Вже тиждень я щовечора читаю одну й ту ж книжку 🙄
Чесно кажучи, трохи дістало, але дитину щось на ній так повернуло, що ніяк не відлипне.
"Джем для малих чудовиськ" - це дитячий комікс українського автора (вийшов у Nasha idea). Він позиціюється як 6+. Моїй ще немає п'яти, тому я не поспішала купувати. Але ми випадково потрапили на презентацію, випадково купили - ну і от результат 😐
Найбільше Софію вразило, що в цій книжці мама перетворюється на монстра, бо син погано поводиться.
- Ти ж ніколи не перетворишся на монстра? - спитала вона мене дуже серйозно після першого прочитання.
- Нууу, коли ти сильно кричиш, я інколи не витримую і можу трохи перетворюватися на монстра, - кажу.
- Більше ніколи не буду кричати, - вражено сказала донька )
Про маму-монстра тут у другій частині, і все закінчується добре (маму лікують любов і обіймашки). Але Софія все одно сприймає це як горор, і постійно каже "Другу частину не читаємо". Але коли до неї доходить справа після першої частини книжки, все одно просить прочитати ))
Загалом це книжка про хлопця Матвія, який переїхав з мамою у віддалене селище і познайомився там з чудовиськами, які дуже хочуть, щоб їх сприймали за людей - і тому вони шукають когось, хто навчив би їх поводитися по-людському.
А ще у них є чарівний джем, який може виконати бажання, надати силу, або допомогти прибрати кімнату, наприклад. Саме тому книжка так називається (бо я спочатку думала, що Джем - це ім'я героя).
А ще тут приємний гумор, типу "Та люди з вас, як із мене пес Патрон", - каже хлопець чудовиськам )
Дуже прикольна, якісно написана та приємна історія (якщо не читати її вісім разів поспіль 😝).
Моя донька вже чекає на продовження ) Та й я чекаю, що вже там 😀
#дитяче_по_неділях
Чесно кажучи, трохи дістало, але дитину щось на ній так повернуло, що ніяк не відлипне.
"Джем для малих чудовиськ" - це дитячий комікс українського автора (вийшов у Nasha idea). Він позиціюється як 6+. Моїй ще немає п'яти, тому я не поспішала купувати. Але ми випадково потрапили на презентацію, випадково купили - ну і от результат 😐
Найбільше Софію вразило, що в цій книжці мама перетворюється на монстра, бо син погано поводиться.
- Ти ж ніколи не перетворишся на монстра? - спитала вона мене дуже серйозно після першого прочитання.
- Нууу, коли ти сильно кричиш, я інколи не витримую і можу трохи перетворюватися на монстра, - кажу.
- Більше ніколи не буду кричати, - вражено сказала донька )
Про маму-монстра тут у другій частині, і все закінчується добре (маму лікують любов і обіймашки). Але Софія все одно сприймає це як горор, і постійно каже "Другу частину не читаємо". Але коли до неї доходить справа після першої частини книжки, все одно просить прочитати ))
Загалом це книжка про хлопця Матвія, який переїхав з мамою у віддалене селище і познайомився там з чудовиськами, які дуже хочуть, щоб їх сприймали за людей - і тому вони шукають когось, хто навчив би їх поводитися по-людському.
А ще у них є чарівний джем, який може виконати бажання, надати силу, або допомогти прибрати кімнату, наприклад. Саме тому книжка так називається (бо я спочатку думала, що Джем - це ім'я героя).
А ще тут приємний гумор, типу "Та люди з вас, як із мене пес Патрон", - каже хлопець чудовиськам )
Дуже прикольна, якісно написана та приємна історія (якщо не читати її вісім разів поспіль 😝).
Моя донька вже чекає на продовження ) Та й я чекаю, що вже там 😀
#дитяче_по_неділях