Меморіал.ua

«Він увесь час усміхався і казав, що все буде добре, хоча перебував у самому пеклі. Він був опорою, підтримкою, ніколи не давав мені опускати руки», – розповіла наречена Ірина.

«Мій брат Роман був людиною слова, чесним, справедливим, надійним. Він назавжди залишиться в пам'яті рідних, друзів, побратимів і просто всіх, хто його знав, усміхненим, життєрадісним, душею компанії», – розповіла двоюрідна сестра Вероніка Яцина.

«Ми не виїжджали з села. Не мали куди, та й тримали господарство, худобу, кролів, нутрій, мали двох вівчарок. Гадали, якщо село вже звільнили, то буде все добре», – розповіла мати Людмила.

«У поліції робота була важка, доводилося конвоювати засуджених, бути присутнім на судах. Зарплати не вистачало. Згодом вирішив звільнитися. Пішов працювати штампувальником на завод у Харкові. Там йому більше подобалося», – додала мати.

«Мій син був чуйною та доброю людиною. Любив своїх рідних, турбувався про кожного, мав багато гарних друзів, які любили його за справжність. Він був завжди веселий і усміхнений», – розповіла Світлана Лобановська.

Процес будівництва непрозорий, постачальником граніту обрали консорціум, пов'язаний з підсанкційним бізнесменом, а головний архітектор їздив до Москви під час війни.

«Мій син був для мене не просто дитиною – він був світлом, яке осявало моє життя. Його відданість і сміливість завжди вирізняли його серед інших», – зазначила Вікторія Маньковська.

«У мене була добра робота, тому дружина могла собі дозволити ніде не працювати. Інколи, щоб не сидіти вдома, влаштовувалася продавчинею, – сказав чоловік Володимир. – Ольга була веселою та життєрадісною людиною».

«Він все життя мріяв про свою поетичну добірку, яка вийшла, на жаль, тільки посмертно. Мета книги — щоб творчість Артема стала корінням у серцях читачів на довгі роки. Запускаємо онлайн-ланцюжок пам'яті і надихаємо вас долучитись до популяризації віршів автора. Купляйте книгу та прочитайте будь-який вірш, який вам сподобався, у своїх соцмережах. Адже в час, коли росія забирає голоси талановитих українців, замість них мають говорити живі», – йдеться в анотації.

«Юра був доброю та веселою людиною, мав багато друзів», – сказала дружина Наталія.

«Його мрією було купити власне житло і відкрити свій бізнес, але сталося не так і він пішов добровільно захищати свою Батьківщину, бо був патріотом», – розповіла дружина Лілія.

«Діти повибігали з погребу, який був у будинку, почали кричати… Я зірвав простирадло, накрив швидко тіло, щоб не бачили», – пригадав чоловік.

«Вона була найкращою в світі. Такої більше не буде ні в моєму житті, ні в житті наших дітей. Уміла все робити, гарно в'язала, пекла смачні торти. Для мене її втрата – дуже болюча», – сказав Віталій.

«Він був для мене найліпшим другом, найкращим з усіх людей, яких я знав, та прикладом для інших по житті. Життєрадісна людина, люблячий батько. Макс прищеплював любов до Батьківщини і спорту. Залишив після себе величезний внесок...» – сказав брат Микола Вратський.

«Руслан був дуже чуйним, відважним та чесним чоловіком. Я знаю, що його товариші з впевненістю покладались на нього, бо у такій людині можна бути впевненим більше, ніж у собі», – розповіла кохана Анна.

«Олеся Вадимівна була талановитою науковицею. Дуже доброю і ввічливою, інтелігентною, толерантною. Любила життя і вміла його жити. Олеся вміла дружити, мала багато друзів. Навколо себе створювала атмосферу тепла і любові», – розповів близький друг родини Микола Макарчук.

«Безстрашна, тендітна, залізна, загинула від шматка металу, який прилетів від нелюдів та зрівняв із землею будиночок підстанції, в якому перебувала залізничниця», – написали колеги.

«Я хотіла, аби люди дізнались про нього краще як про людину, яка все своє життя була життєрадісною, активною, відкритою, чесною та працьовитою. Тато завжди всім допомагав та підтримував, навіть у складні часи. Мав багато друзів», – розповіла донька Марія.

Гостя – Дарця Веретюк – графічна дизайнерка, авторка проєкту меморіального кладовища у Тернополі.

«Роман був дуже позитивною людиною, заряджав своєю енергією оточуючих. Не звертав уваги і не показував нікому свою втому. На будь-яке завдання зголошувався першим. Завжди був готовий прикрити побратима собою», – розповіла дружина Олена.