сто сорок перше лютого

* * *

на сніданок сьогодні війна
на обід війна
на вечерю війна
в кожному тріпотінні пташиних крил вчувати війну
кожне гудіння сприймати як потенційну загрозу
думати про війну
писати вірш про війну
щохвилинно її відчувати мурахами на спині
виходячи у відкрите море
входити у море війни
тонути
зникати безвісти у його крокодилячій пащі

голуби на під вікнами курличуть
про війну
вранішні автомобілісти сигналять
вій-на
мер міста д відкриває площу імені війни
навігатор як місце призначення
вказує:
війна
проспект минулого-теперішнього-майбутнього
будинок 24 корпус 2

у венах моїх війна пульсує
війну як пігулки внутрішньо приймаю
три рази на добу
за 20 хвилин до їжі або за 30 хвилин після
запиваючи великою кількість води
заливаючи все навкруги прозоро-солоним

приймаючи душ знімати з себе
епітелій війни
перед сном як молитву
вимовляти вголос
крутити на язиці як льодяник
слово війна
пробувати на смак його гіркі нутрощі

коли я засну воно знову
здаватиметься мені несправжнім
як зайвий день зими
чи сто сорок перше лютого