▪MEMENTO... ▪

Якби тебе хтось хтів убити,
то до дрібниць, десятків ритвин,
він знав би, де ти, хто ти, доти,
маршрут твій з і до роботи,
ті видихи, вдихи, як ти здолав сходи,
навколо, навпроти – всі виходи, входи,
контакти робочі та акти щоночі,
смаки, вподобання, коли і що хочеш…

Якби тебе хтось хтів убити,
він став би зайвим лезом бритви,
отруйним газом, в склянці гасом,
твоїм дедлайном поза часом;
цей вбивця ніколи не знає, чим саме
він стане на цей з тебезнавства екзамен,
не знає, у стані якому, о котрій
чи буде отруєння, опік чи постріл…

Двійник цей сірий, вбивця справжній,
тебе він, рідний, губить завжди,
тому що твої неймовірні риси,
убивці нагадують про кипариси.

З надісланих ним апельсинових зерен
згадай не «memento mori», а про себе
Дивись у дзеркало, бачиш терен?
Бачиш ката?


Люби себе зараз, забудь про завтра!

2020

Copyright: Чурков Максим

#літературне_горнило