▪️Б(И/І)ЙСЯ▪

Невдахи
трапляють в свої павутини.
Жахи і страхіття навколо людини
сплітають мереживо горя й недолі.
Подумай: ти просто комаха.
На волі
гуляє павук,
мимоволі голодний.
Борися, бо вільний.
Не завтра,
сьогодні
ти бийся із ним,
ти не бійся його.

Порада часів мудреця Заратустри:
навчись крокувати страхіттям назустріч,
але будь обачним,
борися із ними,
за ними ж бо першість твоя
над земними
тривогою,
розпачем,
страхом і ляком.

І серце заклякле, залякане знаком
від Фобоса, стане хоробрим багаттям,
що сам Прометей
дарував від закляття
людей
у всесвітньому темному світі,
світи власним серцем
і йди проти вітрів,
бо там, у печері, твої всі химери:
і радостеїди,
і спокоєжери,
емоціофаги,
страшні страшкофіли,
відлюдники-панікомани.

Ні стріли,
ні шпаги,
ні ядра,
ні кулі, ні мети
не здатні знести цього стану намети,
тримай на меті тільки лети душевні.

Себе переборюй,
тому що
ні кревні,
ні друзі,
ні навіть знайомі не зможуть
тебе врятувати.

Як силу ворожу
здолаєш, пірнаючи в страхову шкіру,
про Зігфріда згадуй, який свою віру
отримав, як звіру пустив кров, опісля
омився у ній.

Всі фобії світу – Пандорина скриня.
Страхи і жахіття плетуть павутиння:
тиняйся,
допоки залишаться сили,
та не забувай,
що даремно просили
про волю
уловлені в сіті комахи.

Мурахи не риють мурашник під плахи.

Невдахи
трапляють в свої павутини.
Жахи і страхіття навколо людини
сплітають мереживо горя й недолі.
Не думай, ти просто комаха,
на волі
гуляє павук,
мимоволі голодний.
Не бійся, ти вільний.
Принаймні,
сьогодні.

Не бийся із ним.
а бійся його.

2017

Copyright: Чурков Максим

#літературне_горнило