#енбі_життя #читай_обачно
Про займенники просто так не заяснити, спершу хочу озвучити кілька тейків у якості преамбули.
Та й взагалі розказать кілька штук про небінарність і всякий квір.
Тейк_0.
Ви можете вважати мене монстром, грубіяном, зверхньою тварюкою що не пожертвує тобі зайвого пояснення і взагалі має схильність булити за невігластво. Це щира правда. БІльшість часу я поміркована і ввічлива людина, але схильна падати в холодну лють протягом секунди, коли стикаюсь зі свідомим ігноруванням фактів. От для прикладу, інфа про небінарність у 2024 оточує щільненько коконом, тільки гугли/читай/дивись. Сприймай.
А потім ти чуєш, що "гендерна ідентичність це вибір", і думаєш - да йоб твою мать!! Невже ми знову на етапі обсмоктування базису? Очевидний спойлер: єдиний вибір, який нб-персона може зробити в своєму житті - це або жити відкрито, або брехати про себе оточуючим та приховувати незручну правду.
Певно, далі я спробую про неочевидне і про власний досвід.
Тейк_1.
Поважати людину, визнавати її право на любов, життя і все хороше без визнання її гендерної ідентичності не вийде.
У мене є друг/подруга з відмінною від «цис» гендерною ідентичністю, але в усьому іншому - нормальна людина. — ахаха, ні. Я дуже люблю казати: можна все, та треба знати, як це називається. Дискримінація - це не тільки коли на вулиці тебе пиздять за орієнтацію, те що вище (ігнорування, знецінення, неприйняття) теж зветься дискримінацією. Просто deal with it 🤷 І якщо за вами водиться такий грішок - не проблема, визнайте його і пропрацюйте, прийдете потім на перезалік. Бо ви або
ally ("союзник") або ні. Це та ж сама хрінь, коли "поцілунок дівчат ок, а хлопців - гидко", тільки про ідентичність.
Тейк_2.
Використання займенників, що відповідають гендеру адресата - це не про адресата. Це про вас.
Більшість транс та небінарних людей (мова про дорослих) бачили і чули достатньо лайна, і ваша помилка не зіпсує їм життя, хіба що настрій.
Але от якщо ви використаєте правильний займенник, то легким помахом руки а) будете красавчиком, освідченим і обізнаним б) подаруєте їм шматочок того охріненного переживання, що цисгендерна більшість відчуває стосовно себе по-дефолту.
Ви валідуєте їх реальність. "Я - є. Мене бачать, мене визнають, мене сприймають тим, ким я фактично являются"
Звучить як буденна річ, ге? Але це - нектар для серденька, мені важко добрати слів щоб описати, як це покращує якість життя. І як погіршує, коли навпаки.
(Якщо ж ви свідомо використовуєте стосовно когось неправильні займенники - у мене для вас нічого нема, йдіть собі і далі можете не читати.)
Тейк_3.
Небінарні займенники - це важко. Це ламає звичний культурний та мовний код. Це повна шиза, бо звучить достоту як шиза, особливо коли використовуєш множинний займенник (вони/їх) в якості аналогу singular they. Коли кажеш це стосовно себе або когось іншого - попервах почуваєшся як справжній дурник.
Я це прекрасно розумію, бо мені з цим теж капець як важко :) Власне, мені б дуже хотілось, щоб існувала більш притомна мовна форма, що була б зі мною щодня і позбавила б перманентного відчуття соціальної гендерної дисфорії.
Та є лише "вони/їх" і це можливість трохи видихнути. Трохи відчути себе - собою, без скреготу, який роздається, коли намагаєшся влізти в незручну чоловічу чи жіночу соціальну роль.
На питання про займенники я відповідаю, що мені комфортні будь-які. Та треба визнати, що найкомфортніший, це
вони/їх, адже він більш відповідний та "мій" ніж усі інші.
А ще можна розмовляти, не використовуючи гендерних закінчень, українська для цього досить непогано адаптована.
Врешті решт, весь цей пост написано без їх використання.
Про вживання в повсякденних розмовах колись гарно написали Вандерзайн, мені нема чого додати.Поки що це все, але можливо щось додаватиметься згодом.
Шерити, посилатися, відправляти смішні гіфки - дозволено 🤍.
