Нещодавно дізнався, що режисер Джеймс Ван, відомий своїм творінням у формі кінострічки "Пила", взявся на серйозі за створення фільму про Ктулху. Хоча він працював над ним 5 років у розслабленому режимі.
Особисто - в очікуванні фільму, адже творчість Говарда Філіпса Лавкрафта на мене вплинула у значній мірі, і іноді перечитую або переслуховую в аудіокнигах його доробок.
Так, читачу даного каналу, колись я читав й художню літературу, ще до того як повністю перейшов на наукову та публіцистичну і не став мертвим сухарем. На благо це привчило мене читать по 100 сторінок вдень колись. Зараз це допомагає із набагато складнішими по інтелектуальному навантаженню текстами.
Ну а ще, чому я зачитувався Лавкрафтом, так це тому що у нього чудово прописане відчуття страху. Знаєте як це в минулому бути гідрофобом та відчувати смак і запах солоної води через букви? Це, до речі, цікавий психологічний ефект, який може активуватись у мене і під час прослуховування музики. Як то з піснею "Iron Man" від Black Sabbath я відчуваю у роті земельний смак цинку. І це логічно, бо це земельно-лужний метал.
Так що нове творіння Джеймса Вана я чекаю. Пилою він мене не розчарував)
https://itc.ua/ua/novini/dzhejms-van-pratsyuye-nad-ekranizatsiyeyu-goror-opovidannya-poklyk-ktulhu-govarda-lavkrafta/