Once in tinder


Channel's geo and language: Ukraine, Russian


Мои (при/зло)ключения в Тиндере.
Эксперт по нахождению любовных связей по лайкам.
Живу в Киеве, но ищу своё по всему миру.
Бот для связи - @OnceIn_Tinder_bot, не надо стесняться 😉
Чат для поболтать - @once_in_tinder_chat

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Russian
Statistics
Posts filter


Я в Києві з минулого тижня. Отримала новий травматичний досвід тривог та гучних звуків, який я б дуже хотіла щоб ніхто з нас не мав.
Купила собі цю чарівну торбу від українського бренду vidro і дуже довго вагалася як сприймуть британці цю «пожежу». Вирішила що переживуть і в офіс носитиму боком без картинки :(
Київ такий самий любимий, хочется взяти його в обійми і по кусочках вивезти з собою в Лондон, але в якісь момент зрозуміла що треба перестати намагатись вивезти Київ в Лондон, треба бути тут і бути зараз. До поки йобана ракета не прилетіла, наприклад. Зрозуміла бажання жити життя і не постити в соц мережи. Ще один друг пішов на фронт, він каже що готувався, мені все одно страшно і боляче.
Чекаю на першу зп на новій роботі. Сподіваюсь повернутися до нормального рівня донатів, а ви як?


Подивилась фільм «довга доба» на 1+1

Болить. Сильно болить.

Ненавиджу кожного раба клятої країни окупантів.

Злюсь на 1+1 що двічі в фільмі поставили рекламу.
Доместос.
Який, блять, доместос, коли я дихати не можу не знаючи що сталося з «дроном».

Була сьогодні на ході в підтримку України в Лондоні. Було багато людей. Поки бігла на зустріч друзям мене зупинила британська пара похилого віку (на мені був наш прапор), сказали що хочуть доєднатись до заходу.
Я майже розплакалась. Підказали їм як доєднатися, Подякувала за підтримку. Побігла далі.
Зупинилась подалі витерти сльози.
Ще дома думала чи одразу накинути прапор, чи вже на місці.
Вирішила одразу, бо це мені про те щоб незручно нагадувати оточуючому мирному життю, що війна триває.

Цього року відчувалась невизначеність. У всіх. Читався сум, біль, нерозуміння. Були люди з портретами загиблих чоловіків, батьків, братів 💔
Згадували свою першу добу.
Є ще багато людей, які заморозили життя. Соромляться того, що з ними все ок, стидаються, що втратили менше за інших.

Хочу нагадати що нормально горювати за своїм втраченим життям, навіть якщо всі твої люди живі, і відносно здорові.
Навіть якщо все майно досі не пошкоджено і є, а ти закордоном, чи десь в місці яке вважаєш більш безпечним.
нормально. Мірятись горем - ніт.
Це деструктивно і по маленьких кусочках, але регулярно, буде виймати з вас душу, забираючи бажання жити, радіти, допомагати, мати цілі. А-ля сам собі дементор.

Якою б сильною людиною ви не були, через щоб не проходили зараз, і де б не знаходились, знайдіть цими днями мить щоб дати слабину.

Тримаємось і допомагаємо 💔

І про допомогу:
моя подруга Лена збирає на авто батьку, який боронить нашу країну на пекельних напрямках. Треба 250к на вчора, а зібрали тільки 80к.
Маленьких донатів не буває, прошу вас долучитись.
Якщо є можливість донатом, якщо нема, репостом з посиланням на банку.
Банка тут

Дякую ❤️


Обіймаю вас, любі ❤️
Колись в цей день я була не те що не закохана, а навмисно не хотіла і чути про кохання, стосунки, і ті, тому придумала святкувати день всіх вільних людей і запросила приєднатися своїх друзів з різних компаній.
Ми ходили по закладах Київа, веселились і багато сміялись.

А після цієї ночі, мій друг попросив номер телефону моєї подруги, я вмовила її погодитись на перше побачення, бо раніше вона якось западала тільки на плохишів, а мій друг точно був хорошим хлопцем.
То ж вмовила я її на побачення і от вони вже багато років щасливо одружені та мають неймовірного сина❤️

До чого це я? Скоріше просто поділитись цією історією, яку я згадала з минулого, та сказати що багато важливих речей в житті відбуваються спонтанно, але щоб вони відбувались іноді треба робити щось вам не притаманне та взагалі виходити зі своєї ракушки і бути відкритим до нового, що може трапитись на шляху.

Терпіння і сил всім хто чекає на коханих з фронту 💔

Розуміння і наснаги всім хто в стосунках ❤️


Побачила сьогодні новину, що головний актор серіалу "How I met your mother", невтішний романтик Тед Мосбі (Josh Radnor), одружився в перший раз в реальному житті, у віці 49 років.

Сама по собі новина прикольна для тих кому серіал подобається, а мені ще здалось кумедним те, як пара познайомилась - вона клінічний психолог, познайомились вони на ретріті по медітаціям, а перед медітаціями вони вживали психоделічні гриби і голос в голові сказав актору "що це його жінка", а вона підтвердила дуже схожий єкспіріенс 😁

а ще, в штатах є Breakup Bootcamp. Можливо ще десь є, зʼявився інтерес подосліджувати цю тему.

а ще, Нова Пошта (NOVA) в березні відкривається в Лондоні і загалом майже у всіх великих Європейських містах.

а ще, я отримала свій перший джоб оффер і це дуже, дуууужееее допомогло повернутися в нормальний стан.


Під кінець року я майже зламалась.
Відчуття безпорадності і того що роблю недостатньо. Щоб не робила, здається що завжди можна більше.

Я хочу залишити саме це в важкому 2023. І хочу запропонувати вам назвати для себе одне, що ви не візьмете з собою в новий рік.
2024 не обіцяє бути легким, але ми маємо пообіцяти собі продовжувати жити.

Бережіть себе, фізично і ментально.
Мрійте про перемогу і докладайте до цього по можливості.

You are enough ❤️


Forward from: The DEVOCHKI
Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Компанія Tinder випустила бренд-фільм у Великій Британії, щоб показати всі форми людських стосунків сучасних неодружених молодих людей та розвінчати міф про «несерйозність» платформи для знайомств.

У фільмі головна героїня Ава переїхала до Лондона та встановлює застосунок, щоб познайомитися з новими людьми. Відбувається перша зустріч із Натаном, який кидає виклик традиційним побаченням, і Маєю, яка стає найкращою подругою після того, як партнерки розуміють, що вони не мають потягу одна до одної.

«Сьогодні жоден шлях знайомств не є прямолінійним, він сповнений можливостей і самопізнання, оскільки наше прагнення до людських стосунків як ніколи сильне. Наш бренд-фільм має на меті створити момент “це я” — чи то згадка про те, як ви переїхали в нове місто, чи шукали нових стосунків, і про вирішальну роль, яку може відіграти Tinder», — розповіла старша директорка з маркетингу Tinder у Північній Європі Джоанна Понс.

Підписатися | Підтримати DIVOCHE


Замість тисячі слів.
Неймовірно важко розуміти партнера.
Над неймовірно важко розуміти просто людину яка чомусь каже що схожа на вас.

Над над над важко ще якісь переживання пустити до себе третім раундом.
Про нас.
Я вважаю що в нас неймовірно міцні стосунки. Бо яж, мать вашу, психолог і вчу його розмовляти. Бо коли в нього почалась війна я змогла підтримати, бо прям нажаль буквально могла відчути як це. Коли мені щось дуже треба почути я не соромлюсь словами через рот сказати «альо/в голос / хочу почути / говори».
Десь іншим разом хочу написати про відчуття власної нікчемності і про соціальний капітал. Точніше про його втрату. Вимушену. Відчутну. Переживаємо боляче, але…


Приїхали в Італію знов на другу річницю. Скажу щиро що ще в аєропорту до виліту хлопец вибісив, і ми не та пара яка платить єкстра 12£ рейнейру/візейру за те щоб сідати поряд в літаку.
Що я можу підвести з двох років стосунків проти тіндер єйфоріі щоденно?
Long story short - choose your person, it doesn't matter where you met.

ейфорії краще, працює швидше, єффект приємніше, Розчарування непомітне, завжди хтось чекає, завжди я варта.

Реальне життя в стосунках:
Перші місяці все як в тіндері, а потім починається життя.
Часто важко пояснити, що я ще не прийшла до тями після ГЕС (ще важче пояснити чому весь час виглядаєш ніби ридаєш весь вільний час, а насправді ви проводите час разом), важко пояснити ще якісь стан, потім ще, загалом важко пояснювати! Особливо якщо він сам не здогадується що треба б було і зрозуміти!

І тут починаються майже невиліковні проблеми, бо найгірше що може статись, то це не бажання мати справи один з одним. Отже розмовляти не комільфо, придумаю собі щось єкстра.


Я не жаліюся, якщо що, просто вирішила поділитись з вами своїм болем 🥲

Але як мені кажуть більш досвідчені люди, які вже пройшли цей шлях, то це просто гра цифр і колись таки буде матч.
Як на мене, то з побаченнями так само.
В рік корони я вирішила порахувати скільки разів ходила на перші побачення, вийшло 25. Але одне з тих побачень переросло в приємний роман і потреба підбивати статистичні підсумки відпала.

То ж до будь якого випадку в житті можна згадувати влучний слоган Johnny Walker – Keep Walking.
Хоч би що відбувалося – продовжуйте йти. Можливо, у процесі зміниться шлях, його напрямок та наші попутники.
Але Keep Walking.


Світ йобнувся! Йобнувся!!!

Сьогодні я прокинулась пізніше за свого хлопця і звичайно дізнавшись новини пішла до нього і запитала «началась война?»
Це було дико, дивно, боляче, страшно, огидно, огидно блять 😭

Він з Ізраїля, вся його родина там. Я думала що через багаторічну війну у себе вдома він розуміє мене трохи більше за будь якого іншого представника світу і це підтримувало мене весь перший рік нашої війни. Зараз вже я знов навчилась підтримувати себе сама.

У нас були плани на сьогодні, то ж він не захотів їх відміняти і на відео ви можете побачити непоганий лондонський паб в East part в якому я пила пиво після гарної вечері і стримувала сльози через нестерпну злість на цей їбанутий світ.

Хамас нападає на Ізраїль з 1948 року, але ніколи це не було так як сьогодні, коли більше 200 мирних загиблих і невідомо скільки викрадено терористами. Що в принципі йобане буденні ситуації для України.

Хамас атакує Ізраїль і сектор Газу, бо там люди живуть в рази краще. Ізраїль постачає воду і світло в сектор Газу, який був повернений запасу в спробі встановити мир і зупинити війну та вбивства.

Але як ми бачимо, то це не працює. Забавно як найдемократичніша країну світу США сама ніколи на веде перемовини з тераристами, підтримує Ізраїль в бомбардуванні території Палестини, винищені будинку лідеру Хамас, але кремль, сука, все ще стоїть і не можна, бо припиниться допомога.

Світ йобнувся. Я живу ніби 2 життя. Одне сьогодні, воно майже безтурботне, з тупими проблемами типу куди піти на вечерю, і на найближчий час точно щасливе, і інше, де кожен йобаний день раіся все ще існує, все ще вбиває, я не маю дому, я не можу поїхати до батьків, в мене забрали життя яке я будувала роками і любила, і я не знаю як з цим обходитись.

До речі, я впевнена, що підораша була якось та залучена до того, що сьогодні сталося в Ізраїлі.
Мрію щоб це змогли доказати, а імпотентний доселе світ перестав смоктати ***.

P.S. Так, я запитала в нього російською чи почалась війна, бо він знає цю мову, і це було однією з наших точок контакту на початку, до війни. Але, майже як рік ми розмовляємо англійською. Але в критичні моменти зриваємось на мову яку знаємо з дитинства без вибору.


Привіт люди!
Все ще живу своє найкраще життя утриманки, але пробую вірити в слова подруги, що я не утриманка, а кохана жінка! Виходить 50/50😅
Відсвяткувала ДН, їздила на побачення з моїм чорним морем в Стамбул. Бо символічно, що по ту сторону моря моє рідне місто в Криму. Сумувала, плакала, обіцяла колись повернутись вже на свій берег.
Зʼявилось бажання поділитись враженнями - Коли я кудись їду в мене нема очікувань, що буде по-моєму, що всі будуть розмовляти моєю мовою, організовувати тури українською, перекладати меню, подавати вареники, ті. Але, якщо зʼявляються туристи з параши, вони його руйнують. Знищують автентичність, через своє невігластво змушують місцевих вчити їх мову, подавати всюди олівʼє та пиво з водкою, і ті нібито набувають комплексу меньшовартості. Жах.
Це були перші висновки про Стамбул. І з цим я і залишилась.

А ще, якщо раніше в мене була супер здібність майже безпомилково визначати зріст чоловіків по фото в тіндері, то тепер це визначати русню по обличчю.
Бо вони здебільшого огидні.


Мем смішний, ситуація реальна.
Я впізнаю тут себе (> раніше, зараз < ), та своїх знайомих.
Цікаво, що коли можеш заплатити, то це вже не прохання, а послуга і так легше.
Коли для когось запитуєш, то також легше, а для себе ну складно.
Я б хотіла сказати, що навчилась насолоджуватись своїм становленням на утриманні, але надовго мене не вистачило. Я заявила о собі як психолог і до мене прийшли клієнти, я все ще шукаю роботу мрії з офісом в Лондоні, але підписалась на парт тайм як консультант в своїй сфері.
Тобто я на утриманні по основним витратам, але маю тепер умовно «карманні гроши».
Взагалі це тонке питання рекомендують вирішувати так: той хто заробляє щотижнево/щомісячно мовчки скидає вам на картку якусь суму грошей, щоб не було потреби знов і знов озвучувати що треба знов.
Я про таке не наважилась поговорити і тому просто як треба було казала «скинь, будь ласка» і щаслива, що знайшла можливості робити це рідше.
Відчувати залежність страшно. Як і близькість. Але і те і те має бути у відносинах.


Вчора в одній місцевій групі я зробила, так би мовити, камінг аут що тепер я психолог і дала оголошення, що розпочинаю свою практику.
Одне із повідомлень від потенційного клієнта потрапило в спам фейсбук месенджера.
Я знайшла і потрібне повідомлення, і ще багато іншого цікавого, наприклад отакого 😂

Блін, якщо вам не відповідають ті кого ви не знаєте, ну не пишить вже 😂


Тож стан дивний (часом дикий), бо я не звикла що можна ще на когось покластись окрім себе.
Друзі кажуть, що я стала більш мʼяка та жіноча, бо до цього була трохи як «чоловік у спідниці».
А я кажу що знаю десь 170 варіантів «ви класна, але unfortunately ми візьмемо на работу когось іншого».
То ж звикаю до нового єтапу в житті і проходжу через розмови типу «любий, мені потрібно стільки то грошей».
До речі, ця тема наче табуйована в нашому суспільстві, але думаю що якось можу і про це написати, як єкологічно для себе і для партнера розмовляти про гроші в парі.


Подумала сьогодні що може перейменувати канал в «життя утриманки», але вчасно себе зупинила, бо роботу я таки шукаю. З різним ступенем активності від тиждня до тиждня, але шукаю.
Бо це не так просто в Лондоні. Напевно зараз це не так вже і просто в Україні. Але хто шукає той знаходить, це питання часу, і як завжди ще питання самовдосконалення.
Звичайно можна йти по шляху найменшого спротиву і брати перше ліпше запропоноване, але це не мій шлях. І я б хотіла щоб це був і не ваш шлях. І взагалі не шлях. Бо треба від любові (все ж таки я 5 років ходила на побачення, щоб нарешті зустріти чоловіка з якім стосунки захотілось будувати взаємно).
А написати я хотіла сьогодні про стан, в якому я знаходжусь вже декілька місяців - В мене закінчуються мої гроші, які я заробляла і витрачала на всі свої потреби. І вперше в житті в мене нема відчуття що в мене горить дупа і якщо я не знайду роботу найближчим часом, то мені не буде чим платити за квартиру, їжу, кішку ( знали б ви скільки тут коштують Вет послуги 🫠). —->


Це моя мала офігіває в аеропорту Німеччини перед своїм першим польотом на літаку.
Ми з нею всюди були разом і навіть наша подорож почалася трохи напередодні війни через мою тривогу, що не будуть в укриття пускати з тваринами.
Моя кішка рятувала мене багато разів. Просто потребуючи моєї турботи, вона витягувала мене з депресивних станів і повертала до життя.

Сьогодні з самого ранку, я знов відчуваю що дна нема, бо новини просто жахливі.
Я хочу поділитись з вами постом з різними перевіреними організаціями які допомагають евакуювати та розміщати тварин Херсонщини.
Будь ласка, підтримайте їх -
https://www.instagram.com/p/CtJoj_ot1t7/?igshid=ZWQyN2ExYTkwZQ%3D%3D

Тримаємось.


Порада, яку ви не просили.
Вчора друзі подарували мені півонії. До цього я розповідала свому хлопцю що є обовʼязкові квіти, які потрібно дарувати. В моєму листі були:
тюльпани (з ними все міжнародно і проблем нема),
Бузок (його тут нема на покупку, тому я посадила кущ на балконі, з перспективою що він колись зацвіте і буде радувати як вдома),
І півонії, з якими тут складніше, і по ним тут не шаленіють і не всюди вони продаються.
Так от, для мене важливо отримувати подарунки і квіти. І я з тих людей, яка вміє класно підбирати презенти іншим, а мій хлопец - ні 😅
Але, якщо мені важливо і щоб у нас не було проблем на цьому тлі, то словами через рот я кажу йому що пора подарувати мені квіти, а для того щоб я не розчаровувалась його подарункам я зробила нам wish list, з вкладками своїх хочу і вкладкою для нього.
Спочатку мені було ніяково підняти цю розмову, але як виявилось, то ідея віш листу хлопцю зайшла.
Як, в принципі, і те, що я вчасно кажу про свої потреби, до моменту поки будуть обіди та розчарування.


Сьогодні в чаті нашого лондонського комьюніті, до якого я доєдналась десь рік тому, підняли тему дейтінгу з британцями. Раптово я згадала що взагалі то колись називала себе експертом з дейтінгу :)
Що там по побаченням? Поділіться.

В мене є досвід побачень в Лондоні, але аж 4 роки тому 😅
До речі, одне з найкращих побачень в житті було саме тут. Але з поляком. Але таки в Лондоні.

Бути в стосунках іноді не набагато легше ніж шукати людину з якою ти ці стосунки хочеш побудувати 😅

Ідеальних людей, як і ідеальних пар не буває, тому потрібно знати чітко до чого ви прагнете, чи можливо це реалізувати з цим партнером, чи ви дивитесь в один бік. Ах і головне, я вважаю щоб зустріти підходящу людину, треба бути підходящою людиною. Тобто якщо ви в розваленому стані, у вас не закрити базові потреби (проблеми на роботі, з житлом, ви собі наразі не достатньо подобаєтесь по якимось причинам), то діла не вийде.


💙💛


Щось інста вирішила що я цільова аудиторія на цю рекламу 😅

А ми до речі днями рік знайомства відсвяткували 😁

20 last posts shown.