вірші одного пана


Гео и язык канала: не указан, не указан
Категория: не указана


дніпровський поет-початківець @ruslanhlazov
фото: instagram.com/andrey_bolotnov

Связанные каналы

Гео и язык канала
не указан, не указан
Категория
не указана
Статистика
Фильтр публикаций


***

я хочу щоб море було назавжди
в моїх очах, серці і душі
тримало мене, доки я живу
усе б залишилось як є, тільки наяву
чайки ґавкають, молюски тремтять
я повернувся додому, на кілька років назад
де не було інших господарів, тільки вітри
вони розділили любов й пісню на всіх
і понесли по берегу чисті думки
шукали відповіді та не знайшли їх навіть на дні
взуття залишало сліди на піску
немов той спогад що загине через добу
час ще забере саме дорожче у всіх
ми сумуємо за хвилями вже минулих днів
моє серце більше немає адреси і жалю
поштар вертає листи, але невідомо кому


23.03.24 вперше декламував свої вірші на мистецькому благодійному заході рУПАр !
Я отримав неймовірний досвід та яскраві враження. Величезна подяка організаторам, особливо пані Ліліт за створення важливого творчого осередку в Дніпрі і можливість бути почутим!


Іноді мене дивує, як те, що було написано колись давно, просто так, з часом набуває більш глибшого сенсу і навіть стає пророчим. Цей вірш присвячений людям які пройшли певний відрізок життя, але їм так і не судилося бути разом. Добре коли вони можуть залишитися друзями, зустрітись за келихом вина та з ностальгією поринути у приємну подорож спогадів.


***

я не існую більше у твоїх очах
оба навмисно захлинулись у підозрах
я створений в чужих віршах
як безнадійний дурень, несерйозний

знаю тобі не все одно і жаль
та "жаль" давно не актуальний в ці години
ми загубились на різних берегах
а човен без сумнівів спалили

навіщо залишила мені шрам?
згадай за що боролись і втрачали
як бути іншими, та без вагань
щоб ми тоді насправді відчували?

колись закінчяться останні гроші і любов
усе минуле піде геть та на розпродаж
через роки раптова зустріч та вино
і ми удвох пірнаємо у ностальгічну подорож


31.01.2024 відбулася спільна дія з сучасної концептуальної поезії. Ця дія проходила в Спалаху , куратором якої був дніпровський авангардний поет, а також автор телеграм-каналу @postfuturism , Олександр Шакіров. Ідея полягала в написанні на стіні кульковою ручкою, або маркером, свої улюблені поезії, або уривок з прози. Я був дуже радий приймати участь в цьому заході і залишив на стінах закладу два своїх вірша, які ви вже мали змогу бачити на цьому каналі.


2022 рік, осінь, здається то був жовтень чи листопад. Я повертався додому на автобусі та мав доволі емоційну розмову, яка змусила за дві зупинки написати цей твір. Не будьте рабом своїх настроїв, будьте сильнішими, аніж ви є!


***

не будьте рабом своїх настроїв
ніколи не шукайте винних
хтось затьмарить талановитих авторів
хтось замінить вам самих рідних

досить смішно молитися ідолу
вважати що зло раптово загине
і можна ділити навпіл істину
але не думайте що щось неможливе


Вірш було створено напередодні нового року в андеграундному дніпровському барі Спалах, коли раптово на руфтопі почув діалог відвідувачів:
«Чим ти займаєшся?» - запитала незнайомка.
«Лікую надломлених пташок» - іронічно відповів незнайомець.
Як зʼясувалось трохи пізніше цей незнайомець працює орнітологом і саме його фраза надихнула на написання цього вірша в останній вечір 2023 року.


***

літати ми всі вміємо
це звісно при народжені
як цигарки всі тліємо
і гості тут непрошені

кидаємо каміння
в душі шукаєм спокою
для когось одне вміння
орудувати зброєю

літати ми всі вміли
наразі лиш травмовані
витягуємо стріли
болючі і надломлені


Вітаю друзі, на цьому каналі публікую свої ліричні твори, історії їх створення а також події де ви можете їх почути.

Показано 10 последних публикаций.

113

подписчиков
Статистика канала