Репост из: Centuria Київ
УБИТИ ОДНОГО, ЩОБ ВРЯТУВАТИ МІЛЬЙОНИ
Сьогодні про, без перебільшення, героїчну постать нашої історії — Миколу Лемика.
Народився 1915 року у бідній багатодітній селянській сім’ї неподалік Львова. Запізно, щоб взяти участь у Перших визвольних змаганнях, проте саме вчасно, щоб підготуватись до Других.
▪️ В часи навчання його світогляд уже міцно базувався на ідеології ОУН. Тоді ж він вирішив присвятити життя боротьбі за здобуття Української державності. Не словом, а ділом: спочатку Лемик вступає до юнацтва ОУН, а згодом переходить до бойового відділу.
В бойовій референтурі він перебуває під особистим керівництвом Романа Шухевича.
Настає страшний 1933 рік. В Україні цілі родини, хутори та села вимирали від штучно організованого радянською владою Голодомору.
▪️ Влітку 33-го у Львові створюють Український громадський комітет рятунку України, у відозві якого "Биймо у великий дзвін на тривогу".
Організація Українських Націоналістів у червні 1933 року вирішує привернути увагу світової спільноти до трагедії, що відбувається в Україні. Прийнято рішення здійснити атентат на радянського дипломатичного представника у Львові.
Операцію, що мала відбутися в радянському консульстві, ретельно готувала бойова референтура.
Після успішного виконання оунівець мав залишитись на місці і здатися в руки поліції, щоб згодом на судовому процесі засудити дії радянської влади супроти українського народу.
▪️ Вибір впав на Миколу Лемика.
З одного боку, він був кмітливий та виважений в думках, що дало б змогу в майбутньому успішно виступити на судовому процесі.
З другого боку, в 1933 році йому було лише 18 років. За тогочасним польським законодавством повнолітніми вважалися особи, яким виповнилося 21 рік. Лише повнолітніх можна було засудити до смертної кари, іншим ж грозило довічне ув’язнення.
Інструктував юнака щодо поведінки на суді особисто Степан Бандера.
Зранку 21 жовтня рівно об 11:30 Микола зупинився біля радянського консульства.
Дзвінок у двері. Коротка розмова з черговим. На запитання: "Зачем вам нужен консул?" відповів: "У справі виїзду в Радянську Україну".
▪️В приймальні з’явився секретар і запитав: "Кто к товарищу консулу, пожалуйста".
Лемик, не чекаючи відповіді, рішуче попрямував до дверей кабінету. Вже всередині Микола зауважив, що консул не подібний на особу, портрет якої йому показували під час підготовки до операції, та часу на роздуми не лишилось.
Після короткого діалогу з «консулом» Лемик витягнув з кишені заряджений пістолет й одним пострілом виконав вирок.
Це тобі від Організації Українських Націоналістів – за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…
Польська поліція дісталась до середини приміщення через дах сусідньої вілли. За її командою Микола поклав револьвер на підлогу, його вивели на вулицю та заштовхнули в авто.
▪️ Суд розпочався вже 30 жовтня. Під час перерви Шухевич підійшов до Миколи і тихо мовив:
Ви вбили іншу людину – Олексія Майлова, сто разів гіршого, ніж Голубов. Це був спеціальний представник Сталіна, що контролював дипломатичні і консульські совєтські представництва у Польщі. Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну…
Під час процесу біля будинку львівського суду відбулася велика демонстрація української молоді на знак солідарності.
Вчинок юного Миколи Лемика краще за будь-які декларації чи заяви розповів світу про Голодомор, який "західним демократіям" було дуже зручно ігнорувати.
Один вистріл, одна смерть — заради порятунку мільйонів.
▫️ Микола Лемик пішов назустріч страху й став Героєм.
Ти теж можеш ним бути — для цього треба зробити лише один КРОК!
«Центурія» в інших соціальних мережах:
▫️Facebook ▫️Instagram ▫️Youtube ▫️TikTok
Сьогодні про, без перебільшення, героїчну постать нашої історії — Миколу Лемика.
Народився 1915 року у бідній багатодітній селянській сім’ї неподалік Львова. Запізно, щоб взяти участь у Перших визвольних змаганнях, проте саме вчасно, щоб підготуватись до Других.
▪️ В часи навчання його світогляд уже міцно базувався на ідеології ОУН. Тоді ж він вирішив присвятити життя боротьбі за здобуття Української державності. Не словом, а ділом: спочатку Лемик вступає до юнацтва ОУН, а згодом переходить до бойового відділу.
В бойовій референтурі він перебуває під особистим керівництвом Романа Шухевича.
Настає страшний 1933 рік. В Україні цілі родини, хутори та села вимирали від штучно організованого радянською владою Голодомору.
▪️ Влітку 33-го у Львові створюють Український громадський комітет рятунку України, у відозві якого "Биймо у великий дзвін на тривогу".
Організація Українських Націоналістів у червні 1933 року вирішує привернути увагу світової спільноти до трагедії, що відбувається в Україні. Прийнято рішення здійснити атентат на радянського дипломатичного представника у Львові.
Операцію, що мала відбутися в радянському консульстві, ретельно готувала бойова референтура.
Після успішного виконання оунівець мав залишитись на місці і здатися в руки поліції, щоб згодом на судовому процесі засудити дії радянської влади супроти українського народу.
▪️ Вибір впав на Миколу Лемика.
З одного боку, він був кмітливий та виважений в думках, що дало б змогу в майбутньому успішно виступити на судовому процесі.
З другого боку, в 1933 році йому було лише 18 років. За тогочасним польським законодавством повнолітніми вважалися особи, яким виповнилося 21 рік. Лише повнолітніх можна було засудити до смертної кари, іншим ж грозило довічне ув’язнення.
Інструктував юнака щодо поведінки на суді особисто Степан Бандера.
Зранку 21 жовтня рівно об 11:30 Микола зупинився біля радянського консульства.
Дзвінок у двері. Коротка розмова з черговим. На запитання: "Зачем вам нужен консул?" відповів: "У справі виїзду в Радянську Україну".
▪️В приймальні з’явився секретар і запитав: "Кто к товарищу консулу, пожалуйста".
Лемик, не чекаючи відповіді, рішуче попрямував до дверей кабінету. Вже всередині Микола зауважив, що консул не подібний на особу, портрет якої йому показували під час підготовки до операції, та часу на роздуми не лишилось.
Після короткого діалогу з «консулом» Лемик витягнув з кишені заряджений пістолет й одним пострілом виконав вирок.
Це тобі від Організації Українських Націоналістів – за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…
Польська поліція дісталась до середини приміщення через дах сусідньої вілли. За її командою Микола поклав револьвер на підлогу, його вивели на вулицю та заштовхнули в авто.
▪️ Суд розпочався вже 30 жовтня. Під час перерви Шухевич підійшов до Миколи і тихо мовив:
Ви вбили іншу людину – Олексія Майлова, сто разів гіршого, ніж Голубов. Це був спеціальний представник Сталіна, що контролював дипломатичні і консульські совєтські представництва у Польщі. Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну…
Під час процесу біля будинку львівського суду відбулася велика демонстрація української молоді на знак солідарності.
Вчинок юного Миколи Лемика краще за будь-які декларації чи заяви розповів світу про Голодомор, який "західним демократіям" було дуже зручно ігнорувати.
Один вистріл, одна смерть — заради порятунку мільйонів.
▫️ Микола Лемик пішов назустріч страху й став Героєм.
Ти теж можеш ним бути — для цього треба зробити лише один КРОК!
«Центурія» в інших соціальних мережах:
▫️Facebook ▫️Instagram ▫️Youtube ▫️TikTok