Чомусь, Ти вирішив,

що мого забуття буде достатньо.

Думав, що я ніколи не з'являтимусь

У твоїх жалюгідних Світах.

Ти їх вигадав, Тобі їх розгрібати.

Хотілось би мені так сказати...

Ти потягнув мене у пастку свою,

Котра перетворилася на власний ж біль,

Власна печаль, яка ганьбилася

Лишень марними спробами Твоїми.

І погубив Ти ж мене у ту мить.

Тільки Ти та Я.