Лев Троцький і неофолк

"В утрированому футуристському запереченні минулого — богемський нігілізм, але не пролетарська революційність. Ми, марксисти, завжди жили в традиції [der Tradition] і від цього, право ж, не переставали бути революціонерами."

— Троцький Л. Д. Література і революція.— M.: Політвидав, 1991

"Ми називаємо нашу діалектику матеріалістичною, тому що коріння її не на небесах і не в глибинах нашого «вільного духу», а в об'єктивній дійсності, в Природі." — Л. Д.Троцький, «Дрібнобуржуазна опозиція в робочій соціалістичній партії Сполучених Штатів» (15 грудня 1939 р.).

Світові війни були актом колективного самогубства Старої Європи. Це було зрозуміло вже від їх початку. Ще в серпні 1914-го року, коли пропагандисти захлиналися від захоплення щодо майбутньої заварушки, Лев Троцький писав, що він шкодує про те, що відбувається, не лише як соціаліст, а й як європеєць. Коли дим війни розвіється, — пророкував він, — Франція опиниться на світовій сцені великою Бельгією — і тільки. Незалежно від того, як саме повернуться бойові дії, їх кінцевий результат очевидний — світова диктатура Сполучених Штатів.

У світі після 1945-го скасовано одну з фундаментальних дистинкцій римського права — розрізнення між ворогом та злочинцем. І в цьому полягає найважливіший наслідок великої війни 1914-1945-их років.