Альтеральдика

Костянтинівка. Краматорський район. Донецька область.

"Щит у вигляді вилоподібного хреста обумовлюється тим, що місто є залізничним вузлом, звідки залізниця розходиться на три гілки. Лазуровий колір символізує красу і велич. Червоний колір підкреслює хоробрість, мужність і любов до рідного краю. Крім того, червоний колір - це колір розпеченого металу, який говорить про металургійну промисловість міста. Зелений колір символізує надію на краще майбутнє, вічність життя і багато рослинності в місті."

Металургійне виробництво було не першим і обмежувалося одним підприємством. У той час як левову частку промисловости складало скляне та хімічне. Залізничний вузол має іншу конфігурацію, ніж на гербі.

Взагалі я можу годинами про це говорити, але не буду. Лазур - скло, зелень - хімія, чернь - терикон. Місто не вугільне, але до басейну входить. Про це також свідчать розвідані газові родовища, видобуток з яких не почався через різні корупційні проблеми.

Зоря́. Іллінівська громада. Краматорський район. Донецька область.

"На зеленому полі лазуровий перев'яз, що, ймовірно, символізує річку Калинівку, на якій стоїть селище. Центральним елементом є срібна курка із золотими лапами та дзьобом та червоними гребнем та сережкою"

Село було засновано менонітами колонії Ігнатєво як Олексіївка (колонія №7) у 1890 році. Тут оселилося 18 родин з селища Романівка. Причиною переїзду були проблеми з водою, від яких страждала західна частина села. Олексієвка, знаходилась у вузькій долині, що поблизу західної окраїни Романівки.

Наявність на емблемі курки я не можу підтвердити фактами. На супутникових знімках легко проглядаються залишки господарських споруд. Можливо колись на північному заході селища була птахофабрика.

Дружкі́вка. Краматорський район. Донецька область.

Що ви? Спати вже лягаєте? Я Вам тут залишу оновлену Дружківку, поки тривога шириться країною..

"Золотий щит розділений перекинутим вилоподібним лазуровим хрестом. Поверх червоний овальний щиток, за яким дві схрещені козацькі піки чорного кольору у наконечників котрих звисають червоні флюгери. З боків щитка срібні лелеки, що стоять навпроти один одного у позі любовної гри."

Гадки не маю як і коли червоний колір на гербі замінили на малиновий, але малиновий це колір прапору Дружківки, тому логічно. Хоча нам це особливо нічого не змінює. Краще б деколонізували геральдичну систему російської імперії🫠

Краматорськ. Донецька область.

Андрій Гречило за вуха притягнув блазон до сучасного герба Краматорська. Його довелося вигадати через примху місцевої влади, яка не хотіла позбуватися радянського герба. Тож тепер офіційний герб міста це лише перефарбований радянський герб від 1968 року.

"Три зелені кленові листки уособлюють Краматорськ як місто-сад. Шестерня, каупери, заводська труба та домна символізують доленосні для розвитку міста галузі промисловості - машинобудування та металургію.
Кирка та кайло вказують, що місто виникло завдяки будівництву Курсько-Харківсько-Азовської залізниці й є важливим промисловим центром."

Ось тільки місто не виникло завдяки залізниці. Ця імперська байка написана в статті ледь до кожного міста Донеччини на цій гілці.

Я вже робив попередній проєкт, але вдосконалив його, щоб герб мав можливість в повній мірі презентувати козацьке минуле Краматорська та частини оборонної ліній фортеці Тор. До того ж кольорова гама повністю повторює першу емблему від 1968 року.

Чердакли (Чардахлу, Кременівка). Кальчицька громада. Маріупольський район. Донецька область.

Всі елементи вгадуються інтуїтивно. В статті про село зазначається: "...першою та найбільш розповсюдженою діяльністю було скотарство, а саме вівчарство. З часом у господарстві з’явились і воли."

Серп, що косить золотих сонях та два золоті колоси пшениці символізує сільське господарство. Уламок іонічного ордеру на лазуровому вістрі, ймовірно, відсилає до грецького походження населення та те, що вони були "відірвані" від своєї батьківщини.

Cрібна вузька балка та облямівка на вістрі - це ріки і маленький золотий прямокутник в центрі - міст. Це було очевидно з географічного розташування села в міжріччі Кальчика, Малого Кальчика (певно раніше Калка) та балки Попової.

Міст мені видався фігурною цікавою і доволі знаковою для села. У мості видніються три арки, що і символізують три вищезгадані річки. Решта елементів лишилися незмінні.