Вона танцює

танок звільняє розум
від зайвих дум,
від зайвих шорохів,
скрежетань в середИні
під сонячним сплетінням,
де комок нервів.
Вона відчуває
своє воскресіння,
своє звільнення,
стає справжньою,
згадує,
що таке насолода,
що означає
таке знайоме,
але начебто втрачене
забуття.

Вона танцює
наче печерні люди,
заклинаючи вогонь
та воду, що стає вином,
яке починає горіти,
як і стопи її
від забутих рухів
в незручному взутті.

Завтра буде грім
в голові,
це відповідь від
Бога веселощів і
частина угоди
вчорашнього вечора,
але так недоречно
зазирати завчасно в майбутнє,
бо його не існує
допоки
вона
танцює.

4.02.23

#вірші