Чудового вечора, любі читачі!
Анонсуємо, що 8-го березня у Будинку вчених у Києві відбудеться авторський вечір Владислава Бондарькова – на вас чекає поезія про вічне, зокрема, за словами автора, і про віковічну діалектику чоловічого і жіночого.
Чекаємо на зустріч з вами і ділимося першою частиною інтерв’ю з Владиславом Бондарьковим – поетом, автором і виконавцем пісень, радіоведучим.
Владиславе, як ви прийшли до Бога? Чи був ваш шлях прямим?
– Біблію вперше прочитав в тринадцять років. Взяв хрещення по вірі в двадцять. Але шлях триває й досі.
У вас чудова родина. Ви вже були віруючими, чи прийшли до Бога разом?
– Ми з дружиною (тоді – майбутньою) познайомилися в церкві.
Буває таке, що діти з віруючих родин відходять від Бога. Це трапляється через відсутність власного пошуку?
– Гадаю, різних причин тут може бути чимало. В їхньому числі і ця.
Як, на вашу думку, можна зарадити цьому і як ви з дружиною виховуєте власних дітей?
– Намагаючись бути якомога більш чесними і відвертими, відкритими, і не намагаючись вдавати з себе когось, або щось, чим ми не є.
Ви вчились на філологічному факультеті. Чи стала в пригоді ця освіта у вашому творчому та професійному житті?
– Так. Бо працюю зі словом.
Робота на радіо - робота зі словом. Що для вас слово?
– Незбагненна таємниця і дар Всевишнього людині.
Яким є ваш улюблений відпочинок?
– На лоні природи.
На яких інструментах ви граєте?
– На гітарі, сопілці, флейті. Трохи – на клавішних і перкусії.
Як все почалось? Як ви прийшли в музику? Чи, може, вона прийшла у вас?
– Спочатку (з дитинства) – непомітно, з мультиків і кіно по ТБ. До підлітка – з рок-гуртами і гітарами у дворі.
Продовження інтерв’ю шукайте на нашій сторінці уже завтра. Благословенного вечора!
