АНДЕР-ФІЛОСОФ

Ніч п'ятниці занурить нас в тунель моїх навушників і подарує чергову хвилю чарівних звуків. Цей гурт навряд чи широко відомий на Україні, але він безперечно заслуговує на вашу увагу.
Океан здіймає свої потужні хвилі...

3. Naїve - Illuminatis, 2012 року народження!

...По місячній доріжці йшли під ручку гурт Tool, Massive Аttack та Depeche Mode - вели дискусію про поєднання найкращих якостей одне одного і таки зійшлися на тому, що

ц

е можливо.

...І передали цю місію трьом французам з містечка Тулуз!

...Так виник trip-hop metal, як стверджує їхня візитна картка, котру надіслав мені Джош - фронтмен гурту. А треба сказати, що я не поскупився і придбав навіть вініловий пласт та футболочку цих чувачків, що означає, що навіть такого вибагливого слухача як я можна торкнути до самої глибини.

Стиль умовний.

До цієї музики ви могли б приставити такі прикметники, як: atmospheric, progressive metal, melanholy, groove, post-metal, тощо.

Композиції варіюються від досить довгих (10 - 13 хв) до середніх (5 - 6 хв.) і в кожну влазить і грув-метал і хіп-хап і меланхолійна поезія Джоша, що перемежовується ненав'язливою ламаністю ритміки.
Цільна плита вийшла - шедевральна.
Єдиний і нестерпний мінус дядьків полягає в їхньому відвертому рашизмі. Навіть свої імена на руках вони набили кацапською мовою. Чим їх привабила массква-матушка - для мене загадка. Та і не одні вони з'їхали з глузду, одягши шапки-вушанки та осідлавши бурих мішок біля мавзолею. Чого вартий дядя Фред Дьорст, Максимка Кавальєра чи той самий Джаред Лєто!

Тому ставлячи платівку цього гурту я стараюсь абстрагуватися від їхнього "депардьє головного мозку" і пливти цим постовим океаном по нічним вулицям міста...

🥁 Ударник тут не слабачок - грувить нармально так. Звати МОХ (Мокс) і він теж мене надихає.

03.09.2016

https://www.youtube.com/watch?v=Rt9oiwYATrY

Сьогоднішню ніч було вирішено присвятити неймовірному альбому, котрий підняв планку українського (!) "ню-металу" на недосяжний поки-що рівень техніки та концептуальності.
Всі естети і ранімі душі хай прикриють личка долоньками - зараз буде ЗЛО!

Барабанний дріб...

2. Тол - "Клей.Мо", 2009 року народження!

Цей міні-альбом являється справжнім витвором мистецтва, адже несе в собі невичерпну казну творчої багатогранності. Кожного разу я відкриваю все нові і нові двері сприйняття цього "мініка".

До цієї "плити" є цілком прийнятними такі ознаки як sad agressive, angry, math-metal, nu-metal, тощо.

Вся ця музична катавасія являється крововиливом натягнутих нервів маленької людини серед сучасних процесів глобалізації.

Голосом цієї маленької людини являється геніальний поет Вася Прозоров (Переверзев), чия гра слів викликає бажання ще раз прокрутити трек і вслухатися, аби розчути щось пропущене.

Хоч вся лірика звучить кацапською мовою, але в даному випадку це йде тільки на користь "хейтерській" атмосфері єпішки (адже наша мова геть не зла, скільки б ти не казав у мікрофон такі "матюки" як: дурень, йолоп чи телепень).

Проз пропустив ці речі крізь себе і мабуть помер би, запиши Тол цей альбом повністю.

Адже слов'яни пропускають світ крізь серце (на відміну від наших західних колег, для котрих прокричати "people=shit" - це всього лише робочий процес, а вдома Корі Тейлор погладить по голівці синочка і вигуляє сенбернара, наприклад.

Тому радіймо хоча би цій єпішці, котра висить незірваним і не прогнившим плодом на верхівці Дерева Майстерності.

🥁 За ударочку тут відповідає пан Юрій «Разборчивый» Іщенко - і його партії заставляють мозок напрягтися))...

Наостанок хочу привести декілька фраз із треку ХТС, котрі являються для мене еталонними:

"

Мы любим любовь к жизни,
Мы чувствуем боль как потерю девственности,
Вынашиваем в себе святыню и пытаемся уйти от ответственности.
Строим планы на будущее, которые периодически строят нас.
Мы часто слышим о свете в конце тоннеля, но не в состоянии даже приоткрыть глаз.
И мы останемся здесь.
Выход есть, но наши души заколочены, жрет поток сознание, нас не спасти.
Лезем, лезем вверх сокращая расстояние от светлых мгновений до вечной тьмы
Хуй Тебе Смерть!.."

02.09.2016.

https://www.youtube.com/watch?v=z8ARMqOCINg&rco=1

З цієї ночі вирішив знайомити вас, дорогі друзі і вороги із музикою, на котрій я ріс і продовжую рости. Музикою, котра мене надихає. Із барабанщиками, котрі мене надихають. І не думайте, що то буде суцільний "хєві-мітол"))

1. Machine Head - "The More Things Change", 1997 року видання.

Все, що я так люблю, зібрано саме тут: groove/thrashcore із частими і майстерними змінами темпів в треках. Навіть присутня деяка гранжевість, іржа в атмосфері музики.

Хоч більшість фанатів полюбляють перший альбом ("Burn My Eyes" '94) або вже пізній, "епічний" період (починаючи з "Blackening" '07), я все-одно притримуюсь тієї думки, що саме ця "плита" заклала всі найкращі знахідки америкосів.

Роб Флін дуже багато експериментує з вокалом, ще тут лабає гітареро Логан Мейдер (крутішого "ню-метальщика" більше я не чув), а ритм-секція просто асфальтовкладач серед пустельної завірюхи!

Цей альбом для мене "коричнево-рудий", якщо порівнювати музику з кольорами.

Лірика: Соціальні проблеми, вулиця, політика та внутрішні протиріччя персонажа.

"Чим більше речі змінюються, тим вони постійніші" - основний посил альбому.

🥁 Барабанщик Дейв МакКлейн - натхнення для багатьох моїх партій)
.
01.09.2016.

https://www.youtube.com/watch?v=Xrj6m-woUVo

MAPLE MAPS - "ГОЛИЙ" (EP) 2024

Жанр: post-grunge

Дата релізу: 30.08.2024

• ^_^ ^_^ ^_^ ^_^ •

Бліц-Літопис

☸️ "Вміти зупинити момент та вийти з Матриці".

🌾 Запах пшениці, свіжозкошеної трави та скалки сонця крізь велосипедних коліс спиці - все це звуковий теплий вітерець у волоссі від столичних пост-гранджерів MAPLE MAPS!

Кількарічної праці плоди врожаю дозріли й були зібрані зі студійного поля нам на радість згідно всіх законів світобудови - наприкінці літа.

Накрутившись педалями, дзеленькнувши перед воротами домівки, заїжджаємо на подвір'я.

Що ж, знімаємо кошик з багажника та розбираємо його!

Кусаємо Плід-1: хм, бадьора експресія "ГОЛОГО", що "не боїться тіней" власної особистості, коли виходить a la naturelle з під'їзду!

Він лине разом з космічно-тривожним гітарним соло в оживлений вуличний потік - та раптово зупиняється перед сліпучо-білою стіною новобудови, якої раніше не було на його улюбленому маршруті...

Вгризаємося зубами в Плід-2: "СПОГАД"...

Це бокЕ збираються в суцвіття крізь сонцезахисні окуляри на вологому світанку... Сама мрія, сам Кріейтор мружить помережані зморшками сиві очі крізь неймовірної сили гітарну мелодію, в той час як херувими й біси дзвенять кришталевими чашами на святковому застіллі в честь Останнього Дня Літа...

Провести крізь сторінки мріями, доки шиплять годинниковими шестернями тарілки hi-hat'у та стрибнути синкопованими ритмами в чорно-червоне вечірнє небо...

"Я розчиняюсь в собі, Я розчиняюсь в тобі" ©.

Кусь, ще раз гризь і хруммм Плід-3: Стрімкий "стоп-старт"- риффаж "МІСТА" - це пульс ніколи не сплячого бетонно/асфальто/залізного організму.

Офлайн та онлайн - помирає, дихає, спіткається й знову встає... і так мало часу на прості посиденьки в придорожній кафешці, адже на нас чекають кубометри запланованих справ!

Брідж з глибоким басом і сповільненим годинником хайхету заставляє зробити паузу, роззирнутись, побачити гравіровку власного імені на каналізаційному люкові та...

Стрибнути в жовто-гаряче таксі!

___

• Моя оцінка по суб'єктивній 10б-шкалі: 9,5/10.

Не бачу жодного недоліку - лише смакові.

Ірина Торопчук випромінює істинну харизму front-women, що проявляється в чуттєвому вокалі, через який відчуваються навіть рухи її рук по струнам гітари (так, вона одночасно гітаро-вокаліст/ка).

Можливо, я б хотів більше різкості в дисторшні, можливо - трішки більше маскулінної енергії на кшталт Creed чи ранніх Staind для повноти андрогінного балансу, але...

Це MAPLE MAPS і я приймаю їх цілковито й повністю, будучи давнім спостерігачем за їхнім творчим звитяжництвом.

Подобається барабанні інтро в двох "бойовиках" цього міні-альбому (макси-синглу?), подобаються художні мелодії (найсильніша сторона), подобається годинник хай-хету та штрих-пунктирний політ білої голубки вокальних партій:

То летить, то на краєчку 24-поверхівки в районі Позняків приземлиться - аби кинути погляд на золотоверхі покрови правого берегу й здійнятися в неозору лазур.

Дорослі люди - грають так, як це можуть лише ті, хто йшов до себе не один рік битими шляхами проб та помилок.

• Звук: Олександр Писарчук, Polycode music соковито визвучив та скомпонував всі складові музичної палітри й це друга сильна складова релізу.

• Візуал: теплий фото-колаж з помаранчевою шкірою та хвоєю від Микити Турістенко як ніколи влучно передає музичну суть й складно помилитися із жанром, коли раптом побачити диск на полиці муз'магазину.

• 100% Хіти: всі три трека.

• Співзвучні: Soundgarden, Audioslave, Bush, Puddle Of Mudd, Seether, Staind, Socialburn, Breach Of Trust, etc.
.
.
.
Знову відчути смак літа:

https://open.spotify.com/track/79T0XQLRyncFhV7opyoheO

...А малюється це все під гурт GHOST IRIS - металкорний сваєзабивач із деякими (типу й іноді) математичними замашками:

https://music.youtube.com/watch?v=cuh8sKw7ZRU&list=OLAK5uy_m_THHlg5Xvrmz8jYJM89NJA_cOX2w3eEUttps://music.youtube.com/watch?v=cuh8sKw7ZRU&list=OLAK5uy_m_THHlg5Xvrmz8jYJM89NJA_cOX2w3eEU

👆Одні з моїх улюбленців української металевої сцени, вінницькі ню-металкорні буддисти Ордену Мирного Воїна 💠, гурт THE EMERGENT, цілком та повністю заслужили на участь в такому масштабному музичному заході!

П.І.Д.Т.Р.И.М.А.Й.Т.Е!
.
.
.
P.S. зацінити цю качову звукову суміш тут: https://linktr.ee/the_emergent