Роман Труба

Світла пам'ять загиблим у катастрофі АН-26 у Харківській області. Сил рідним витримати це горе

Найближчим часом влада збирається повідомити мені про підозру.

Виклик приймаю. Я відповім жорстко.

Подав позов до Верховного Суду про визнання протиправним Указу Президента України про дострокове припинення повноважень директора Державного бюро розслідувань.
 
Зняття з посади було політичним рішенням, яке з’явилося внаслідок реалізації сценаріїв різних груп. Оцінити його ефективність можна буде з плином часу.
 
Проте має бути правове рішення.  
 
Наразі ДБР стало вершиною моєї професійної кар’єри, тому вважаю дострокове припинення повноважень на посаді директора має отримати, окрім політичної, правову оцінку.

Приватна канадська компанія на замовлення телеканалу Петра Порошенка провела експертизу записів начебто моїх розмов, оприлюднених в анонімному телеграм-каналі.

Купівля-продаж з можливим ухиленням від податків саме цього каналу розслідується в рамках кримінального провадження ДБР, де Петро Порошенко уперто не приходив на допити.

На цьому можна було би поставити крапку, але мені цікаво: приватна компанія досліджувала матеріали з анонімного телеграм-каналу чи Петро Порошенко надав оригінальні записи з прослуховування мого кабінету?

Я, звичайно, не буду стверджувати, що це прослуховування було встановлено на замовлення колишнього гаранта дотримання Конституції України. Так не мало би бути в правовій країні. Та саме цей «гарант» єдиний, хто «торгує плівками» в політичному просторі.

Водночас, ми, суспільство, маємо розуміти ризики гри з незаконними прослуховуваннями кабінетів державних керівників. Невідомо скількох ще незаконно прослуховують та як ці плівки можуть бути використані надалі: для фейкових комбінацій з метою зняття з посад або для торгівлі національними інтересами. І перше – не найгірше.

У питанні відкриття ГПУ кримінального провадження за зверненням народних депутатів політсили Петра Порошенка стосовно моїх дій на посаді директора ДБР є дві складові: політична та правова.

Почнемо з політичної: це очікувано. По-перше, це особисте – Петро Олексійович прагне помсти за професійну роботу, яку вели слідчі ДБР в рамках 13 кримінальних проваджень, учасником яких він є.
По-друге, йому потрібно перекривати докази, здобуті під час розслідування, політичною картою: поставити під сумнів об’єктивність дій керівника, чим знецінити результати роботи ДБР. Саме з цим меседжем він буде заходити до європейських політиків – це його єдиний захист.

Звертаю увагу, що кримінальне провадження відкрито стосовно повідомлень про фейкові аудіозаписи. Перспектив там немає.
Але постає головне питання: хто замовив та встановив прослуховування в кабінеті директора ДБР, адже саме ця подія стала підставою для створення фейкових записів? Хто автор цього сценарію? На ці питання важливо офіційно отримати відповіді в рамках існуючого кримінального провадження.

Щодо правової частини, тут все просто: внесення відомостей до ЄРДР не є чимось незвичайним, адже всі звернення, заяви мають бути перевірені в рамках відкритого кримінального провадження. Буду співпрацювати з правоохоронцями та давати відповіді на їхні питання.

Вже прозвучав та найближчими місяцями, думаю, постійно буде звучати меседж про те, що команда ДБР не впоралася з роботою.

Подібний висновок зроблено новою керівницею на підставі декількох днів перебування на робочому місці, без жодного аудиту або хоча б поданих звітів керівників структурних підрозділів. Також протягом цих днів відбувається розподіл працівників за принципом «свій» та «чужий», де чужих звільняють під конвоєм, а критерій професійності виявився не важливим.

Це свідчить про єдине: інтереси ДБР для нового керівництва – не важливі, головне – довести свою значимість. Задля цього можна нехтувати репутацією органу, репутацією керівників управлінь та роботою працівників. Зрештою, можна нехтувати репутацією держави, в якій менше, ніж за рік, запрацював новий правоохоронний орган.

Хочеться сподіватися, що популізм на цьому зупиниться, адже з новим законом про ДБР у керівництва буде багато нових завдань, виконати які можна лише у команді професіоналів.

Усім працівникам ДБР бажаю витримки: ви робите історію, а складнощі в ній завжди бувають.

Щойно відбулося представлення колективу Державного бюро розслідувань в.о. директора Ірини Венедіктової.

Завдяки вірі в те, що ми робимо, всупереч багатьом факторам, політичному впливу, в Україні запрацював новий правоохоронний орган, яким ми можемо пишатися. Переконаний, що цінності нашої команди, головна з яких - незалежність, будуть збережені, а слідчі професійно розкриватимуть злочини.

Дякую всім за професійну роботу. Попереду буде чимало викликів, але ДБР з ними впорається.

Притягнення винних до відповідальності, незважаючи на посади, зв'язки та ресурси - те, заради чого ДБР працює.

Зміни до закону про ДБР підписано. З набранням чинності, директор та заступники достроково припиняють повноваження. Це, звичайно, політична, а не правова норма. Тим не менш, переконаний: ми зробили те, що не зробив би ніхто – без жодної підтримки, менше, ніж за рік, запустили в роботу новий правоохоронний орган.

Про те, що ми зробили, з чим ДБР закінчує рік та які виклики будуть в новому році – читайте в моїй колонці для «Української правди».

Кримінальне провадження за фактом вбивства 5-річного Кирила Тлявова скеровано до суду з обвинувальними актами щодо чотирьох підозрюваних. Один з них обвинувачується у вбивстві дитини через необережність. Всі четверо – в хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї.

Цей кейс – один із найбільш суспільно чутливих, які розслідувало ДБР. Це не просто про службову недбалість, або матеріальну наживу. Це про життя, яке забрали у дитини.

Попереду суд, позаду – півроку складної, професійної та кропіткої роботи наших слідчих. Одразу ж після трагедії я пообіцяв – ми зробимо все можливе, аби розслідування було максимально об’єктивним, і винні понесли відповідальність. Дякую кожному, хто наполегливо працював, аби цю обіцянку можна було вважати виконаною.

ДБР завершило досудове розслідування кримінального провадження за фактом хуліганських дій народного депутата України восьмого скликання. Наразі йому надано матеріали на ознайомлення. Після цього кримінальне провадження з обвинувальним актом буде скеровано до суду.

Нагадаю, сам інцидент стався в липні. Народний обранець увірвався до приміщення селищної ради в с. Любеч Ріпкинського району Чернігівської області під час сесії та спричинив голові ради тілесні ушкодження. Наприкінці вересня цього року нардепу повідомили про підозру.

До речі, цей самий депутат фігурує ще в декількох кримінальних провадженнях ДБР — слідчі дії ще тривають. Переконаний, результат не змусить себе довго чекати, і всім його діям буде надана об’єктивна правова оцінка.

Черговий кейс за участю топ-посадовця, що ілюструє просту формулу: за незаконні дії треба буде відповідати перед законом. Посада чи статус від цього не захистять.

Високі заробітні плати були однією з умов обрання найкращих, професійних слідчих та оперативних працівників ДБР, які не боятимуться розслідувати злочини посадовців будь-якого рівня. Такі гарантії зафіксовані у Законі України «Про Державне бюро розслідувань».

6 грудня парламент ухвалює закон, яким залишає ці гарантії для працівників НАБУ, САП, НАЗК, Вищого антикорупційного суду, а зарплати працівників ДБР ставить у рівень з усіма держслужбовцями. Простіше кажучи, наші слідчі, які, наприклад, розслідують державну зраду, замість 36 тисяч гривень можуть отримувати 6,5.

Цю проблему потрібно негайно вирішувати. Шляхи два:

- вето Президента на законопроект 2260 та повернення його в Парламент з пропозицією доповнити перелік органів, для яких визначається окремий порядок оплати праці, Державним бюро розслідувань;

- окремий законопроект, що дозволить врегулювати належним чином оплату праці в ДБР – однак, чи встигне він пройти всі процедурні “кола” в Раді і набрати чинності до кінця року – велике питання.

Час обмежений – якщо питання “зависне”, з великою ймовірністю кращі слідчі та інші працівники просто підуть з ДБР.

Звернувся сьогодні з відповідними листами до всіх суб’єктів законодавчої ініціативи – Президента, Парламенту, Кабміну з проханням вжити всіх необхідних заходів для збереження незалежності ДБР.

Слідчі ДБР завершили досудове розслідування вбивства Кирила Тлявова.

Сторона обвинувачення визнала докази, що зібрані під час досудового розслідування, достатніми для складання обвинувальних актів щодо чотирьох підозрюваних – всіх, хто був учасником тієї трагічної події.

Далі підозрювані ознайомляться з матеріалами кримінального провадження, після чого обвинувальні акти будуть скеровані до суду. Там оберуть покарання для цих осіб. Вірю, воно буде справедливим.

Дякую слідчим за професійну роботу. Безумовно, життя дитини не повернути, але притягнути винних до відповідальності – наш обов’язок.

Інформація про причетність працівника ДБР до передачі інформації щодо кримінальних проваджень третім особам, зокрема Андрію Портнову, повністю не відповідає дійсності.

Журналіст одного з інформаційних агентств некоректно висвітлив інформацію щодо витоку службової інформації та встановлення апаратури прослуховування в моєму кабінеті. Це питання було додатково проговорено, після чого матеріал виправлено.

Наголошую: ніхто з працівників ДБР не має відношення до розкриття матеріалів кримінальних проваджень. Це підтвердило внутрішнє розслідування, у тому числі матеріали психофізіологічного дослідження за допомогою поліграфа, яке пройшла вся слідча група.

Прошу інших представників ЗМІ не розповсюджувати недостовірну інформацію.

Створення Державного бюро розслідувань увійде до підручників з юриспруденції. Україна понад 20 років чекала на ДБР, і лише за рік – без жодної підтримки, в умовах правового хаосу, всупереч, а не завдяки багатьом процесам, ми створили та запустили в роботу центральний апарат та сім територіальних управлінь.

За рік – більше 30 тисяч кримінальних проваджень. Половина з них – по правоохоронцям. 150 – по високопосадовцям, включно з п’ятим Президентом України. Це стало основою для тих політичних процесів, які згодом відбулися.

Я дякую команді, слідчим, бажаю залишатися професійними та вірними своїм принципам.

Щодо закону: на жаль, надважливі норми про збільшення кількості працівників та територіальних управлінь були виключені з першочергової версії закону. Ці норми створили би мінімально можливі умови для нормальної роботи слідчих підрозділів, адже наразі вони працюють на межі можливого. Коли одне теруправління охоплює 3-4-5 областей, на одного слідчого – по 100 проваджень, а обласних представництв немає.

Враховуючи підслідність ДБР, кількість проваджень, що збільшуються з кожним днем, приймати ці норми необхідно. Сподіваюся, що Верховна Рада повернеться до них.

Дізнався з новин, що начебто мій колишній колега ще з часів ГПУ за гроші обіцяв впливати на перебіг кримінальних проваджень в ДБР, і це кримінальне провадження розслідує НАБУ.

Звертаю увагу на декілька моментів:
Перше. Ані на керівництво ДБР, ані на слідчих неможливо впливати ні за гроші, ні за будь-які інші ресурси. Якби мені стало це відомо, то я би першим написав заяву про злочин.

Друге. Я не знаю, чи дійсно є кримінальне провадження та чи хтось намагався заробити на ДБР. Нехай це з’ясовують колеги – до мене поки ніхто не звертався, але я повністю відкритий до роботи зі слідством. Це питання не моєї репутації, а репутації усього Державного бюро розслідувань.

Третє. Мене так активно намагаються зняти з посади, що дехто не може зупинитися у своїй фантазії: якісь записи в телеграм-каналі,  підміна законопроекту і, навіть, анонси борделю. Ось тепер це. Скоро можна буде писати книгу фейків зі створення ДБР. Але це означає лише одне: ми незручні для високопосадовців, ми заважаємо їм, тому вони йдуть на будь-які міри, щоб знищити ДБР. Але не вдасться.  

Хочу спростувати міф, що розслідування справ Майдану зупинено начебто через відсутність норми в законодавстві про переведення слідчих ГПУ до ДБР. Це не відповідає дійсності.

По-перше, ДБР поки нема що розслідувати – Генеральна прокуратура України фізично ще нам не передала матеріали проваджень. Наразі вони проводять інвентаризацію – там тисячі томів. По законодавству вони мають передати матеріали протягом трьох місяців – цей процес не залежить від ДБР.

При цьому нагадаю, що зі 114 кримінальних проваджень до ДБР переходить менше половини – близько 50.

По-друге, слідчі ДБР готові приймати матеріали проваджень та продовжувати розслідування. Сьогодні я призначив в.о. керівника підрозділу з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках. Слідча група комунікує з представниками прокуратури: все працює злагоджено.

По-третє, ми завжди говорили не про автоматичне переведення слідчих ГПУ, а про скорочену процедуру конкурсного відбору. Я лише за те, щоб розслідування завершили ті люди, які займалися ним всі роки, але водночас переконаний, що співбесіда з ними має відбутися.

І на кінець: я би хотів, щоб після шести років розслідування матеріали проваджень були скеровані до суду, а не передані до інших правоохоронних органів. Але цього не відбулося. Тому не потрібно звинувачувати ДБР в тому, що матеріали доведеться переглядати наново.

Ми будемо викладатися на всі 100%, ми готові співпрацювати з адвокатами родин, слідчими ГПУ, з усіма громадянами, щоб по справам Майдану Україна отримала відповідь.

«У селі багато від голоду померло. Скільки померло — не знаю. Усіх мерців скидали в одну яму, навіть без трун. У моїй родині померло троє — 4-річна сестричка, мама, тато. Вижили мої два брати та я. Мені тоді було дев'ять років. Брати рвали траву, щавель і варили його з грибами. Наш дядько якщо щось знаходив, то нам приносив», — розповідає очевидиця Голодомору Марія Фірман, яка народилася 21 вересня 1923 року у селі Хижинці, Вінницької області.

Таких спогадів тисячі. Ще більше тих, які ніколи не розкажуть. Геноцид у 1932-33 роках винищив ціле покоління нашого народу.

Запаліть сьогодні свічку пам’яті. Згадаймо тих, кого не поховали, не відспівали, не пом’янули...