Мигаль приказує


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


Туй буду шырити субєктівні думкы тай такоє усячино.
Контактуйте ня туй: @michaelkoosha

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter














Даніелӯвка, алфабет, котрый хōснуву на писаня по-русинськы, из фонетичными транскрипціями.

https://rueportal.eu/grammatica/grammar/azbuka/


Похороны на саньох у лїтї с.Бедевля 1932р.








За метатезы: як звукы у словах ся годни міняти містами, ōбы ся май легко казало, на конкретных прикладах:
https://www.facebook.com/povizhponashomu/posts/1127114784401518






Проблема самоназвы

Доброго здōрōвлїчка! Маву дяку поговорити за єден из основных арґументӯв, якый хōчнувут люди обы обезцїнити право русинӯв на самобытнӯсть тай окремышнӯсть: ож слово "Русин" є просто "стара самоназва Украйинцїв".

Треба детайлно проникати чом сись арґумент є слабым по пунктам:
1. "Словяны -- просто стара самоназва Украйинцїв"
Треба рōзуміти, ож днишня карта народӯв тай етнікумӯв ни є стабілна тай ни была сяка фурт. Исе динамічна структура, котра ся из часом читаво міняла. Словяни были великōв ґрупōв доста ичнакых етнікумӯв, кōтрї ся помежи сōбōв зливали туй, тай рōздїляли ся на нōві там. Єдні етнікумы пропадали, другі взникали. Исе є нормална історична динаміка. Мы ни можеме упōівісти ож "Анты вто просто стара назывка Украйинцїв", бо тото были домак другі люди, ни тоты, што живут днись.
2. "кидь мы ся май давно кликали Русинами, а типирь Украйинцями, тай вы мусите"
Ньит, ни мусиме. Туй иде про самоє сакралноє право чилядника - выбирати. Ниє біды в тōму кидь чилядник сам, свойив вōльōв, свойим выбором рїшив упōвісти ож "я бӯлше ни Русин, я типирь Украйиниць", вто є нормалный процес. Айбо так само нормално має быти кидь чилядник упōвість "я Русин, но ни Украйиниць, ни рахуву ся дарабчиком того народа".
Біда туй ся стала якраз в час ōкупації сōюзом, коли выд люди забрали дōкументы тай переписали вшыткых на Украйинцїв ни звідавучи ся йих. Исе є злочин проти прав чилядника. Сись злочин ся убстане на сōвісти сōюза.

3. "Багато українців і зараз кажуть, що вони русини, а отже - ми один народ"
Тоже ньит. Істōрія знає много прикладӯв, коли рӯзні народы мали єднакі, авадь дуже пōдōбні самоназвы, при тōму нич йим ни мішат ся называти тай рōзуміти окремыми.
- Словакы тай Словены фактічно усокотили стару самоназву "словяны", айбо нитко спозад того ни каже, ож вни сут помежи сōбōв єден народ. Нитко ни каже такі нисмыслы ги "мы ся тоже май давно кликали словянами, значит Словакы из нами єден народ", исе тоталный абсурд.
- Румыны - фактічно ся кличут за Римлянами. Айбо кидь вам упōвість датко "сись сирохман Румын", та ци пōдумаєте си ож вӯн житель Рима? Но тай я си так думаву.
- Ромы - ни ид Румынам, ни ид Римлянам нич ни мавут, айбо самоназва ся збігла так само низавистло. Типирь вни стали из Римлянами єдным народом? А из Румынами?
- Істōрія каже нам ож в Карпатах жила чилядь, котрых кликали Бойками щи в часы первого розселеня словянськых племен. Мы дуже мало знаєме иппен за тых Бōйкӯв што жили тоды. Єдно што можеме упōісти, ож Бойкы днишні, вто сут домак другі люди, даже кидь мавут єднаку самоназву. Бо у вшыткых історичных дōкументах часу Русї Бойкы ся протиставляли Русинам тай ниґда ся в тоты часы из Русинами на асōційовали.

3. "Украйинцї уже сут Русинами, вы ся типирь мусите кликати Карпаторусинами кидь так"
Ньит, ни мусиме. Фактічно из днишньых Укрйинцїв мало тко тямит таку істōрію, а кидь айно, та ай так запервоє ся буде кликати Украйинцьом, а ни Русином. Та ци маву я хосновати тōту придавку "Карпато-" кидь самоє слово "Русин" нитко другый ни хōснує кроме нас на днишньый динь?

Тоды ци мōжу я ся кликати Русином, дачим окремым выд Украйинцїв, самобытным? Мōжу. Ци маву я ся вшыткых кругом звідати ци "мож" ми сяк учинити? Ньит, ни мав бым. Чилядник має право выбирати як себе видїти у сьōму світови, кого раховати єдным народом из сōбōв, а кого ньит. Бо єдным народом щи терба _стати_, исе ся по крови ни передасть.

Буду радый, кидь ми напишете што си за исе думаєте.


Баланс у письмови.

Пару думок за вто, ци лїпше писати етимōлōґічно, ци фонетично?

Накурто за тото ож "ху із ху".
Кидь дуже-дуже спрощино та "етимōлōґічноє письмо" вто прōвба записовати слова так, ги ся вни записовали давно, обы усокоти його кōрїня.
"Фонетичноє письмо" - запис слова так, ги вно ся чує на днишньый динь.

Каждый из сих приступӯв має свōї плусы тай мінусы, вшыткі літературні стандарты, котрыми вы знаєте писати, сут балансом помежи сими двома екстремумами.

На єдного бока фонетичный запис є самый легкый, бо чилядникови доста навчити ся алфабет (єдна буква - єден звук, приближно) тай вӯн уже годин писати свōю живу бисїду на папірь. Айбо из сим прихōдят ай проблемы, бо єден там буде чути "е", а другый там буде чути "и", а у тритього там щи дашто буде. Бо бисїда выд чилядника до чилядника ся рӯзнит ни слабо. Выд родины до родины, выд села до села. Будете там мати "типирь", "теперь", "типерь", "тепирь" тай щи бог зна што. Завто, на хосен даколи мати даякоє правописаня, обы мати мало менше варіантивных форм, бо из словом "типирь" щи май легко, айбо даколи слово годно быти записано так, ож другый чилядник ани ни упознат што вто мало быти.

Етимōлōґічноє письмо, теоретично, мало бы рїшити сисю проблему, бо буде єден формат записованя слова, ни никавучи як го кажут люди у другых відиках. Исе силно поможе в рōзуміньови письма, бо буде даякый стандарт записованя слова, ни мож буде його трактовати инчако, авадь ни пōрōзуміти што вто.
Айбо туй нараз вырастат мінус: слово рїдко коли ся буде читати иппен так, ги вно ся пише. А значит ож помало буде навчити ся алфабет, обы знати читати/писати, бо треба буде навчити ся щи много нюансӯв ож де якый звук взник у сюй позиції, як исе слово годно звучати у тебе дома, а як дись инде. Пояснити чилядникови, ож "днêсь" вто якраз тото, што вӯн каже ги [нись].

Каждый літературный стандарт, котрым сōхтуєте писати, є балансом помежи сими двома. Што ся кыват письма русинськōв бисїдōв та бӯлша частина люди пише фонетично, айбо хōснувут алфабеты другых бисїд (украйинськый наприклад, де ся ни чинит рōздїл помежи Ы тай И), тай щи малинькый дарабчик пише дуже-дуже етимōлōґічно, натӯлко етимōлōґічно, што другі люди ни валōвшні тото прочитати, тай ни бирут вто ги дашто "своє".

Чекат нас щи дōвгый путь, чистовані мōї цімборови, дōвгый путь.




Кидь нагōду датко из вас знає по-чиськы, авадь по-словацькы (авадь доста читаво по-русинськы) та може вам буде інтересно пōслухати нашоє из Вітом тай Рафалом казкованя за чиську тай словацьку музику.

https://youtu.be/edKrdYk-Gtc


Туйкы найдете испис усякых каналӯв тай ресурсӯв, де мож слухати/читати всячино інтересноє иппен по-русинськы.

https://t.me/ruerosput


Прийде час, прийде динь,
Бог принесе дисять жминь,
Сьōму раз, сьōму два,
Ни забудь за русина!

Прийде час, прийде динь,
Выкōрчуву я сись пинь,
Пинь из болести, обід,
Пинь из страху нашых бід.

Пинь тот выйму скоро гет,
Пропаде ги у яри лед,
Прийде динь, прийде час,
Русине, тями за нас!

Прийде час, прйиде динь,
Бог принесе дисять жминь.
Трию сьōму, тай четверту тōму,
Ни забыти удїлити бы никōму!

Буде пята ай пак, шеста!
Сема жминя -- сама інтересна!
Каждōму дати штōсь мусай, сяк,
Хоче дашто своє каждый ниборак!

Жминя вōсьма буде красна,
Тай дивята ни опасна!
Кōй роздали всї дисять жминь,
Прийде в тот час новый динь.

Вывирсьме из жеба вон,
Смітя, што маєш там вагон!
Пуд ним ты найдеш свōю душу,
Лиш исе ти нагадати мушу!

Мигаль.

20 last posts shown.

59

subscribers
Channel statistics