Чорний Стяг

Сьогодні, 6 квітня, рік тому ворожою авіацією була розбита група "Чорного Стягу" що працювала на Сватівському напрямку. Хочемо особливо наголосити на тому, що в цей же день, безпосередньо перед цією трагічною подією, ворог поніс значно більших втрат, внаслідок чого певна кількість виродків з оркостану вже ніколи не зможе чинити жодних злочинів на нашій землі.

Але, як то кажуть, життя 1000 тих покидьків не коштує 1 нашого, це саме та історія. Внаслідок тих подій наш бойовий побратим Сергій Ільченко друг "Банан" отримав важке поранення, яке через два місяці виявиться несумісним з життям.

Найяскравішими якостями цього незламного воїна насамперед були по-хорошому дитяча добродушність, несамовита хоробрість і шалений дух авантюризму. Його доля і шлях були по-справжньому козацькими, і цей шлях він пройшов гідно від початку і до самого кінця.

На роковини його смерті ( 11 червня ) вже придбано пам'ятник на надгріб'я, придбано за власний кошт його матері. Сергій був нашим братом, тому ми просимо всіх небайдужих долучитись до того дійства шляхом відшкодування витрачених коштів на дане придбання. Це найменше, що ми можемо зробити для хлопчини що віддав за нас життя.

Реквізити:
4149499376909667
Ільченко Наталія Олександрівна

Днями один уповноважений покидьок висловився що: "диктатура - це інструмент, який допоможе нам перемогти у цій війні".

Такі слова є відвертою зневагою до українського народу і прагненням м'ясом закидати ворога (такими темпами скоро почнуться заяви про те, що непогано було б загороджувальні загони поставити). Ми рішуче засуджуємо таке твердження, бо досвід показав, що саме самоорганізація та самодисципліна перемагає в цій війні. Саме завдяки ній було деокуповано все те, що ми змогли відбити в 2022 році. Саме попри, а не завдяки діям держави ми це зробили.

Якщо уповноважені пики і справді хочуть допомогти нам перемогти в цій війні, то вони мають, по-перше, запустити процес деприватизації і передачі всіх народних багатств знову в руки народу, а не окремо взятих зажерливих організмів, тоді мотивація в народу виросте, бо він знатиме, що захищає своє, а не умовного пана Енгельгарда, ну тобто Ахметова. А по-друге – залишити свої зручні крісла і мобілізуватися в передові підрозділи, щоб власним прикладом, так би мовити, показати, що за своє треба битись (бо поки що це конкретно ваше, народу ви нічого не дали, лиш відняли в нього). Ось це вже більше схоже на інструмент для перемоги.

РІВНІСТЬ - ПОНАД УСЕ!

Вже близько півроку німецький Бундестаг не може виділити для України ракети Taurus. Мотивація цієї відмови як і минулі рази — що Україна зможе бити ними по території російської федерації. Також Шольц проти того, щоб у бойових діях брали участь німецькі військові і саме тому вони не можуть передати ракети. Виходить, що, заради того, щоб зберегти свою нейтральну позицію, німецькі політики не підтримують надання необхідної для українців воєнної техніки.

Нейтралітет у наш час це завжди позиція проти України, адже якщо Україні не буде чим оборонятися, то явно, що перевага буде у її супротивника. І так, можна сказати, що інші держави нічого українцям не винні, проте насправді якраз саме винні і українці мають право вимагати у них зброю та іншу допомогу. Внесок в українську безпеку завжди був внеском і до європейської безпеки, адже затримує російську армію біля східних та південних частин України і в ідеалі результатом мала б бути повна деокупація території.

Але на жаль вже два роки бояться занадто сильно допомогти українській армії, бажаючи зберегти свої руки умовно чистими. А якщо згадати, що ЄС досі повністю не припинив торгівлю з рф, а російське зерно не зустрічало такого опору, як українське (лише недавно почалися розмови про заборону імпорту зерна з рф). Тому постає питання, кого хто підтримує і який хоче результат.

В будь-якому разі, це лише причина продовжувати боротьбу і не здаватися. Російський фашизм не вартий того, щоб опускати перед ним руки.

СОЛІДАРНІСТЬ ПОНАД УСЕ.

З початку повномасштабного наступу російської імперії, анархісти і інші ліві сили встали на захист українського народу від хижака зі сходу, який з палаючими очима ринувся з метою колонізації та розширенню ринків збуту. Чорний Стяг, Комітет Спротиву тощо, взяли зброю до рук і виступили чорними рядами для протидії російському фашизму, який назавжди в історії запам'ятається "рашизмом". Ми свідомі того, що саме існування фашистської росії з колонізованими народами несе тотальну загрозу всьому трудовому люду.

Попри ворожу пропаганду про те, що росія тут виконує якусь антифашистську місію, ми бачимо, що переважно підтримку росія отримує від правих сил, починаючи від Трампа в США, закінчуючи Орбаном в Угорщині. Натомість всі адекватні ліві сили підтримують Україну і в тій чи іншій мірі долучаються до нашої боротьби, в тому числі в лавах інтернаціональних підрозділів, де чимала кількість бійців з татуюванням Че Гевари, чи червоно-чорною зіркою. І такий розклад сил абсолютно органічний оскільки саме Україна є антифашистською стороною конфлікту, саме наша боротьба є національно-визвольною.

РАЗОМ І ДО КІНЦЯ!

Ми ретельно розглядаємо соціальні структури та владні системи, особливо їх вплив на індивідів та спільноту. У ситуації між Польщею та Україною на кордоні, Чорний Стяг, як організація, може підкреслити перспективу у рядових аспектах, а саме: блокування кордону може поглибити соціальні напруження та конфлікти між двома країнами. Це може привести до зростання недовіри та ворожнечі між спільнотами, що розташовані з обох сторін кордону. Що ми й бачимо, в українських новинах ширяться звинувачення поляків, а самі поляки звинувачують в усіх проблемах українців, можливо - це все вигідно путінській еліті, на даний момент, ми не знаємо хто фінансує польский протест з абсолютно українофобними лозунгами.

Ми закликаємо до солідарності між народами та підтримки тих, хто потребує допомоги. Україна, як і будь-яка інша країна, має право на захист своїх громадян та надання допомоги біженцям у відповідності з міжнародними стандартами та гуманітарними цінностями. Особливий характер є той, що Україна бореться з російським фашизмом.

Блокування кордону з боку Польщі для України представляє загрозу для міжнаціональної солідарності в підтримці України в захисті від російського фашизму та може призвести до подальшого ескалації конфлікту. Також не менш важливим є економічний характер: поставка зброї та продовольчих товарів надходить через кордон з Польщею, що може втянути Україну в гуманітарну кризу, та кризису озброєння, яке потребують Збройні Сили України на фронтах.

Кремлівській п'ятій колоні не вийде зламати український трудовий народ та Збройні Сили України, скільки б грошей вони не витрачали на мітинги та акції, систематично імперіалізм перебуває в кризі і шукаючи ковток спасіння для себе, кремлівська кліка підписує собі знищення.

До другої річниці повномасштабного вторгнення

Колись, в далекому 1945 році, коли ціною безпрецедентних людських жертв Україна виборола омріяну перемогу, і дуже надовго забула про таке страшне слово як війна. Здавалося, таке горе більше ніколи не спіткає нашу землю. Та знайшлися нові виродки, що раптом, в 5 ранку почали бомбити Київ, і тут як в тій пісні, нам оголосили що розпочалась війна. Знову протистояння добра і зла, боротьба світла і темряви, свободи і рабства. Недогітлер з росії яскраво продемонстрував нам всім: в 1945 фашизм не було переможено остаточно, ми знову змушені вставати на священний бій з коричневою чумою, тільки тепер вона насувається зі сходу.

На жаль такі речі як вторгнення на чужі території і геноцид чужих народів - це цілком закономірний наслідок капіталістичних та авторитарних систем, що прагнуть зберегти свою владу та контроль. Якщо говорити про росію то це та держава де обидві ці речі були доведені до абсолюту: авторитаризм і капіталізм, сумою таких двох доданків і є реінкарнація фашистської химери, що завжди прагне розширятися в часі і просторі, як ми бачимо саме ця ідея (розширення) в сьогоднішній росії є не просто домінуючою, вона є фундаментальною, вона і є фактичним самосенсом існування такого формування як росія. А будь-які спроби народів самовизначитися та будувати своє майбутнє за власними уявленнями, сприймається ними не інакше як "русофобія" і посягання на якісь священні цінності за які їм неодмінно треба воювати.

Саме тому, в цей день, два роки тому ми взяли до рук зброю, і за прикладом наших дідів і прадідів стали бити фашистську наволоч. І станом на сьогоднішній день, наша боротьба продовжується, ми не знаєм, що на цьому шляху нас чекатиме й надалі, але свідомі того що в нас просто нема права на поразку. Мова йде не більше не менше, а про існування нашого народу, якщо програємо, то нас всіх знищать.

Також, хочемо в цей день звернути увагу на різного роду виродків всередині нашої країни, на тих для кого війна це лиш альтернативний спосіб ведення бізнесу, тих хто наживається на знедолених, хто своєю огидною неоліберальною політикою і пригнобленням українських трудящих пхає нам ножа в спину. Ми хочемо до вас донести лиш одну просту думку: ми повернемось, можливо не всі, але повернемось...

ЗМІНА СИСТЕМИ ЧИ ЗМІНА ОБЛИЧЬ?

Як ви знаєте, ми ніколи не були фанатами Залужного, завжди його критикували. Вчора він покинув свій пост, натомість на його місце пан Зеленський поставив генерал-полковника Сирського, подаючи це як кардинальну кадрову зміну управлінського складу ЗСУ.

Щоб зрозуміти чого варто очікувати від даної персони достатньо подивитись чим він займався на своїй попередній посаді: командувача сухопутних військ. Саме він віддавав "м'ясні" накази, саме він забороняв підрозділам відходити вже тоді коли воювати було банально ніким. Наші побратими особисто зіткнулись з тим, що батальйону були скасовані будь-які ротації, наказ віддавав Сирський. Так, звичайно він діяв під чутким керівництвом головкома Залужного, але накази віддавав саме він, і ні разу в нього з Залужним не було конфліктів на ту тему, принаймні таких де б Сирський виступив на боці солдат.

Відтак питання чи будуть якісь якісні позитивні зміни з таким кадровим призначенням є на сто відсотків риторичним. Ми ж, закликаємо всіх наших бойових побратимів зберігати цілісність локальну і пам'ятати що білопогонник - нам не побратим, нам своє робить. Армія і надалі триматиметься на низових командирах (сержантах) всупереч всім діям білопогонних паразитів.

РАЗОМ І ДО КІНЦЯ!