​​​​я так і лишусь поміж двох
вогнів

тут на твоє моє не ділиться
береги Лопані
береги Дніпра
береги проспектів

і наступне не
навряд чи примусить
сколихнутися від тривоги

до останнього дня
згадуватиму твій образ
відчуваючи підшкірно
як невимушено
молодик заповнює
чарівним світлом
діру розміром з бога

ти не сказав
не зробив
не прийшов
не схотів
не виконав обіцянку
най тобі буде доста

ніжності
на шляху

поміж двох імен
двох міст
двох світів

у одному ми досі поруч
інший ще має право
на існування