Бермудський трикутник. У ньому є коло. Мій Всесвіт таємний ховається там.
Баланс встановити теплотою на холод — фокус провальний. Багато є травм.

Приборкував демонів святістю намірів, натомість ця нечисть його годувала.
І власницю сумніву окутав він пломінем зневіри у Бога під звуки хоралу.

Мій Всесвіт — це мізер, але десь існує. Під гаслами болю, заступництвом Раху.
Серця мандрівничі кричать «Алілуя», іх власники-вбивці пʼють чачу в папахах.

Пускає він в гості без квітів та сміху. Квитків, залицянь і цитат від Сократа,
Мій Всесвіт — найближчий для пошуку втіхи. Якщо комусь вдасться її відкопати.

Це сила, це віра, що світ на шматки, чи на прах розсипає й піски зернаті.
Байдужість у ньому тобі не знайти. За спроби останні дам привід триматись.

Мій Всесвіт безмежний та вічний. Нестримний. Із різних планет, чорних дір, кольорів.
В нім зірки мерехтять крізь склепіння космічне, на зло катастрофам моїх кораблів.

Світи, не спиняйся. Будь ласка, світи, бо болем всередині вже затуманив.
Де хаос і згуба людське щось знайти — бурхливо рікою текти мов під камінь.

Кому ти належиш, Всесвіте мій… Мені чи нікому — що з цього гірше?
Для кого досі існуєш та мерехтиш, заповнений згаслими зорями інших…