"Кохання народилось у пеклі."
Вона мені залишила вексель.
Залишила все: папери і гроші,
Вишиті ковдри й срібний горщик.

"Твоє золото чорне, як і серце".
До чого написано усе це?
А моє олово сіре, як попіл?
Нащо мені це? Нащо цей клопіт?

"Тебе ненавидять навіть померлі!"
А скільки в тебе було "це останній"?
Сонечко, тобі тільки золото і перли,
Люди тебе хвилюють, як коров - ставні.

"Покинь, благаю, не лягай зі мною поруч під хрéстом"
Гучні слова, але ти дещо забула,
Ніякого хреста у решті не буде,
Таких як ти - люди проклинають усюди.

Смішна ти, дівонько моя, смішна.
Жила собі, бери од світу усе що треба,
Але зараз, на підлозі, до чого дійшла?
Річка тобі землею, але точно не небо.