Мозкова активність


Channel's geo and language: Ukraine, Russian
Category: Edutainment


тут про цікаві дослідження мозку від
@anastasi_ktnk / методолога персональних стратегій навчання та освітніх проектів

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Russian
Category
Edutainment
Statistics
Posts filter


Шоколад який псує мозок

Болючий пост, бо я люблю шоколадні круасани і джинжербред лате. Але перед біохімією мозку ми всі однакові))

Глюкоза – це основне джерело енергії кожної клітини організму. Мозок дуже абьюзивний до тіла, тому використовує половину всієї цукрової енергії в організмі.

Функції мозку (мислення, пам'ять, навчання) напряму пов'язані з рівнем глюкози. Якщо мозку її недостатньо, нейромедіатори не виробляються належним чином, і зв'язок між нейронами ламається.

А гіпоглікемія (низький рівень глюкози в крові), може призвести до втрати енергії для роботи мозку і знизить увагу та інші когнітивні функції.

Але шоколадочки все ж раджу поки не брати до рук.

Занадто багато – вже шкідливо.

Дослідження 2012 року на тваринах, проведене дослідниками з Каліфорнійського університету, показало позитивний зв'язок між споживанням фруктози та старінням клітин, у той час як дослідження 2009 року, проведене групою вчених з Університету Монреаля і Бостонського коледжу пов'язало надмірне споживання глюкози з порушеннями пам'яті та когнітивних функцій.

Коли ви з’їсти шоколадний кекс перед роботою, то рівень глюкози впаде приблизно через 20 хвилин, залишаючи нас не сфокусованими. Ніби до того з концентрацією проблем не було((

Наш організм використовує дві ключові хімічні речовини, щоб контролювати наші емоції: вітамін B і хром. Високий рівень цукру може блокувати ці природні хімічні речовини та призвести до нехарактерних спалахів дратівливості та агресії.

Цукор також підвищує рівень дофаміну, що змушує нас хотіти з’їсти ще більше. До нескінченності.

А скільки норма? ВООЗ рекомендує жінкам до 24 грам цукру в день, десь 5 чайних ложок без гірки, а чоловікам до 36 грам (десь 7 чайних ложок). Це не включає в себе натуральні джерела цукру (фрукти і овочі).


Чи може мозок вчити дві мови одночасно?

Коротко — так.

Більше слів з рекомендаціями нижче.

1. Обирайте мови різних груп. Найпопулярніші для вивчення тут дві — германська і романська групи мов. Краще не мішати мови з однієї групи, через велику кількість схожого мозок може плутатися і повільно-помилково засвоювати нові знання.
* германські мови: англійська, німецька, нідерландська, їдиш, шведська, данська, норвезька та ін.
* романські мови: французька, італійська, іспанська, португальська, румунська та ін.
2. Одна з мов має бути більш знайомою. Починати дві мови з 0 дуже небезпечно, буде плутанина — а це одна з найбільших проблем парелельного вивчення мов. Коли одну мову ви знаєте краще — стратегії навчання бідуть сильніше відрізнятися, це буде спрощувати процес.
3. Одна з мов має бути у пріорітеті. Якусь ви частіше використовуєте у роботі, якусь ви вивчаєте для задоволення чи подорожі. Розділення від 60 на 40 до 80 на 20.
4. Логічний пункт пісял минулого — різні цілі і контексти. Визначте великі цілі і від них вибудовуйте контексти (наприклад, за часом та місцем розташування). Типу німецьку мову ви вивчаєте на кухні вранці з викладачем, потругальську після вечері на дивані самостійно з картками і додатками, або вивчаєте мистецтво через вивчення італійської по суботах, а по середах робочу лексику шведською.
5. Коли більш менш впевнені у мовах, пробуйте використовувати одну, щоб перекласти іншу. Наприклад, створіть картки зі словами двома мовами (з одного боку, німецькою, з іншого боку іспанською) і взагалі не використовуйте свою рідну мову! Ви можете розфарбувати слова, щоб допомогти розділити їх, як завжди писати німецькою синім кольором. Або спробуйте написати уривок однією мовою, а потім усно перекласти його іншою. Ця вправа допомагає вам «думати» мовами, які ви вивчаєте, а не постійно повертатися до звичної мови.

Памʼятайте, коли ви вивчаєте нове слово новою мовою, ваш мозок починає будувати зв'язки від ідеї до нового слова, але спочатку нове слово пов'язане з його перекладом на вашу рідну мову, а не з самою ідеєю. Вам потрібно багато практики, щоб розвивати міцні зв'язки безпосередньо від ідеї до нового слова. Тому важливо постійно практикуватися.

Не маєте де практикуватися, звертайтеся до носіїв — наприклад, платформа для паралельного вивчення і практики мов livexp. До Нового року подаруночок — промокод brainactivity2023 (за найбазовішу підписку (4 уроки в місяць по 30 хв) ціна без знижки = 41,5$, а зі знижкою = 29$)

І ще наостанок — мій син (2 з половиною роки) вивчає паралельно українську-англійську-іспанську, коли ми повторюємо групи слів (кольори, цифри, назви предметів), то повторюємо трьома мовами, це допомагає сприймати категорії різними мовами, а не перекладати щоразу.


Про важливість сну та відпочинку в процесі навчання та роботи

(з курсу Powerful mental tools to help you master tough subjects University of California San Diego)

Сон лікує мозок від отрути?

Вдень у мозку продукуються токсичні речовини (не дивно з такими стресами). Поки ви спите, мозкові клітини стискаються. Це зумовлює розширення міжклітинного простору. Є місце – значить його має шось заповнити – це міжклітинна рідина, яка омиває клітини та виводить токсини.

Тому сон, який здається іноді такою марною тратою часу, насправді є тим засобом, який дозволяє вашому мозку очищатися і залишатися здоровим.

Виконувати важливі завдання або вчитися після безсонної ночі – це означає оперувати мозком, у якому все ще циркулюють метаболічні токсини. Отруйні речовини, через які ви не здатні ясно мислити.

Насправді, недосипання не тільки завадить вам з роботою та навчанням, але також, протягом тривалого часу, може викликати безліч найрізноманітніших порушень здоров'я. Включаючи головний біль, депресію, серцево-судинні проблеми, діабет та скорочення тривалості життя.

При нестачі сну також знижується концентрація нейромедіаторів (у тому числі дофаміну), ми стаємо млявими, дратівливими, не можемо зосередитись.

Висипайтеся сьогодні)




Як мозок шукає відмінності?

Вчора я знайшла у книжковому сучасну адаптацію пошуку Уоллі (були такі журнали у нульових). На великій картинці з безліччю дрібних деталей треба було знайти Уоллі. Довго не могла заснути у роздумах чому мозок стимулює нас на ці ігри цікавістю.

А сьогодні знайшла пояснення у науці (класно, що завжди є люди, які ставлять схожі запитання світу).

Насамперед важливо те, що на нашу повсякденну діяльність найбільше впливає саме візуальна інформація серед усіх сенсорних опцій.

Ми у цьому профі. Тому пошук відмінностей візуальних нас приваблює більше ніж звукових чи смакових. Важливо ще і те, що це умовно безпечно, бо тактильний пошук відмінностей чи смаковий потенційно несе нам загрозу і приваблює як ідея менше.

Так от, коли ви бачите картинки з відмінностями, стисло все проходить так:

1. відбувається обробка візуальної інформації, яка включає рухи очей, первинне та вторинне зорове сприйняття, зорову увагу та зорове усвідомлення
2. зіставлення 2 зображень потребує обробки зорової пам’яті та робочої та короткочасної пам’яті.

*якщо ви дочитали сюди, то ви більше ботани, ніж я очікувала*

Які відділи мозку ми можемо прокачати таким чином?

1. Коли ви визначаєте об'єкти, які бачите, ви тренуєте потиличну частину, яка є центром візуальної обробки у вашому мозку *запам’ятайте, що наш зір насправді у потиліці*. А значить – зір, увага, концентрація.
2. Коли ви аналізуєте просторовий зв'язок між об'єктами, ви тренуєте потиличну та тім'яну частку, яка відповідає за інтеграцію обраної інформації. Ця частина мозку відповідає за тактильне сприйняття та всі співвідношення (цифри, розміри, дати або кількість борошна у тісті).
3. Коли вам потрібно було запам'ятати об'єкти на лівій картинці та порівняти їх з об'єктами на правій картинці, ви використовуєте свою короткочасну пам'ять, і цей процес включає ваші лобову та тім'яну частини. А тут прям джекпот! Бо короткочасну пам’ять по життю ми лише ведемо за руку до деградації. А тут тренуємо!
4. Коли вам потрібно відзначити місця, де ви побачили різницю, ви тренуєтеся зі своєю лобовою частиною, що пов'язане з вашою здатністю планувати та концентруватися. Навчитися плануванню за картинками ви точно ще не пробували))

Тобто, ви можете прокачати 3 основні області свого мозку за допомогою цієї простої гри! Додам картинки, аби ви почали вже))

Ну і якщо ви ще більші ботани (як я, то ось дослідження про деталі процесів
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19336986/ )

На 1 картинці відмінностей 7.
На 2 знайти три яблука серед томатів.
На 3 картинці теж 7 відмінностей.

Клікайте, якщо все вийшло знайти❤️


«Натерти» мозок маслом🧈

Вірте чи ні, але є дуже дуже багато досліджень впливу еферних масел на мозок. Пішли по прикладам.

🌱Ефірна олія розмарину

Розмарин використовувався в Стародавньому Римі та Греції для підвищення концентрації та полегшення розумової втоми (знали б вони що таке розумова втома🥲))

Дослідження показали, що вдихання розмаринової олії запобігає розпаду ацетилхоліну. Ацетилхолін — це хімічна речовина, відповідальна за пам'ять, концентрацію та мислення.

🗂️У одному дослідженні студенти-медики вдихали розмаринову олію і результат показав, що інформація під час навчання краще засвоювалася та підвищувався рівень концентрації. Їхні когнітивні функції після вдихання були втричі (!) кращими, ніж їх початковий стан. В шоці? Я теж.

🗂️Аналогічний експеримент було проведено на двадцяти молодих студентах. Кімната, в якій вони знаходилися, була сильно «наефіреною» розмариновою олією, і їм треба було вирішити математичні завдання. Їхня точність і швидкість покращилися залежно від того, як довго запах розмарину затримувався в повітрі. Все ще в шоці? А це лише перше масло.

*Подальші дослідження показували, що вдихання аромату розмаринової олії, може поліпшити здоров'я мозку серед літніх людей, які страждають на хворобу Альцгеймера.

🌱Ефірна олія м'яти перцевої

М'ята перцева - це добре відоме ефірне масло, яке, як вважають, стимулює мозок, запобігає втомі та покращує ефективність фізичних вправ. Всім спортсменам привіт))

Вдихання аромату м'яти вважається нефармакологічним методом підвищення когнітивної ефективності. Більше того, дослідники виявили, що ця ефірна олія може полегшити хворобу Альцгеймера та його симптоми. Це масло найбільш корисно для пам'яті та навчання.

🍋Ефірна олія лимону

Існує тісний зв'язок між пам'яттю та увагою (як ми всі знаємо). Можливість зберігати концентрацію протягом тривалих періодів часу часто визначає якість процесу навчання та роботи. І саме це одна з областей, в якій допомагає лимонне масло.

🌿Олія шавлії

Її використовують не лише не для підтримки когнітивних функцій, а й для поліпшення системи захисту мозку.

🗂️У одному дослідженні близько 39 пацієнтів, у яких була хвороба Альцгеймера, споживали 2 мл (60 крапель) олії шавлії щодня протягом чотирьох місяців. До кінця тестового періоду учасники мали кращі когнітивні здібності, покращене мислення, кращі навички вирішення проблем та вищу пам'ять.

Було доведено, що нижчі дози екстракту покращують пам'ять, тоді як вищі дози підвищують настрій, спокій і увагу серед учасників.

🌿Олія базиліка

Олія базиліка містить властивості, які використовуються для зниження рівня втоми, стресу, нервозності, тривоги і збільшення енергії та боротьби з неуважністю.

🍸Базилік вважається найкращим ефірним маслом для усунення проблем із пам'яттю.

Цікаве дослідження також показало, що базилік може бути наступним проривом у боротьбі з хронічним стресом. Можна в Україні вже починати саджати промисловими масштабами.

Ну що, хто завтра йде за маслами? Я йду)


Почнемо цей день з нагадування про важливість допитливості🎪

Пік нашої допитливості звичайно припадає на дитинство, коли «невідомих у рівнянні» найбільше, а тиску інформації навколо найменше.

Вчора я побачила відео, де діти «слухали» мушлю. Ну всі ж це робили малими. І потім пішла гуглити, а чому ми чуємо там море.

Виявляється, коли навколишній шум відбивається від твердої поверхні мушлі, деякі частоти посилюються. Не важливо, тримаєте ви біля вуха мушлю або порожню пляшку🙃, ви почуєте звук моря у результаті феномену, який називається «резонанс».

Тобто мушля стає резонансною порожниною, яка посилює деякі звукові частоти навколишнього шуму і послаблює інші.

Це виявили у дослідженнях))) Обожнюю цих допитливих науковців.

До того були і інші, припускали, що звук, який ми чуємо в мушлях – це посилений звук потоку крові через кровоносні судини. Але це неправда.

Поінтів тут два)
1 – ви будете знати, чому ми чуємо море у мушлях
2 – це типовий приклад роботи з допитливістю, коли є запитання – годуйте мозок пошуком відповіді, це 2-3 хвилини, а дофаміновий ефект величезний (особливо, коли це звичка)

Тицніть реакцію, якщо обіцяєте сьогодні спробувати погодувати свою допитливість ❤️


Чому у дітей немає мовного бар’єру, чи існує «талант до іноземних мов» і де зв’язок між сумною мамою і розвитком дитини

Основа вивчення нами мови (еволюційно) – звуки. Якісь звуки ми чуємо частіше і вони відносяться до чогось візуально чи емоційно прикріпленого. Якісь звуки (іноземної мови), якщо ми не чуємо їх часто – ми сприймаємо як звукове сміття, не намагаючись його проаналізувати.

Така собі «фонетична усвідомленість» росте разом з нами. Є складна теорія про «ворота» за віком, коли дитина ще здатна або вже не здатна сприймати будь-які звуки як потенційно «свою мову».

Використати нашу просту еволюційну навичку просто – більше звуків ми чуємо і можемо співвіднести їх до реальності (через дослідження, пошук і активну залученість) – тим більше мов ми можемо знати.

Дорослим складніше, але на допомогу приходить друга чудова еволюційна форма розвитку мови – історії. Розповідати і слухати історії, чутки, казки, пісні – це те, що лоскоче наші нейрони як пір‘їнка п’яточку.

Дітям важливо давати слухати різні мови. говорити, давати пісні і мультики, де пояснюють фрукти, тварин, погоду через слова. Грати з картками і читати.

Це просто, але у цьому і суть, у віці до 3-х років мало хто думає, що дитина здатна до вивчення мов, вона ж ще майже не говорить рідною мовою. Просто саме у цьому віці вона збирає «матеріал», аби згодом почати говорити, «фонетику» для вимови і акцентів.

Логічно буде зачепити тему «здібності до мов». Цікаво, що вона пов’язана не з пам’яттю чи якоюсь магічною формулою навчання. це особливість слухової зони мозку)) так, чим краще (тонше) чуємо – тим простіше розгадати «шифр» мови.

*Через перенасичення контентом навколо, ресурсу допитливості просто не вистачає, аби шукати «коди» інших мови. Тому не забувайте про інформаційну гігієну і роботу з допитливістю.

А що ж за анонс теми про «сумну маму». Справа у тому, що просто звуків недостатньо. Цікаве дослідження показало, що мами з депресивним голосом сповільнювали розвиток малечі. Тут можуть включитися психологи з аналізом, але наша справа зробити нотатку у голові щодо важливості емоційної комунікації з дітьми.

Зетс ол на тудей


Грати у ігри після 50 – замість ліків для мозку

Загалом, комп’ютерні ігри дійсно показують у дослідженнях класні показники щодо розвитку когнітивних здібностей. Але те, що вони фактично можуть відтягнути «мозкову старість» я вичитала лише днями.

🕹️Чому ігри круті – вони непередбачувані у часовій та просторовій орієнтації, тому користувачі фокусуються на різко та периферійно представлених об'єктах. Подивіться тут на десерт документалку Netflix про мозок (серію про увагу).

🕹️Такі атрибути ігор потребують швидких моторних реакцій та когнітивних зусиль для геймплею, які вже логічно покращують когнітивні можливості користувачів ігор.

🫠Між іншим, колись заміряли пульс професійних онлайн-гравців і часом він був 160-180 ударів на хвилину (це як ти біжиш марафон), а рівень кортизолу, гормону стресу, такий самий, як і у водія гоночного автомобіля. Але ми не про те.

🕹️Дослідники Грін і Бавельє виявили позитивний зв'язок між грою в екшн-ігри (типу Grand Theft Auto3, Half-Life, Counter-Strike) та покращенням візуальної селективної уваги.

🕹️Дрю і Уотерс вимірювали когнітивні здібності групи людей похилого віку старше 60 років, які грали в аркадну гру Crystal Castle, близько півтори години на тиждень протягом двох місяців. Вони показали, що літня група, яка грала у гру, набрала значно більше балів у WAIS (тест), ніж ті, хто не грав у гру.

🕹️Інші дослідники виміряли здатність когнітивного контролю літньої групи (від 60 до 85 років), яка грала у відеогру (NeuroRacer) протягом 2 годин щодня протягом місяця. І виявили, що група похилого віку з ігровим досвідом показала більш високу когнітивну здатність контролювати порівняно з віковою контрольною групою і навіть порівняно з контрольною групою молодого віку.

🧠Що таке когнітивні здібності у цьому контексті?

Це просторова робоча пам'ять. Зниження здатності просторової пам'яті є одним із типових когнітивних погіршень у міру старіння.

Це про реакції і їхню швидкість. Увагу до деталей та переферійний зір. Це про здатність планування та вирішення проблем.

🕹️Якщо вам цікаво чи воно працює на інших вікових групах – то так, просто не у такому масштабі, бо у середньому і молодому віці ще майже немає цих проблем. Та ви можете виправдати свою любов до ігор тим, що ви розвиваєте мозок)) Головне помірність.


Щоденний стрес.

Бомба, яку скинули на наші голови і на наше майбутнє. Що це означає і що робити.

Ми живемо у хронічному стресі майже два місяці, що це означає:

✖️зниження когнітивних здібностей (уваги, концентрації, памʼяті і ті.);
✖️високий ризик запалень організму (*збитий цикл у жінок, діабет, серцеві захворювання, деменція у перспективі);
*високий тривалий рівень кортизолу пов'язаний з розладами настрою, а також усадкою гіпокампа. Це може спричинити багато фізичних проблем, включаючи нерегулярні менструальні цикли;
✖️високий ризик розвитку депресії, яка одного разу завітавши з високою ймовірністю повертатиметься (причина — атака на нормальну роботу серотоніну), депресія погіршує пізнання у неемоційних галузях (планування та вирішення проблем) та емоційних та соціальних сферах (наприклад, вишукування негативу всюди навколо);
✖️порушення сну (а значить — мозок не «очищується» вночі від небезпечних речовин, які фактично його «розʼїдають», якщо спростити);
✖️низька фізична активніть — яка тільки сильніше пригнічує нервову систему.

У довготривалій перспективі цей стрес залишить руїни у голові та у організмі.

✖️Проблема й у тому, що замість підтримки свого розуму та тіла ми пригнічуємо себе ще більше почуттям провини, переглядом новин 24 на 7 та перенесенням на себе чужого горя.

План дій:

Фізичні вправи.
Прогулянки, біг, бокс, плавання, хоч щось фізичне. Це запускає нейрогенез (вироблення нових клітин мозку) у гіпокампі (який вивозить всі ваші сльози через втрату здатності дочитати сторінку книги до кінця). Також це напряму впливає на засвоєння нової іноформації — човник з короткострокової до довгострокової памʼяті).

Допитливість.
Якщо ваше життя зручноване — перестаньте лити сльози над ним. Будьте допитливими до нового життя. Цікавість — це рука допомоги з окопу сьогодення, де ми всі сидимо. Подивіться на світ навколо, зверніть увагу на зміну пір року, насолоджуйтесь моментом, незалежно від того, який він. Розмірковування про свій досвід допоможе вам оцінити те, що для вас важливо. Думаєте це неможливо? Прочитайте книгу Віктора Франкла Людина у пошуках справжнього сенсу. І у концтаборі насолоджувалися заходами сонця.

Спілкуватися з близькими людьми та створення звʼязків.
Наприклад, говоріть з рідними, друзями чи просто незнайомцями. Відпочинок та взаємодія з людьми відволікають вас від негативних думок та допомагають зменшити почуття стресу. А побудова звʼязків створює відчуття безпеки та опори всередині, зараз це критично важливо.

Навчання.
Здається, це неможливо, про це не так. Полагодьте велосипед, вивчіть фрази італійською, згадайте, про що ви давно думали і чим цікавилися. Це гормональний бум, який дасть вам заряд жити далі. Дослідження доводять, що запас наукових здібностей (знань) забезпечує захист під час негативних життєвих подій.

Віддавайте.
Ви будете здивовані, проте у топ-5 методів подолання стресу входить благодійність, волонтерство. Вони активізують систему винагород у вашому мозку та сприяють позитивним відчуттям у житті. Наразі це не просто можливо — а потрібно.

Створіть план. Щодня виконуйте по одному пункту для підтримки та відновлення нервової системи. Це вклад у нове життя країни. Тупі і хворі люди — це орки, а ми розумні і здорові, такими і маємо бути.

Корисні посилання:
https://www.gov.uk/government/collections/mental-capital-and-wellbeing

http://issuu.com/neweconomicsfoundation/docs/five_ways_to_well-being?mode=embed&viewMode=presentation

https://theconversation.com/how-chronic-stress-changes-the-brain-and-what-you-can-do-to-reverse-the-damage-133194

https://www.nature.com/articles/4551057a

3.2k 0 27 10 36

Привіт! Я повертаюся у канал саме зараз аби допомогти тим, хто втратив роботу або можливість навчання через війну.

Тут я буду публікувати безкоштовні курси, матеріали, можливості для базового введення у спеціальності та розвитку у тих, хто вже у своїй професії і прагне росту.

Знаю, що навчання у стресі – надважкий виклик. Кортизол блокує здатність мозку концентруватися та навчатися якісно.

Проте знизити рівень стресу/кортизолу – можлива задача. Для кожного цей шлях різний, але універсальна порада – краще планувати навчання на ранковий/обідній час.

Давайте згадаємо всі поради, які тут вже публікувалися і додамо нові.

ℹ️Формат, який буде найлегшим у імплементації:

1️⃣навчання-теорія;
2️⃣практика – тести – самотестування – спілкування;
3️⃣аналіз помилок-сліпих зон-неякісного засвоєння;
4️⃣навчання на основі аналізу;
5️⃣практика;
6️⃣аналіз;
🔄повторити.

‼️Далі перший набір таких курсів за різними напрямками:

◼️Python.
️4 годинне відео-курс для того, аби почати професійний шлях.
️Плейлист відео для початківців.
️Спеціалізація Python – 50$ місяць /7 курсів / Мічіганський університет з сертифікатами, якщо треба.

◾️SEO.
️Плейлист для початківців.
️YouTube канал SEOшника з різними додатковими знаннями.
️Курс Coursera Каліфорнійського університету (можна без сертифіката і безкоштовно).

◾️PPC та інші рекламні можливості.
️Плейлист інтро у тему PPC.
️Google ADS відео-курс.
️Плейлист про ads.
️PPC для Amazon.

◾️Продажі своїх послуг.
️Ціноутворення на цінностях.
️Приклад пітчингу /продажу/ дизайну.

◾️Менеджмент і навколо нього.
️Канал з різними моделями управління та розвитку.
️Подкаст від Стенфорда про мислення, комунікації і все таке.
️Системне мислення.
️Бізнес в епоху складності.
️Менеджмент віддалених команд.
️Як швидко подолати стрес.

ℹ️Не бійтеся навчатися технічним навичкам, якщо думаєте, що ви «гуманітарій».

🇺🇦Читання у додатку Yakaboo наразі безкоштовне!
https://www.yakaboo.ua/ua/promotions/promo/index/id/5397/
Користуйтеся можливістю і доповнюйте знання.

🇺🇦Для дизайнерів! Українська школа конструювання Pushka дала безкоштовний доступ до курсу 3D одягу, більше тут.

Далі буде.

Бережіть себе! Все буде Україна!


Интерливинг

Системы обучения во всем мире годами строились по принципу «учеба по порядку». Современные учебные программы делают интегрированные форматы и теперь вы будете знать как это называется в учебном сообществе и почему это круто.

Давайте начнём с примеров?

Интерливинг на уроке математики это — вместо обучению учеников умножению, а потом перехода к делению, учитель знакомит детей с обеими темами почти сразу, чередуя задачи из них.

Или: вместо изучения творчества писателей по отдельности можно сопоставить подходы двух авторов к развитию персонажей и сюжета.

Идём дальше.

К интерливингу есть вопросик-претензия «Как понять, что тема освоена, если темы как таковой нет?». Да, блочный подход создаёт ощущение пройденной темы и этим он подкупает, особенно учитывая, что «галочка» добавляет нам мотивации двигаться дальше.

Но у интерливинга есть джокер — те, кто учиться в системе интерливинга горааааздо лучше справляются с тестами по выученным темам, чем те, кто учиться через традиционный подход.

Почему этот контролируемый хаос работает?

Научно-популярный журнал Scientific American разобрался: интерливинг оказывает благоприятный эффект на обучение из-за того, что он требует постоянной концентрации и повышает способность к различению сходных концепций. При блокинге ученики могут путать слово «иллюзия» с «аллюзией». В интерливинге более заметны различия между стоящими друг с другом идеями и задачами.

Причина 2: интерливинг укрепляет ассоциациативные цепочки. Решения приходится извлекать из долгосрочной памяти, а это приводит к закреплению на нейронном уровне связей между различными задачами и их правильными решениями.

Как использовать?

На сайте об обучении на основе знаний о работе мозга Ness Labs предлагают при применении интерливинга помнить о трёх его характеристиках:

🔹Интерливинг не то же самое, что многозадачность. Чередовать задачи — не значит работать над несколькими заданиями одновременно. А при переключении между задачами человеку нужно время, чтобы вникнуть в их контекст. Поэтому перед каждой новой активностью в интерливинге следует давать ученикам небольшую паузу.
🔹Интерливинг полезен, когда темы взаимосвязаны. Практиковать удары то левой, то правой рукой в теннисе — хорошая идея. А вот чередовать теннис с написанием статей — не очень.
🔹Интерливинг лучше работает при долгосрочном обучении. Если тесты уже завтра, интерливинг будет не лучшим методом ускоренной подготовки к нему. А вот если итоговые тесты ещё не скоро, то чередование разных задач поможет мозгу закрепить знания в долгосрочной памяти.


Мозг, нейропластичность и здоровые отношения

#мозгКН


Исследователи из Университета Чикаго провели интересное исследование-эксперимент.

Они взяли много пар в стабильных отношениях (от 18 до 45), разделили их на три группы.

Первая группа должна была чистить другой рукой зубы (чем обычно).
Вторая группа должна была перестать говорить Yeah и говорить Yes.
У третьей группы ничего не менялось.

Через две недели результаты были такими:

Первые две группы реже и меньше проявляли агрессию, зато больше внимания и заботы.

Третья группа жила как раньше.

Почему? Дело в осознанности, на которую влияет нейропластичность (которая качается в том числе нейробикой).

Реальная осознанность для мозга это — способность вмешиваться сознанием в привычные линии поведения.

Просто правда?

Вот что произошло в первых двух группах пар:

1. Смена привычных линий поведения — это упражнения нейробики, которые развивают нейропластичность.

2. Развивая нейропластичность мы развиваем и уровень нашей осознанности.

3. А значит, в моменте, например, ссор проявляем больше рациональности, способны поставить себя на место другого человека и быть более внимательными.

Вот так, зубная щетка может помочь вашим отношениям.


Неполезные полезные привычки. Когда хорошо — это плохо

*задача запутать — выполнена, теперь будем распутываться*

Сначала о привычках — это автоматические действия, над которыми мозг не заморачивается. Замечали, как не помните как дошли домой по знакомой дороге? Как сделали завтрак или привычную задачу в работе?

Да, привычка — маркер того, что вы круто отточили навык и можете что-то выполнять без затрат энергии в голове.

«Но» — всегда есть «Но»!

Мозгу, для создания новых нейронов, для нейропластичности или просто для прокачки своих мышц и профилактики проблем с мышлением в старости — нужно получать новые вызовы.

А это значит, что как только что-то стало привычкой — время для новых вызовов.

Для этого есть ещё одно красивое слово — нейробика. И вот что входит в этот фитнес мозга:

1. Новая обстановка или новые дороги. Снимите отель на день просто так, пойдите или езжайте другой дорогой домой или на работу. Это бодрит ваш мозг и заставляет его активировать дендриты (лапки нейронов).
2. Новые запахи. Органы чувств будут в этом списке ещё не раз. Это самые простые методы в быту активировать мозг и работу нейронов. Выбирайте новые парфюмы, купите домой аромалампу и разные масла к ней.
3. Закрывайте глаза. На 10-20 минут закрывайте глаза, можете мысленно воспроизводить комнату вокруг(качаете концентрацию и память заодно), пытаться пройти с закрытыми глазами из комнаты в комнату — тоже хороший метод.
4. Правая/левая. Пользуйтесь обеими руками и меняйте их. Закрываете замок правой рукой? Поменяйте на левую. Рисуйте не ведущей рукой кружочки и квадратики — просто и действенно.
5. Новая работа. Не увольняйтесь, просто возьмите новый горизонт, нестандартную задачу или новый формат работы.
6. Читайте о незнакомом. Подпишитесь на канал про растения, японский язык или динозавров. Раз в день читайте новость/факт об этой теме.
7. Меняйте темп. Ходите быстро? Пройдитесь медленно или наоборот. Пишите быстро и непонятно? Замедлите и старайтесь писать красиво.

Полезные привычки — это классно, но важно сохранять и нейропластичность мозга. Так что да, на вопрос «А когда можно остановиться?» ответа нет😄.


Пять правил для эффективного обучения большим темам/объёмам без нервных срывов (часть 2)

2. Объединяйтесь в группы.

Есть такая форма обучения, сложно она называется «распределённая коллективная». Но так учат в Гарвардском курсе, сейчас объясню на понятном).

Форма обучения, где каждый участник группы — носитель знания, показывает высокую эффективность. Это условные книжные или языковые клубы, где каждый знает часть, делится и это закрепляет другая часть группы.

Создавайте такие клубы по интересам на работе, в компании друзей или на курсах иностранного языка.

3. Lifelong learning.

Чтобы большой объём информации не пришлось есть за месяц, учиться нужно всегда. Lifelong learning — это о том, что знания не статичны и мы тоже не можем к ним относиться статично.

По концепции Lifelong learning необходимо:

➕существующие знания оценивать на актуальность;
➕удалять неактуальные;
➕находить белые пятна и заполнять их;
➕находить зоны роста и интереса;
➕быть любознательным к новому;
➕критически мыслить.

Планируйте год не только в заработках, целях профессии и путешествий, но и в новых темах. Раз в месяц изучайте новое: профессиональное и для поддержания любопытства.

4. Разучивайтесь.

Разучиться — не значит забыть. Это о способности выбрать альтернативное и более качественное. Когда мы учимся, мы добавляем новые навыки или знания к тому, что мы уже знаем. Когда мы разучиваемся, мы выходим за пределы одной конструкции знания, чтобы выбрать другую, лучшую.

Процесс разучивания состоит из трех частей: определение не актуальных знаний, навыков; поиск и усвоение новых знаний/подходов/установок, которые помогут достигать ваших целей; привить новые «умственные привычки», создавать триггеры, которые будут предупреждать вас, с какой информацией вы работаете (например, «То, как я решаю этот вопрос основано на моих старых знаниях или я использую новый подход», «у меня есть достаточно знаний для решения этой задачи по-новому?»).

Помните: когда человека заставляют менять свои убеждения, он воспринимает это, как физическую опасность — реагирует тревогой и беспокойством. Особенно, если речь об установках, которые успели стать ядром личности.

5. Забота о мозге.

Еда, вода, сон, спорт — 4 всадника защиты и поддержите вашего и моего мозга.

Без этих компонентов у вас не выработаются нужные гормоны, не появятся силы, не поступит достаточно кислорода, не разовьётся нейропластичность, не будет мотивации и концентрации.

Мозг собирает «налоги» со всех систем организма, чтобы существовать. Это такое государство, но не в смартфоне, а в голове))). То, как вы заботитесь о своём населении влияет на то, какие налоги они будут готовы платить или у них будет только на самообеспечение ресурс.

Дальше говорим про важность рассеянного внимания или про упражнения на тренировку нейронов?


Пять правил для эффективного обучения большим темам/объёмам без нервных срывов (часть 1)

#учимсяКН

1. Структура, мелкие задачи, личный ритм

Одна сложная задача как троянский конь, на самом деле вмещает десяток солдатиков-мелких задач. Именно их вам и нужно достать и последовательно уничтожить выполнить.

Структура такого плана вмещает: набор тем, даты-дедлайны, метод самооценивания каждой темы.

Помочь нащупать границы большой задачи и мелких задач в ней поможет метод Фейнмана: когда вы разбираетесь в какой-то теме, вам нужно сначала честно составить список того, что вы в ней не знаете. Фейнман подготовил такой чек-лист во время работы над диссертацией и отказывался выходить на защиту, пока тот не стал пустым.

Зачастую прям так глубоко изучать что-либо вам не нужно, значит объективно оцените этот список и важность всех тем.

Будьте гибкими в любой системе. Не забывайте, что если вы не выспались или истратили запас концентрации за день — не беритесь за задачу/тему, даже если дедлайн завтра. Адаптируйте систему под себя, но не оправдывайте свою лень.

Продуктивное усилие для учебы/работы — не равно насилие над собой.

После изучения темы делайте паузу на рассеянное мышление (как в спорте — делаем упреждение — даём мышцам отдохнуть). О нем мы скоро отдельно поговорим.

Про следующие правила напишу завтра.


Разбор формата: интенсив

#учимКН #учимсяКН

Интенсив — очень популярный сейчас формат. Но из чего состоит правильный интенсив и как должен работать для студента?

Интенсив должен совмещать два блока:

1️⃣Теория. Так как сроки сжаты, информация должна быть точно по задачам интенсива, без лирики на отстраненные темы, которые именно спикеру кажутся интересными и важными. Но с правильным буфером «воды». Мозг не может час поглощать факты, их нужно «смазывать» воздухом, водой, примерами и тд.

Блок теории не должен превышать час.

⏸Дальше перерыв. Переключение мышления со сконцентрированного на рассеянное. Тут мы усваиваем и распределяем информацию (чанкинг).

🔄Дальше мини-проверка. Тест или что-то похожее. Есть прям очень интересные практики для групп.

2️⃣Практика. Это второй блок, без которого интенсив – не интенсив. Тут важны ситуативные задачи, отработка навыка, знаний, поиск своих ошибок восприятия теории у студентов и рождение вопросов. Это блок может длится около 2 часов.

⏸Дальше снова перерыв.

🔄После — новый блок теории, где в первой части разбирают ошибки и вопросы, а во второй — дают новую информацию.

И так до бесконечности))) Шутка, 2 дня в таком режиме — это уже адский ад для мозга, поэтому 1 день это желательный максимум. Если иначе никак — тогда два дня, но с большими перерывами.

Какой ещё формат разобрать?


Выученная (приобретённая) беспомощность или learned helplessness и польза пессимизма

Это неприятное состояние, когда человек не чувствует связи между усилиями и результатом. Он ведёт себя пассивно и не старается ничего улучшить даже тогда, когда у него есть такая возможность.

Как справиться с learned helplessness?

1. Делать что-нибудь. Это всегда хорошая идея и поможет вернуть ощущение контроля. Для этого планируйте неделю, чтобы вам не нужно было составлять план каждый день, в таком состоянии это сложно и дела скорее полностью отложатся.
2. Ставить маленькие цели и достигать их. Выполнение небольших задач поможет постепенно выйти из пассивного состояния. И фиксировать все выполненные задачи, так можно наглядно убедиться, что за усилиями следует результат.
3. Поощрять себя за работу — чтобы поддерживать мотивацию.
4. Не избегать негативного опыта — такое поведение и приводит к состоянию выученной беспомощности. Негативный опыт нужно описать на процессы, детали и вынести уроки.

🔄Оборотная сторона выученной беспомощности — выученный оптимизм.

📗Соответственно, избавиться от выученной беспомощности можно, научившись оптимизму, то есть приучив себя к мысли, что хорошие события могут быть закономерны и контролируемы.

Но тут начинаются исключения. Хорошо ли быть оптимистом? Не всегда.

Селигман (автор книг об этих процессах) разработал методику анализа, которая позволяет определять степень оптимизма и пессимизма в текстах. Он анализировал предвыборные речи кандидатов в президенты США за несколько десятилетий. Оказалось, что во всех случаях всегда побеждают более оптимистичные кандидаты.

🔥Но пессимисты тоже нужны!!

Если цена ошибки очень велика и важно не столько добиться какого-то успеха, сколько не потерпеть неудачу, то пессимистичная позиция выигрышная.

Селигман говорит, что если вы президент корпорации, то вице-президент по развитию и начальник отдела маркетинга должны быть оптимистами, а главный бухгалтер и шеф безопасности — пессимистами.

😁Вот вам тема для HR)))

А вот если вы родитель, то останетесь ещё на парк абзацев.
 

Часто родитель говорит ребенку: «Когда ты будешь взрослым, я хочу, чтобы ты был активным, самостоятельным, успешным, а пока ты должен быть послушным и спокойным». Противоречие заключается в том, что если ребенка воспитывают в состоянии послушания, пассивности и зависимости, то он не сможет стать независимым, активным и успешным.
 
Не нужно забывать, что ребёнок 
когда-то станет взрослым, и это постепенный процесс. Важно, с одной стороны, позволить ребенку быть ребенком, но, с другой стороны, помочь ему постепенно становиться взрослым и контролировать связь своих действий и результата.


Рефлексия в обучении

Что это? Простыми словами это анализ, осознание информации, событий, знаний.

Как это происходит? После лекции, фильма, книги, статьи и тд вы анализируете все, что узнали.

1️⃣Новая информация ⏩вопросы о содержании (как эта информация связана с тем, что я уже знаю? это противоречит или нет тому, что я знаю? источники надёжные?);
2️⃣вопросы об имплементации, использовании в жизни (как это можно применить в жизни? что я могу изменить с своей жизни с этими знаниями?);
3️⃣вопросы провоцирующие (что дополнительно мне нужно узнать? какие пробелы в знаниях показала эта информация? что больше всего мне интересно?).

Зачем? Без осознания информации большая ее часть вскоре улетучится. Через неделю вы вспомните 20%, а через месяц 5%. Попробуйте вспомнить 10 пунктов из последнего курса/лекции/книги? Плюс — рефлексия помогает сравнить существующие знания с новыми и найти новые вопросы для изучения.

🔥Роль саморефлексии в процессе обучения описывал и американский теоретик образования Дэвид Колб в своей модели «цикл Колба» в 1970-х. Он объяснил, что мы учимся, когда получаем конкретный опыт и через рефлексию преобразуем его в теоретическую концепцию. Эту концепцию мы пробуем на практике, обновляя цикл.

Значит, в его концепции обучение проходит через четыре этапа:

1. Получение конкретного опыта — вы пытались испечь пирог по рецепту.
2. Анализ данного опыта — что у вас получилось, получилось не так и что хотели бы изменить?
3. Теоретическое обоснование полученных знаний — ваши личные правила пирога: что вы точно измените, что добавите, в чем ваша фишка.
4. Апробирование на практике новых концепций — приготовление пирога и поиск новых рецептов.

Заметили, что теоретическое обоснование на третьем месте? Да, так тоже можно.

🚀Попробуйте на чём-то простом и переносите практику на обучение.


Зачем нам ошибаться?

#мозгКН

Ошибки — естественная часть процесса обучения. Они необходимы нашему мозгу для того, чтобы корректировать его работу.

Вот как все устроено в нашей голове по правилу Рескорлы — Вагнера:
1. мозг прогнозирует, вычисляя сумму поступающих сенсорных сигналов;
2. обнаруживает разницу между прогнозом и реальным стимулом;
3. ошибка прогноза определяет степень неожиданности, ассоциированную с каждым стимулом. Мозг использует сигнал, ошибку, для коррекции внутренней репрезентации. Благодаря ошибке следующее предсказание будет ближе к реальности.

Ошибки — это не просто круто и признавать их не только «модно». То, насколько много ошибок вы совершили (и проанализировали) определяет степень успешности следующего решения.

20 last posts shown.

753

subscribers
Channel statistics