Розпочався сезон видимості сріблястих хмар!
Багато спостерігачів із Північної півкулі зафіксували у ніч 4/5 червня одні з перших цього року сріблястих хмар. Судячи з опублікованих світлин, сезон їх видимості в північних широтах почався майже у всій красі. Хмари впевнено спостерігалися в Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Нідерландах та Великобританії. В Україні у місті Київ їх теж помітили, але вони були дуже слабкими. У найближчи тижні сріблясті хмари, ймовірно, стануть доступними для візуальних спостережень на більшій території нашої країни!
Сріблясті хмари — це найвищі хмари на Землі. Вони утворюються щороку на висоті 70-95 км (у мезосфері), коли літні клапті водяної пари піднімаються у верхню частину атмосфери Землі та кристалізуються навколо найдрібніших частинок метеорного пилу. Сріблясті хмари цікаві не лише самі по собі, як незвичайне явище природи, але ще й тому, що вони утворюються у такому шарі земної атмосфери, який мало вивчений. Літаки літають значно нижче, надувні балони так високо не піднімаються, а штучні супутники Землі переважно рухаються на значно більших висотах. Тому спостереження сріблястих хмар можуть принести важливі відомості про фізичні процеси у верхній атмосфері.
Сезон їх спостережень у Північній півкулі зазвичай починається наприкінці травня, досягає піку у липні та закінчується у серпні. Сріблясті хмари спостерігаються найчастіше у смузі від 45° до 70° північної широти (поточний рекорд з їхньої видимості у низьких широтах — 34° пн. ш. 14 червня 2019 року, Джошуа-Трі, штат Каліфорнія). Шукати сріблясті хмари слід над північною частиною горизонту через 1-2 години після заходу або перед світанком, коли Сонце знаходиться в 6-12 градусах нижче лінії горизонту. Якщо ви бачите синьо-білі «вусики», що розкинулися по небу, ви, швидше за все, помітили сріблясті хмари.
Добірка світлин, що відображають усю красу цього явища: https://t.me/nebotoday/256
🖼 Сріблісті хмари у небі над Копенгагеном (Данія) у ніч 4/5 червня 2023 року. Автор світлини: Bjørn Pierri Enevoldsen; Джерело: група Noctilucent clouds around the world на Facebook
Багато спостерігачів із Північної півкулі зафіксували у ніч 4/5 червня одні з перших цього року сріблястих хмар. Судячи з опублікованих світлин, сезон їх видимості в північних широтах почався майже у всій красі. Хмари впевнено спостерігалися в Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Нідерландах та Великобританії. В Україні у місті Київ їх теж помітили, але вони були дуже слабкими. У найближчи тижні сріблясті хмари, ймовірно, стануть доступними для візуальних спостережень на більшій території нашої країни!
Сріблясті хмари — це найвищі хмари на Землі. Вони утворюються щороку на висоті 70-95 км (у мезосфері), коли літні клапті водяної пари піднімаються у верхню частину атмосфери Землі та кристалізуються навколо найдрібніших частинок метеорного пилу. Сріблясті хмари цікаві не лише самі по собі, як незвичайне явище природи, але ще й тому, що вони утворюються у такому шарі земної атмосфери, який мало вивчений. Літаки літають значно нижче, надувні балони так високо не піднімаються, а штучні супутники Землі переважно рухаються на значно більших висотах. Тому спостереження сріблястих хмар можуть принести важливі відомості про фізичні процеси у верхній атмосфері.
Сезон їх спостережень у Північній півкулі зазвичай починається наприкінці травня, досягає піку у липні та закінчується у серпні. Сріблясті хмари спостерігаються найчастіше у смузі від 45° до 70° північної широти (поточний рекорд з їхньої видимості у низьких широтах — 34° пн. ш. 14 червня 2019 року, Джошуа-Трі, штат Каліфорнія). Шукати сріблясті хмари слід над північною частиною горизонту через 1-2 години після заходу або перед світанком, коли Сонце знаходиться в 6-12 градусах нижче лінії горизонту. Якщо ви бачите синьо-білі «вусики», що розкинулися по небу, ви, швидше за все, помітили сріблясті хмари.
Добірка світлин, що відображають усю красу цього явища: https://t.me/nebotoday/256
🖼 Сріблісті хмари у небі над Копенгагеном (Данія) у ніч 4/5 червня 2023 року. Автор світлини: Bjørn Pierri Enevoldsen; Джерело: група Noctilucent clouds around the world на Facebook