовая помощь)


4️⃣ Послевоенное восстановление экономики Украины (Часть 4: предпринимательская деятельность)


🎓Михаил Чернышев


На зв‘язку Економічний Rупор 📢

Відео від автора блогу, по якому ви зможете дізнатись лейтмотивну тему каналу.

Тут про підприємництво та його філософію, про взаємодію їх з капіталістами та державою, про значення появи товарів в продуктів та їх місце в економічно у розвитку.

Посилання:
https://youtu.be/tIlViNgcpeE


Forward from: Studfreedom | #УкрТґ
🔺 Сьогодні 141-ша річниця Дня народження Людвіг фон Мізеса — видатного економіста, основоположника неолібералізму, засновника австрійської школи економіки.

Мізес народився 29 вересня 1881 у Львові. За своє життя він написав чимало праць, серед яких: «Теорія грошей та кредиту», «Соціалізм: економічний і соціологічний аналіз», «Національна економіка» та інше.

Мізес довів несумісність соціалізму і промислової економіки, розвинув тезу протиприродності державного втручання у господарську діяльність суспільства. Він писав, що найбільш раціональною і зваженою державною політикою може бути лише надання цілковитої свободи суб’єктам ринкових відносин. Він стверджував, що абсолютними основами цивілізації є розподіл праці, приватна власність і вільний обмін ресурсами.

Вдячні Людвігу фон Мізесу за його вклад у розвиток економіки та політичної думки!


Forward from: Studfreedom | #УкрТґ
📚 Статті, з яких варто почати знайомство з лібертаріанством

Ми називаємо себе лібертаріанцями, сповідуючи цінності Свободи і розбудовуючи вільне суспільство в Україні. Ми робимо тренінги, лекції та інтенсиви, які відвідували чимало із вас, читачів цього допису. Ми проводимо медіакампанії, виходимо на протести проти свавілля влади, підтримуємо боротьбу проти ворога на усіх фронтах і об'єднуємо молодь.

Чому ми це робимо і які ідеї рухають нас?

Департамент Просвітництва «Українських Студентів за Свободу» створив для вас підбірку базових матеріалів, які допоможуть ближче познайомитись із принципами вільного суспільства та засадами лібертаріанства як ідеології.

▪️Переклад статті «Who is a libertarian?» Діна Расела — професора економіки Рокфордського коледжу

▪️Уривок з книги нобелівського лауреата з економіки Мілтона Фрідмана «Капіталізм і свобода»: як має бути влаштована система освіти?

У своїй книзі пан Фрідман описує, чому варто обмежити вплив держави в економіку, децентралізувати владу, забезпечити гнучкий валютний курс, роздержавити сфери освіти і соціального забезпечення. Проте у перекладеному нами уривку ми зосередилися на питанні саме освіти.

Коли освіта — це суспільне благо? Як впустити ринок в освіту? Чому вища освіта не повинна бути загальною і як держава, на думку лібертаріанців, може і має втручатися в освіту?

▪️Переклад есе «Політичний принцип свободи» Александра Маккобіна, президента та співзасновника організаціі‌ «Students for Liberty», аспіранта філософського факультету Джорджтаунського університету

Політична теорія або ідеологія має три компоненти: обґрунтування, принципи та політику. Лібертаріанство перебуває на рівні принципів, що дає йому змогу черпати ідеі‌ з різних філософських традицій, релігій і стилів життя. В есе автор показує, як і чому лібертаріанство приваблює людей по всьому світу.

▪️Переклад есе «Походження держави і уряду» зі збірки «Чому свобода?»

Чи відповідає держава за добробут та суспільний порядок? Що таке держава і що таке уряд?

▪️Стаття «Коли уряд несправедливий, громадяни можуть чинити опір» Джейсона Бреннана — професора стратегії, економіки, етики та державної політики Джорджтаунського університету.

Чи можемо ми захищати себе та інших, коли державні службовці чинять несправедливо? Які допустимі межі опору уряду? Чи прийнятне насильство?

Обов'язково зберігайте собі цей допис та діліться ним із друзями! Більше освітніх матеріалів ви можете знайти на нашому сайті studfreedom.org.


Про репрезентативність показників, що визначають загальний рівень цін

Не секрет, що існують кардинально різні товари: техніка, продукти, послуги, тощо.

Ціни змінюють на кожну категорію по різному і відразу вимальовується питання, а чи правильно їх разом сумувати і поділити на кількість? Це ж так само як в класичній математичні задачі, де не можна додавати груші і ягоди, бо це не дасть загальної кількості фруктів у корзині.

Та навіть зі спільним знаменником не все так просто. Бо як порахувати усі товари? Та ніяк, навіть якщо створити автоматичний процес - траба ж все одно всі товари в базу внести. Хто цим займеться. І що найсмішніше - поки ти будеш вносити всі товари, будуть з’являтися все нові в нові і просто неможливо їх вписати. Це як постаратися дорахувати до безкінечності чи долетіти до краю Всесвіту, який тільки розширюється.

І останнє - як розробити коефіцієнт справедливості. Уявімо, що рівень цін на автомобіль росте на 2%, а сиру - на 10%. Чи доцільно тут шукати середнє арифметичне чи прораховувати коефіцієнт. А якщо і коефіцієнт, то який справедливий? Крім того, є різні марки машин, а в кожної марки машин - свої моделі.

Та і варто зауважити: нам дають один показник росту цін - на всі товари, але ж для кожного свої товари, на які ми як покупці звертаємо увагу: хтось купує машину раз в рік, хтось раз в 10 років, а хтось взагалі ніколи. Навіщо тоді цій людині показники рос цін по автомобілям?

Цей показник не може бути репрезентативним відносно покупця, бо в кожного з нас своя тражкторія покупок і рівень потреб. А на скільки безглуздий є універсальний спосіб - споживацький кошик - згадувалось у попередній публікації.


Про економічні прогнози:

Ми звикли весь час очікувати від різних інститутів та економічних організацій прогнози стосовно економічного розвитку. Ми сприймаємо прогнози про рівень інфляції, про рівень підвищення цін, про ріст ВВП чи купівельної спроможності громадян.

Але на скільки репрезентативним є такі показники, на скільки їм можна довіряти, орієнтуватися на них? Та не на скільки 💁

Потрібно зрозуміти, як виходять подібні дослідження, як малюється подібні цифри. Задаючись цими питання все сильніше починаєш розуміти - цифри якраз таки просто малюється: для формальності ведення наукових досліджень і це ще один доказ того, що цифри - це про форму, а всюди в житті траьа орієнтуватися на суть - на глибину питання.

Як можна розрахувати прогноз інфляції? Та ніяк - це не можливо прогнозувати і по справжньому не прогнозується. Як вийшов показник в 22% чи будь-який інший? Взяли калькулятор, певні показники і математичними хитрощами вивели той показник, який вигідний тим, хто стоїть за вдовою. Виходить 40%, багато? Змінимо метод рахування, щоб вийшов кращий - скажімо 30%. Треба шукати відповіді у сенсу економічних процесів, а не дивитись лише на фінальний результа. Це як читати клікбейтний заголовок новини, а не саму новину, яка часто міняє повністю суть заголовку.

А як оцінити рівень купівельної спроможності громадян? Та ніяк - по в кожному різні покупки і способи трати грошей. Часто, економісти використовують «споживацький кошик», але що це за показник? Ви бачили його складову? Хто взагалі курує такі товари і в такій кількості? Так вмаоюєтьсч середній розмір цін на 10%, але які 10% якщо ти заходиш в магазин і товари, які ти дійсно споживаєш дорожчі в 1,5 рази.

Відповідь - потрібно розумітись на економічний теорії і шукати відповіді на питання, а не довіряти цифрам, які просто малюються

В наступному пості поговоримо про те, на кільки правильним є визнавати одним показником ріст цін. Спойлер - це максимально безглуздо!


Про всюдисуще підприємництво

30 июня 2002 года – памятная дата в истории футбола. В этот день Бразилия с Германией решали в Японии судьбу финала ЧМ. А за пару часов до этой битвы, в 4500 км оттуда, разыгрывался еще один титул – худшей сборной планеты.

По состоянию на июнь 2002 года два последних места в рейтинге ФИФА занимали гималайское королевство Бутан и карибская островная территория Монтсеррат. Бутанцы до этого ни разу не выигрывали в официальных матчах (за 20 лет существования сборной), а островитяне победили лишь дважды за 52 года.

Идея столкнуть их лбами возникла в Нидерландах. Два рекламщика Йохан Крамер и Маттейс Де Йонг заинтересовались, какая команда худшая на Земле, и полезли в рейтинг ФИФА. Де Йонг увидел в конце списка Бутан, который недавно посещал, после чего придумал организовать неудачникам очную встречу. Обе федерации сначала приняли предложение за шутку, но Крамер рассказал им о планах снять документалку об этой встрече, что и подтолкнуло участников к диалогу. Обе стороны дали добро.

Игру под названием «Другой финал» специально провели в день бразильско-немецкой битвы. Матч прошел в Бутане, поскольку остров их соперников в то время трясло от извержения вулкана. Местная сборная выиграла 4:0 и оформила первую победу в истории! Монтсеррат же после этого получил официальный статус худшей сборной в мире.

После игры игроки вместе с болельщиками вместе смотрели финал ЧМ. А документалка, которую снял Крамер, не только принесла популярность двум странам, но еще и получила две награды на кинофестивалях.

Сейчас Бутан и Монтсеррат идут в рейтинге ФИФА чуть выше (186-е и 177-е места соответственно), а в матче за звание слабой сборной мира можно было бы столкнуть Ангилью и Сан-Марино. Первые в последний раз побеждали еще в 2003-м году (пострадали Сент-Киттс и Невис), вторые – в 2004-м (единственная победа в истории пришлась на матч с Лихтенштейном).

Картинка


Спільно з Free Economy Institute - першим в Україні інститутом від Австрійської школи економіки підготували для вас підбірку книг, які ти маєш прочитати, якщо хочеш розібратись в економіці:

1. Людів фон Мізес: «Людська діяльність» - без цього трактату складно собі уявити розуміння економіки. Тут автор захопливо і послідовно ознайомлює тебе з економікою як діяльністю людини і підводить тебе не просто до розуміння усіх економічних процесів, але і розуміння, сому вони працюють саме так і не можуть інакше

2. Фредерік Бастія: «Економічні софізми» - трактат, який дає розуміння справжньої суті державного впливу на економіку в переваги вільного ринку

3. Фредерік Бастія: «Що видно і чого не видно» - основа із основ, що прекрасно доповнить попередні 2 роботи

4. Уолтер Блок: «Приватні дороги» - про цю книгу тут буде окремий розділ, оскільки вона наче рупором доносить думки про здорову економіку і показує, як її будувати. Тут про повагу до приватної власності і перевагу приватизації над державним сектором економіки

5. Хаус Уерта де Сотто: «Гроші, банківські кредити і економічні цикли» - логічне і послідовне пояснення економічних процесів та природи їх появи і функціонування

📎 Бібліотека книг на сайті
__________________________
Підписатися | Економічний Rупор 📢


На зв'язку Економічний рупор 📢

#трикутник
Про взаємодію трьох вершин - суб'єктів економічної діяльності - підприємців, капіталістів, держави - та їх вплив на економічну картину дійсності
_______________
Про єдину державну монополію, яка зберігає мотивацію:

в попередніх публікаціях про переваги конкурентного ринку, ми дійшли однозначного висновку, що монополія здатна лиш усугубити ситуацію в економіці: ціни не знизяться, а тільки будуть рости, хоч про мотивацію підвищувати якість продукції можна забутись

Проте одна державна структура забезпечує таку форму монополії, яка якраз таки зберігає важливу, як ми дізнались з попередньої публікації, мотивацію тільки створювати і покращувати свою продукцію

Мова йде про Центральний Банк - в нас він називається НБУ - Національний Банк України, але його інші функції, які суперечать одна одній і на пряму вказують на збіднення населення, ми поки змовчимо.

Річ у забезпеченню єдиного центру емісії - створення (друку) фіатних грошей. Уявіть, якби ми тут були би повністю вільними, купили у кожний дім по станку і друкували стільки грошей, скільки треба чи скільки влізе? До чого це призведе?

Не відразу, але згодом, просто потреба в грошах стане відсутньою. Адже гроші - це економічний ресурс, а особливість економічного ресурсу - його кінечність, обмеженість у кількості, що і забезпечує його цінність - вартість.

А якщо не те що загалом а навіть для кожного домогосподарства гроші стануть безкінечним ресурсом, то яка тоді мотивація їх заробляти, а головне - яка мотивація взагалі щось за них купувати - при такому розвитку подій вже просто заходь в магазин і бери що хочеш і довільній кількості (як в дитинстві, коли грішми були безкінечні листочки з дерев).

Після цього іде відсутність мотивації щось продавати, бо що ти отримаєш, а значить - нащо щось виробляти. Економічний розвиток - забезпечення економічного обігу за рахунок обміну товарами - завершиться. Занавіс!

Підписатися | Економічний Rупор 📢


На зв'язку Економічний рупор 📢

#трикутник
Про взаємодію трьох вершин - суб'єктів економічної діяльності - підприємців, капіталістів, держави - та їх вплив на економічну картину дійсності
_______________
Як існування держави порушує принципи мотивації до збагачення:

зловив цікавий інсайт - враховуючи специфіку роботу мозку людини, а економіка це перш за все суспільна наука - наука про людину - ми рухаємось по мотиву найменшого супротиву, нам складно погодитись на будь-яку дію

Саме тому тільки у людстких моделях життя, але і в нашій природі закодований цікавий механізм - принцип мотивації (виникнення потреби) в тому аби зробити щось.

Уявіть, що би вас могло змусити вставти з ліжка у єдиний вихідний день після тяжкого робочого тижня, якби не цей хитрий механізм примітивної мотивації до дії: потреба сходити в туалет, голод і навіть перевтома від сну чи лежання.

Так само із основною діяльністю людини - збагаченням - тобто потягом покращення своїх умов життя, наближення до максимального комфорту: у нас з'являється мотивація працювати, розвиватись змінювати комфортну умови на нові виклики, бо є мотив у потязі до якогось покращення життя, а значить - збагачення.

Перенесемо мотиваційну складову на призму економіки макро масштабу:

в цій публікації я давав анонс посту про розвіяння міту, час якого настав.

Мова йде про особливі стосунки держави з різними секторами економіки чи компаніями. Ми звикли думати, що це правильно зі сторони влади підтримати розвиток якоїсь галузі чи якось, як правило, "правильної" компанії", яка займається моральними речима і підтримка якої збільшить благополуччя людей. Наприклад, введення акцизів на аморальну продукцію, що робить гірше клієнтам - табак і алкоголь, чи фінансова підтримка прогресивних компаній, якоїсь продукції дотаціями.

Проте
1. Підтримка будь-якої галузі чи компанії відбувається за рахунок збитку іншої і гостро постає питання раціональності і правильності такого вибору
2. Проте сам цей вибір немає нічого спільного зі справедливістю - справедливою конкуренцією по рівню якості продукції, досягнення якої забезпечує мотивація до покращення своїх товарів послуг. Держава не приймає це рішення на основі справедливості, а значить - ігнорує природній для діяльності людини механізм мотивації. Наприклад, мотивації реально робити якісну продукції і покращувати її. На ці ознаки державі начхати, адже її вибір фінансової підтримки аргументується не якістю, а..згадуєм, що держава це люди - особисто, а не суспільно (якої не існує) вигодою.

Взаємозв'язки компаній і держави будуються тільки коли компанія готова піти на корупційну вигоду для представників держави, тільки в користь таких компаній зосередиться вибір підтримки держави.
________________________
Тепер уявіть, що у підприємців немає мотивації покращувати свою продукцію, бо держава має свою стратегію - знищити невигідних і захистити вигідних - перше правило бізнесу "захищай свої інвестиції"

Ми забудемо, що таке переваги конкурентного ринку, а значить забудемо і про якість продукції, проте ціну нам ніхто не зменшить, адже характерна монополія за відсутності забезпеченою конкуренцією альтернативи.

Проте існує єдина монополія, яка якраз таки зберігає мотивацію покращення продукції і про неї наступного разу

Підписатися | Економічний Rупор 📢


На зв'язку Економічний рупор 📢

#трикутник
Про взаємодію трьох вершин - суб'єктів економічної діяльності - підприємців, капіталістів, держави - та їх вплив на економічну картину дійсності
_______________
Як держава робить нас біднішими: наявність чиновницького апарату

В одній із попередніх пубілкацій згадувалось про природу збагачення населення, відповідно і розвитку економіку.

З неї робимо висновки: чим більше підприємницької діяльності - тим краще для економічного зростання, чим менше обмежень (державних регулювань) - тим більше свободи - тим більше однак ринковості в економіці - тим краще;

А тепер розглянемо вплив на економічне зростання від держави з точки зору її як сукупності чиновників (чиновницького Арарату):

1. Своїм ніколи не потрібним регулюванням чиновники обмежують підприємницький потенціал і зменшують обсяг економіки

2. Продовжуючи теми філософії податків - зменшують матеріальне забезпечення людей і їх можливість запускати економічні ланцюги, а отже - запускати розвиток економіки.

3. Діяльність чиновників по своїй суті не націлена на привнесення користі в економічне збагачення, а навпаки - потребує фінансування податками від населення, а отже - їх діяльність тільки зменшує можливості економіки
_________________________
Саме так чиновницький апарат як і в суті своїх діяльності, так і на практиці - зменшує обсяги економіки

В наступній публікації проаналізуємо як держава порушує мотиваційний аспект людської діяльності та розберемо значення монополії


Forward from: Михайло Чернишев
5 міфів про податки

💰Чому ми насправді платимо податки? Чи залежить багатство країни від розміру податків? Чи всі сплачують ці внески до бюджету і хто насправді може вважати себе платником податків? Відповіді на ці питання, а також простими словами про системи оподаткування, - все це у новому ролику Нової Економіки : https://www.youtube.com/watch?v=_gynjveRYsQ

📌Тайм-коди:

00:00 – Новини про податки – це свято для ЗМІ
00:47 – Міфи та легенди в галузі оподаткування
00:57 – Міф 1. Податки – це добровільна плата.
01:52 – Чи існує суспільний договір щодо умов сплати податків?
03:04 – Різниця між оподаткуванням і вільним ринком
03:30 – Міф 2. Чим вище податки, тим багатша країна.
05:00 – Міф 3. Податки платять усі.
05:52 – Чи є ви платником податків? Пройдіть безкоштовний тест!
08:23 – Міф 4. Чим простіша системи оподаткування – тим краще.
08:49 – Що таке непомітні податки?
09:31 – Найменш шкідлива для економіки система оподаткування
10:41 – Міф 5. Податки – це вирішення проблем.
11:26 – Ринок та підприємці – альтернатива податкам
12:17 – Скажи НІ звиканню до державного грабежу!


На зв'язку Економічний рупор 📢

#трикутник
Про взаємодію трьох вершин - суб'єктів економічної діяльності - підприємців, капіталістів, держави - та їх вплив на економічну картину дійсності
___________________
Як держава робить нас біднішими: філософія податків?

Перш за все, в контексті публікацій, що розвіюють міфи про економіку, ми вияснили, що спосіб сприйняття держави, як підписки на послуги, які ми були би не в змозі забезпечувати самостійно, не правильний -виходить висновок - наша платіжка державі є лишньою.

Це прикріплюється і філософським аргументуванням Локка стосовно людської природи.

1. Перш за все, уявіть, якби податки доводилось платити самостійно? Брати з собою готівку і йти до банкомату чи надсилати гроші з карти по реквізитам - як би тоді ми відчували втрату своїх грошей? Але держава - дуже хитре створіння і всі податки платять так, що ми не помічаючи цього процесу, приймаємо це як данність - платимо ПДВ 20% на кожен товар в магазині, який вже включений у вартість ціни + акцизи - таким чином навіть маленька дитина платить податок. Крім того - з грошей, з яких уже сплачений податок батьками - автоматичне оплата із зарплатні (ПДФО - 18%).

А тепер прив'яжемо це до людської природи до особистого збагачення, нездатності держави ефективно використовувати гроші, обгрунтування Фрідманом про логіку витрачання не своїх грошей на не свої потреби і звісно - потреби, які бувають виключно особисті, які подаються як потреби держави, на які витрачаються ці гроші.

Ми тепер знаємо, що держава - це чиновники, а чиновники - це людей, а люди мають свої потреби і наша людська природа привласнює їх собі і мотивується неефективністю фінансування державних проєктів, аби спрямувати ще більше потоків фінансів собі.

Державні інтереси - це інтереси людей, що нею керують, а суспільних інтересів не існує (це міф), просто хтось вміло, завдяки інституції держави) подає суспільні інтереси як свої (с) Михайло Чернишов - директор Інституту Австрійської Школи Економіки в Україні.
___________________
На податках, на жаль, процес нашого збіднішання від держави не закінчується. Ми вже говорили про витрачання грошей на війну, навмисне не розуміння ринку чи не ефективні проєкти через бажання сконцентрувати фінансові потоки в свої кармани, лишається згадати про 2 речі: чиновницький апарат та порушення взагалі мотивації до людського існування.

Тому слідкуйте за оновленнями на каналі 🤞

20 last posts shown.

80

subscribers
Channel statistics