Чому на Буковині наречена носила траву на голові?
Для його створення брали 100 пучків ковили, пришивали у кілька рядів на картонну основу, а далі закручували у щільний рулон, відтак обшивали тканиною і вставляли у верхній отвір "кодів". Аби вберегтися від займання (наприклад, від свічки у церкві), ковилу кріпили так, щоб у разі небезпеки її можна було швидко висмикнути з головного убору.
Сьогодні традиція виготовлення унікального вінка продовжується, але ареал вражаюче звузився. Екзотичні весільні убори можна побачити у селах Рідківці, Топорівці, Чорнівка та Магал Чернівецької області. Там досі використовують "траву" у весільному обряді. Року 2019 році буковинський урочистий вінок з ковилою увійшов до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Джерело.
#статті
Ковила-багаторічна трава що росте у степових або гірській місцевості. Вінок з нього вважався весільним атрибутом.
Для його створення брали 100 пучків ковили, пришивали у кілька рядів на картонну основу, а далі закручували у щільний рулон, відтак обшивали тканиною і вставляли у верхній отвір "кодів". Аби вберегтися від займання (наприклад, від свічки у церкві), ковилу кріпили так, щоб у разі небезпеки її можна було швидко висмикнути з головного убору.
Сьогодні традиція виготовлення унікального вінка продовжується, але ареал вражаюче звузився. Екзотичні весільні убори можна побачити у селах Рідківці, Топорівці, Чорнівка та Магал Чернівецької області. Там досі використовують "траву" у весільному обряді. Року 2019 році буковинський урочистий вінок з ковилою увійшов до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Джерело.
#статті