Поэт, которого вы заслужили

#reznikday 35
#reznik #reznik100

Довго мовчала?! Нічого не писала?! Та ні.
Просто говорити не хотілося.
Є про що. Але не можу. Інколи варто мовчати.
Таке буває, коли більшість текстів йдуть "у стіл" і не тому, шо погані, а тому, що нікому не можна їх бачити. Занадто відверті, пекучі і болючі.
Поезія загубилася десь із музою поруч. Вони обіймаються, захлинаються слиною і ножем вишкарябують "REZNIKDAY 35"

Про рейви і любов

#reznikday 24
#reznik #reznik100

Уявляти, наче кожен мій рух у такт торкається тебе.
Божевілля сходами підіймається на найвищий поверх.
Дайте раду, мені вже занадто зле
Бо кожна буква твого імені то мій подих.

Стрижка під горщик, то інструкція до рішучих дій.
Я б спалила поглядом всіх, хто зі спини схожий на тебе.
Я обіймаю тебе чорнотою своїх заплющених вій
На кожному танцполі літнього рейву.

К.С.
#reznikday 23
#reznik #reznik100

Я сама себе иглой, под лезвие нацарапаю твое имя.
Чтобы "боль" это не только фестиваль, но и наши чувства.
Кафка писал письма Фелиции, ну и где они?!
На общее обозрение, в запыленных храмах искусства?!
Дожить до сентября. Это еще +30 знакомых.
От концерта к концерту тянуть свою смелость за шкварни.
Среди всей танцующей под твои текста толпы насекомых
Мне всегда кажется, что ты ищешь меня со сцены глазами.

#reznikday 22
#reznik #reznik100

Так как дни тянулись жестоко медленно и терять уже было нечего, она просто принимала все как есть.
Когда раздался нелепый звук с улицы, ее словно кто-то тряхнул за шиворот и вся жизнь посыпалась из нее, как монетки из кармана Буратино. В это же мгновение поднялся сильный ветер. Небо затянуло. Собаки лаяли. Окна свистели. И дождь, почему то, падал бесшумно. Ей хотелось ко круть: "ну скажи! Скажи хоть что-нибудь "
Это был первый раз, когда она почувствовала, что уже не живет. Искать ответов больше не было смысла.
Тогда она положила свою жизнь на полочку.

Долой шлюпки с моего Титаника

#reznikday 21
#reznik #reznik100

Долой шлюпки с моего Титаника.
Пусть сердце океана останется на дне.
Любить тебя всю жизнь - я это обещала
И обещание останется при мне.

"Мне не хватило слёз тебя забыть.
О, если бы ты знал, как я старалась.
Как сердца своего я распускала нить,
Как приручала бешеную старость.

Нет, ты не знаешь, что такое ждать
И быть к земле дождя летящей влагой.
В желании перестать существовать.
И быть наполненной предсмертною отвагой.

Забытой вишни белые цветы,
На тонкой проволоке чёрных веток.
Я чувствую исчезновение красоты,
В буквальном смысле, отмирания клеток.

Я чувствую, что я всегда одна
И даже, если есть со мною кто-то рядом.
Мне кажется, что с неба перевёрнутого дна
Ты смотришь на меня, всех звёзд холодным взглядом.

Фарфоровые бьются дни
В руках без помощи усталых.
Жизнь, проведённая в тени
Цветов, печали тёмно-алых.

Жизнь, как обязанность вдыхать
Тобой покинутой планеты атмосферу.
Прости меня, я так устала ждать,
Я больше не хочу, я потеряла веру."***


*** Дельфин - Слышишь

Ножевое

#reznikday 20
#reznik #reznik100

Я відчуваю тебе, як лезом по склу
Одночасно бісиш і хвилюєш
Вчора босоніж поміж дощу
По власно-забутому маршруту
Шукала родимок ножем зайві
Віями врізалась би у твою щоку
Волоссям повисла б на шиї
Веселка створює коло
У віддзеркалені наших губ

А мені настільки самотньо, що вию
В "мост из наших сплетенных рук" *

* Макулатура - ножевое

Що?
#reznikday 19
#reznik #reznik100

Я не страждаю, проте й не отримую задоволення від життя. Тож скоріш за все я щаслива чи ні?!
Що таке щастя?! Дуже багато фактів, більшість з яких в моєму житті не присутні. Тож скоріш за все я страждаю?!
Страждання- це коли ти ну зовсім нічого не маєш, не розумієш і не можеш. Все ж таки дещо я вмію, розумію і можу. Тож виходить, що я щаслива?! Скоріш за все я щаслива в своєму стражданні. Щастя і радість тимчасове, залежно від ситуації, а страждання безкінечне. Тож виходить, що я безкінечно щаслива?!

Хто вміє пояснити те відчуття, коли ти зовсім нічого не хочеш?!

Love is

#reznikday 18
#reznik #reznik100

Я кажу любов - а думаю про те, як твої вії дрижать, коли ти засинаєш.
Я кажу любов - а сама готую страви, якими буду частувати тебе.
Я кажу любов - і пакую тобі маленький подаруночок на завершення тижня.
Я кажу любов - і віддаю тобі м'якшу подушку.
Я кажу любов - а сама кидаю палити.
Я кажу любов - а в моєму гаманці твоє фото.
Я кажу любов - а коли ти хворієш беру вихідні і готую тобі чай.
Я кажу любов - і дарую тобі жуйки "Love is "
Я кажу любов піклуючись про тебе.

Марення

#reznikday 17
#reznik #reznik100

Більш за все їй подобалось вважати, що вона його кохає.
Вони ніколи не зустрічалися, не спілкуватись, не були знайомі. Він навіть не знає про її існування. Ну як всі нормальні люди не знає про існування того чи іншого, доки доля їх не зіштовхне.
Так от їй більше за все подобалось вважати, що вона його кохає.
Вона була впевнена, що їх всесвіти це дві частини одного цілого - надто схожі думки і світосприйняття.
Їй марилось і відчувалось, що весь час він десь поряд проходить, або п'є каву.
Відтоді кожна її прогулянка стала підсвідомо пошуком зустрічі.
Не взмозі спілкуватись з ним реально, вона читала книжки, і відчувала наче він говорить до неї. Будь-які книжка ставала їх діалогом.
Світ сприймався наче гра. Все було нереальним і перетворювалось на сон-квест.
Марення про нього настільки захопили її, що вже неможливо було прокинутися. Відкриваючи очі, вона їх знову заплющувала і уявляли їх спільне існування.
Книжки вона більше не читала, пошуки містом закінчились.
Єдина реальність в котрій вона існувала був сон. Ні відчуття голоду, холоду або смерті. Жодних відчуттів окрім божевільної любові до нього в її власній реальності.
Багато років вона прожила в цьому сні, вони відвідали всі країни і навіть народили шістьох дітей.
Проте, коли її серце зупинилось, то зник і всесвіт.