#Юкатан
Подяки
Я нарешті досягла відносної рівноваги і можу формулювати речення.
Дуже дякую майстрам за сюжети, організацію, цей світ, що поглинув мене повністю з перших хвилин. Дякую за "співпадіння" та переплетіння квент. Вкінці, коли бачиш все в купі, не розумієш як це можна було продумати. Ви — ❤️
Ігротехи, ви мене вивернули. В Безодні я перелякалася темряви, звуків, шепотів так, що мені здається я руку Лео зламала. Помітила, що припинило труханити вже коли їли в кабаке і я змогла рівно поставити чашку. Я і гадки не мала, що такі емоції та страхи здатна відчувати. Дякую, я сб відчула живою. А ще, ягуари, вас няшити та чухати — суцільний кайф, справжній затишок в Дорадо.
"Адские кошки" та "мама-утка", у нас вийшов ідеальний простір, де завжди якийсь двіж, де завжди можна знайти пригод та когось потрібного. Взагалі, розмови і усвідомлення були топ.
Іолотлі, мила сестро, дякую за зміни та динаміку стосунків. Гойдалки від радощів до гніву. Наступні 500 років будуть нескучними, як на пороховій діжці.
Лео, за спільне залипання, за те, що був першокласним провідником. Наставники Молодого Місяця та Повного Місяця проведуть перший урок за хвилину та підуть дивитися на зірки.
Болівар за переплетіння знаків. Коли ми зустртілися в безодні з Де Маркайдо після розмов про знаки, я зрозуміла, яким буде моє наступне питання та рішення.
Де Маркайдо, вірна ворог моя, дякую за стрілянину очима, розкидування речей, діалог та те, що доставиш листа. Рада обрати завершення ненависті.
Юкатек за те, що стали такими рідними, за ритуали, богічні суперечки, оргії, за те, що змогли зібратися, за казки та жертво приношення.
Наставниці за скрипучість та помирання 400 років поспіль. Воїну-орлу за те, що був поруч в потрібний момент, радив, підтримував, наставляв. Верховна жриця за поради, ритауали та за те, що допомагала розібратися в божественному. Воїну-ягуару за устрашіння.
Гравцям пок-та-пок за постапок. Це було гарно, я рада, що ми такі зіграли)
Конкісті: комусь за зненацьку підтримку, комусь за таку мототрошність, що Єва намагалася вас не бачити та уникати, поки Ксо ще не прокинулася.
Мракожриці за мою казку та погяд в саме серце.
Тут точно не всі, не все, але знайте, що я безмежно всім вдячна за те, що мені довелося це пережити. Ви — прекрасні.
МИ — ЮКАТЕК!