Андрей Луганский тут

Фейсбук починають заполоняти тексти про те, що люди не хотять воювати. Але причини того - «похуй», як ми з вами і прогнозували.

Сергій Сергійович Saigon пише:

«Все ж просто - 2

Ми ніколи не строїли державну і соціальну політіку ісходя із рєального положенія вєщєй.

Положеніє вєщєй часто: Погане, безнадійне, "пристібніться", "темні часи", поправіме, небезнадійне, обналійливе, хуйове, дуже хуйове... ну ніколи не рєальне.

Ми, всі, от послєднього ухилянта до первого гаранта, отказуємся строїть курс держави і проводить аналіз ісходя із рєального положенія вєщєй.
Ми закликаємо, пиздимо на нєрадівость партньорів і власті, лякаємо мірняк пєрспєктівами і обʼявляємо мілліонні збори, думаючи шо зможемо замінить донатом сістєму... Для перемоги (сьогодня вона не рєальна), для розвитку держави (так само сьогодня це не рєально) - нада сістєма. Сістєма без емоцій і з холодною кровʼю, а не міліон зборів на 100.000 разних підрозділів, які "нищать ворога на своїй ділянці".
Не істеричні пости військових, копірайтерів чи просто лєвих тьоток, яких от ужаса попаяло і вони заламують руки в істєрікі, набираючи гнівні пости.
Нада чьотка "політіка рєальності".
Так само в воєнній составляющій нада холодний розрахунок, а не кроваті передвигать в МО і ГШ.

"Їбать ти умний, Сірьога!",- скажете ви: - А то ми цього не понімаєм"!
Да, собаки тоже все понімають, ну живуть з людьми трошки в разних світах, того й ведуть себе порядочно, а не як люди. В собак друга рєальность... Рєальна (сарян за тавтологію)
Ми тоже все знаємо, понімаємо, ну не строїмо плани ісходя із рєального положенія вєщєй.

Положеніє вєщєй сьогодня слєдуще: Українці не хотять і не будуть воювать за свою державу. Всі, хто хотів і міг - вже в армії.
Мені похуй причини, наслідки і пєрспєктіви такої рєальності. Похуй, бо це страшилки які не сработають.
Єсть отака рєальность і тільки отталкуючись від неї можна строїть воєнні, економічні і соціальні плани.

Причина массового отказа от рєального положенія вєщєй - це загальнонаціональний страх на всих рівнях.
Українці сьогодня - це нація яка всралася, не знає шо робить і не буде робить нічого для спасіння країни. Я тут напишу, шо сотні тисяч героїв на ЛБЗ і тисячі загиблих смєльчаків, своїм сущєствованієм чи смертю не можуть оспорить рєальності, бо несмотря на їх героїзм - ми сьоравно проігруєм війну.

Така рєальность. І ми її сремося.»