⬇⬇⬇
Тема релігійності далітів значно складніша, ніж ми тут опишемо, слідом за англійським антропологом Майклом Моффатом. Але принаймні, дамо відповідь на запитання, у що вірять недоторкані в Індії, якщо не читають Веди. У 70-х роках XX ст. дослідник вивчав соціум села Ендавур що в Таміл Наду. У маленькому селі на 1 650 жителів виявилося 19 каст, п’ять із яких були недоторкані й мешкали поза місцевістю uur, яка вважалася чистою й де мешкали всі інші касти. Виключеним з uur був заборонений вхід до храмів, також вони не могли користуватися з послуг пурохіти, сімейного брагмана. Хіба були включені до спільного поклоніння богині села Селліямман. Тож, можна припустити, що вони або мали своїх божеств, або поклонялися лише богині території. Насправді відповідь інша.
Боги для далітів — це божественні істоти, чиєю відмінною рисою є «сила». Акт поклоніння полягає в тому, що вірянин дає божеству свою відданість, службу та подарунки — зокрема, їжу — а божество використовує свою силу або на користь вірянина, або проти нього. Вірянин і божество перебувають в ієрархії щодо одне одного (й не завжди бог вищий). Божества, яким поклоняються даліти, також перебувають в ієрархії між собою. Вищі на цій «кар’єрній драбині» божества є сильнішими, чистішими й більш прихильними до тих, хто їм поклоняється. Хоч це і схоже на язичництво, але ні - є уявлення про єдиного Бога, джерела всіх інших його форм. Так от для далітів села Ендавур ця «драбина» має 6 щаблів, а в її основі — невтілений Бог KaDuval 🏞👇
Боги на 2 рівні - Шіва, Парваті і Вішну - є досить далекими від людських інтересів, вони радше займаються світопорядком, ніж дрібними справами людей. До них можна достукатися, маючи лише високий рівень власної чистоти. Як підношення вони приймають лише вегетаріанську їжу.
На 3 рівні Ґанеша й Муруган. Вони мають конкретніші функції і є більш доступними.
За ними йде богиня Мар’ямман, яка є ще більш доступною і проміжною істотою змішаної брагманічно-недоторканої природи у своєму тілесному втіленні. На цьому ж рівні перебуває вже згадувана нами богиня далітів Селліямман. Міфологія стверджує, що такі боги жили колись серед людей і їхні сили є досить вузькоспеціалізованими, наприклад, управління дощем та здоров’ям на певній території. Ці божества можуть бути чистими й нечистими, благими і злими, вегетаріанцями і м’ясоїдами.
Далі йдуть «ті, що скотилися», боги, які досить слабкі, тому дуже доступні, але ще достатньо сильні, щоби допомагати людям.
Боги на рівні 5 — слуги «тих, що скотилися». Вони отримують лише м’ясо як підношення, це — колишні люди, які ображали богів.
На останньому рівні — демони, душі нещасливих померлих, які отримують кров як підношення. Боги з вищих рівнів мають силу їх контролювати.
Тож, божественний світ далітів відображає людських світ із його ієрархіями та чистотою чи нечистотою. Ба більше, їхній божественний світ такий же, як і світ вищих каст, питання тільки в тому, хто яким божествам поклоняється.
Звісно, цю схему не можна поширювати на всіх далітів, але вона дає загальне уявлення про релігійність позакастових. Пізніше поговоримо про різницю в способах поклоніння далітів і інші пов’язані речі. А якщо ви думаєте, що в сучасній демократичній Індії ця тема неактуальна, то можна хоча б глянути на статистику: дослідження людського розвитку у 2012 р. показали, що 20 % респондентів-містян мають принаймні одного члена родини, який практикує недоторканість.
Тема релігійності далітів значно складніша, ніж ми тут опишемо, слідом за англійським антропологом Майклом Моффатом. Але принаймні, дамо відповідь на запитання, у що вірять недоторкані в Індії, якщо не читають Веди. У 70-х роках XX ст. дослідник вивчав соціум села Ендавур що в Таміл Наду. У маленькому селі на 1 650 жителів виявилося 19 каст, п’ять із яких були недоторкані й мешкали поза місцевістю uur, яка вважалася чистою й де мешкали всі інші касти. Виключеним з uur був заборонений вхід до храмів, також вони не могли користуватися з послуг пурохіти, сімейного брагмана. Хіба були включені до спільного поклоніння богині села Селліямман. Тож, можна припустити, що вони або мали своїх божеств, або поклонялися лише богині території. Насправді відповідь інша.
Боги для далітів — це божественні істоти, чиєю відмінною рисою є «сила». Акт поклоніння полягає в тому, що вірянин дає божеству свою відданість, службу та подарунки — зокрема, їжу — а божество використовує свою силу або на користь вірянина, або проти нього. Вірянин і божество перебувають в ієрархії щодо одне одного (й не завжди бог вищий). Божества, яким поклоняються даліти, також перебувають в ієрархії між собою. Вищі на цій «кар’єрній драбині» божества є сильнішими, чистішими й більш прихильними до тих, хто їм поклоняється. Хоч це і схоже на язичництво, але ні - є уявлення про єдиного Бога, джерела всіх інших його форм. Так от для далітів села Ендавур ця «драбина» має 6 щаблів, а в її основі — невтілений Бог KaDuval 🏞👇
Боги на 2 рівні - Шіва, Парваті і Вішну - є досить далекими від людських інтересів, вони радше займаються світопорядком, ніж дрібними справами людей. До них можна достукатися, маючи лише високий рівень власної чистоти. Як підношення вони приймають лише вегетаріанську їжу.
На 3 рівні Ґанеша й Муруган. Вони мають конкретніші функції і є більш доступними.
За ними йде богиня Мар’ямман, яка є ще більш доступною і проміжною істотою змішаної брагманічно-недоторканої природи у своєму тілесному втіленні. На цьому ж рівні перебуває вже згадувана нами богиня далітів Селліямман. Міфологія стверджує, що такі боги жили колись серед людей і їхні сили є досить вузькоспеціалізованими, наприклад, управління дощем та здоров’ям на певній території. Ці божества можуть бути чистими й нечистими, благими і злими, вегетаріанцями і м’ясоїдами.
Далі йдуть «ті, що скотилися», боги, які досить слабкі, тому дуже доступні, але ще достатньо сильні, щоби допомагати людям.
Боги на рівні 5 — слуги «тих, що скотилися». Вони отримують лише м’ясо як підношення, це — колишні люди, які ображали богів.
На останньому рівні — демони, душі нещасливих померлих, які отримують кров як підношення. Боги з вищих рівнів мають силу їх контролювати.
Тож, божественний світ далітів відображає людських світ із його ієрархіями та чистотою чи нечистотою. Ба більше, їхній божественний світ такий же, як і світ вищих каст, питання тільки в тому, хто яким божествам поклоняється.
Звісно, цю схему не можна поширювати на всіх далітів, але вона дає загальне уявлення про релігійність позакастових. Пізніше поговоримо про різницю в способах поклоніння далітів і інші пов’язані речі. А якщо ви думаєте, що в сучасній демократичній Індії ця тема неактуальна, то можна хоча б глянути на статистику: дослідження людського розвитку у 2012 р. показали, що 20 % респондентів-містян мають принаймні одного члена родини, який практикує недоторканість.