⁠⁠⁠⁠ ️️ ⁠⁠⁠⁠ ️requiem for a creation.

коли ідея стає вірусом | #being.


меметика — це наука або підхід, який вивчає, як ідеї народжуються, поширюються, змінюються та впливають на культуру й поведінку людей. простими словами, меметика досліджує: як жарт або ідея стає популярною; чому деякі ідеї живуть довго, а інші швидко забуваються; як меми передаються, схожі на віруси, від однієї людини до іншої.
мем це одиниця культурної інформації, яка передається від однієї людини до іншої через спілкування, поведінку, мистецтво чи інші засоби. по суті, це ідея, образ, жарт, звичка чи символ, який поширюється у суспільстві, змінюється та розвивається, подібно до генів у біології. цей термін вперше ввів британський біолог річард докінз у книзі «егоїстичний ген» (1976). він створив це слово за аналогією до гену щоб пояснити, як культурні явища передаються між людьми та еволюціонують.

меметичний вірус це ідея або концепт, який поширюється подібно до вірусу, заражаючи розуми людей і змінюючи їхнє сприйняття реальності, поведінку або навіть саму реальність навколо. у патафізиці та меметиці такі віруси це не просто інформація, а ідеї, здатні створювати винятки, виходити за рамки та проникати в ноосферу, де вони отримують власне життя. ця концепція виникла з ідеї мемів.
мем поширюється та розмножується, як біологічний вірус, але у сфері думок, уявлень і культури. у патафізиці цей процес набуває абсурдної та парадоксальної глибини, бо меметичний вірус це мем, який поводиться агресивно та має потенціал швидко заражати розуми, створюючи масові явища; він може бути добрим чи шкідливим, навмисним чи випадковим, але завжди має сильний вплив на людей та їхні дії.

патафізика вивчає закони винятків і меметичний вірус — ідеальний приклад. він є винятком із повсякденного мислення і порушуючи звичні шаблони, вводить у свідомість щось нове.
наприклад жарт, який перетворюється на всесвітній тренд, або міф, який стає вірою мільйонів.
меметичний вірус поширюється, коли хтось заражається ідеєю і передає її далі, створюючи ланцюгову реакцію. у патафізиці цей процес виглядає як поширення вигадки, яка стає частиною реальності, змінюючи уявлення людей про світ.
підтвердження існування ідеї, яка поширюються як вірус, полягає в тому, що вона може змінювати саму реальність. наприклад — концепти про плоску землю чи інші теорії змови, які змінюють поведінку людей і навіть впливають на політичні рішення; меми, які впливають на моду, культуру та стиль життя.

проведемо уявний експеримент:
уявіть мем, який говорить «все, що ви уявляєте, стає реальністю». спершу це може здатися абсурдним, але якщо достатня кількість людей повірить у це, то кожна їхня дія буде сприйматися через цю ідею. вони почнуть уявляти реальність інакше, що зрештою призведе до її зміни. чи це не підтвердження існування ноосфери?

ноосфера | #being.


це ідея про те, що існує «сфера розуму» або колективна свідомість, яка охоплює всю нашу планету. цей термін запропонував французький філософ і математик едуард леруа, а розвинув український вчений володимир вернадський.
простими словами, ноосфера це рівень розвитку землі, де найважливішу роль починає відігравати людський розум, ідеї, культура та знання. уявіть це як інтернет людських думок, який з'єднує кожну людину з усіма іншими через обмін інформацією, знанням і творчістю.

ноосфера працює в декількох напрямках:
як сховище ідей — усі думки, знання та винаходи, створені людством, немов накопичуються в одній великій бібліотеці; ми додаємо до неї нові ідеї та беремо натхнення з того, що вже існує.
як об’єднання людей — ноосфера виникає, коли люди починають взаємодіяти через спільні думки, культуру та дії; наприклад, література, наука та мистецтво є частиною цієї спільної уяви.
як розвиток світу — вернадський вважав, що людський розум може поступово змінювати землю: від використання природи до створення гармонійного світу, де панують знання та етика.

ноосферу можна «побачити» у глобальних мережах, як-от інтернет, де всі ми ділимося думками, знаннями та ідеями; у колективних зусиллях людства, наприклад, космічних дослідженнях, подоланні глобальних проблем або розвитку технологій; у спільних культурних явищах: піснях, що об’єднують людей, філософських концептах, які формують суспільства.

патафізика, яка вивчає уяву та винятки, ідеально доповнює ідею ноосфери. якщо ноосфера це колективний розум людства, то патафізика дає цьому розуму свободу фантазувати, створювати неможливе та переосмислювати реальність. спільна уява в ноосфері формує нові паралельні всесвіти — від міфів і мистецтва до нових наукових ідей.
таким чином, ноосфера це наш спільний світ думок, де народжуються і живуть всі ідеї, які ми створюємо разом як суспільство.