Поетична терапія саме для тебе / Asia Eirena Poetry

Коротко історія цього вірша.
Мене попросили написати щось позитивне, бо цитата: «…від твоїх віршів хочеться накласти на себе руки…» 🤷🏼‍♀️
Я написала, але вийшло ось це ⬆️

Всім дня!

Сьогодні свято 🥳
Моєму молодшому брату виповнюється 8 рочків 🥰🙌
Невпинно дорослішає, хоча іноді такий маленький 😅🥲

Я писала якось сатиричний вірш про брата, де він живе не зовсім порядне, але повне життя.
І знаєте, я була б щаслива навіть такому його дорослому життю.
У мого брата аутистичний розлад, але мама дуже багато працює з ним, щоб врешті у малечі було повноцінне життя.
Зараз я впевнена, що у них все вийде, бо за два роки в Києві бачу шалений прогрес 💪😎
Але попереду ще багато випробувань, зусиль і часу важкої роботи 🫡

P.s. Бонусом ще один сатиричний вірш про життя 😁

Всім дня!

Вчора був перший день, коли я випала з телеграм каналу 😅
Багато справ, багато подій, багато новин…
Всього так багато 🙈

Я трішки загубилась в пошуках курсів, пошуках роботи для душі, співбесідах 😅

Власне, я і зараз Вам пишу дорогою на співбесіду 🤷🏼‍♀️

Але не буду довго про це ☺️

Хочу потішити вас по-домашньому теплим віршем про рідний край 🙌

P.s. Я родом з маленького селища в Луганській області. Зараз мій дім окупований, і я вже другий рік мешкаю у Києві. Хоча я завжди і мріяла жити в столиці, але ж не такою ціною.

P.p.s. Частина моєї творчості російською, наприклад, перша прозова книга і деякі вірші. Як і вірш про рідний край. Але я переклала цей вірш українською 💪😎
Тому поділюсь з вами українською версією, а вже якщо буде цікаво, то в коментарях залишу російську.
Але як кажуть деякі мої читачі і слухачі, російські вірші в мене не від душі, і українською значно милозвучніше, гарніше, українською - по-справжньому ☺️🙌

Живеш. Здається, все в порядку.
Повторюєш, що добре, звісно, добре.
Ламає ребра просто зранку
І зовсім трохи гинеш. Зовсім трохи.

Встаєш і робиш купу справ,
Чомусь їх в тебе завжди купа.
Збираєш серце по шматках
І знову ціла, знову любиш.

Заплачеш? Ні! Невже забула?
Не вмієш відчувати. Ти ж зі сталі!
Ламали? Боляче? Минуло…
Тепер не маєш права. Більш не маєш.

І досить скаржитись, що в пастці!
Обрала самостійно шлях.
Підступно? Так буває, трясця,
Якщо ти є одна з невдах.

Немає кисню у легенях,
Не можеш жити більше так?
То здохни від отрути в венах,
Щоб більш не мучило життя.

Жартую, сонечко, живи. Живи!
Нехай болить нестерпно в грудях,
Нехай ламає твій маленький світ,
Терпи. Тримайсь! Не смій ридать на людях.

Хай думають, що ти щаслива,
Хай вірять, що чудово все.
Ти що дурна? Чи ти наївна?
Навіщо зневажать себе?

Ти маєш право сумувати
І може бути боляче тобі.
Але не зрадь своїм бажанням,
Не смій складати руки в боротьбі.

Ти хочеш плакати? Заплач!
Не думай стримувати сльози.
Допомогли? Будь-що віддяч!
Смієшся? Смійся не для прози.

Для щирих віршів смійся без страхУ,
Дозволь душі зцілитися нарешті.
Ти ще зумієш на своїм шляху
В єдине ціле скласти власні рештки.


(с) Asia Eirena

31.07.2024

Всім вечора.

Настрій з учорашнього дня без змін, хоча і бувають швидкоплинні напади радості чи наснаги.

Але це найкращий настрій для написання віршів, тому я підготувала для вас дещо новеньке 😉👌🏻

P.s. Звісно, я сьогодні зробила всі свої заплановані важливі справи 🙌

Всім вечора 🙌

Сьогоднішній день провела майже без соціальних мереж і навіть ввечері нічого вам не закину почитати.

Зранку до вечора сильно боліла голова. Через це я майже весь день просто спала і тільки ввечері ожила.

Разом з тим весь день не було настрою і бажання щось робити.
Не знаю чому. Просто так.
Зазвичай, коли людина так каже, вона знає, але поки не готова поділитися своїми переживаннями 🥲
У вас так буває?🤔

Але на вечір, зібравшись до купи, я сходила з молодшим братом на дитячий майданчик, і наче трохи збадьорилась.

Вирішила, що залишок цього лінивого дня проведу відпочиваючи за мобільними іграми (Brawl Stars), а вже завтра буду активною, продуктивною тощо по списку.

Я б могла закинути вам щось зі старих віршів, але хочу, щоб ви також відпочили трохи від моїх віршів 😅

Всім гарного вечора і солодких снів ☺️🙌

Всім вечора!

Звісно, я не забула про канал 😅
Але сьогодні трішки зосередилась на курсах і пошуку нової роботи 🤷🏼‍♀️

За фахом я юристка і економістка, я чесно намагалась реалізуватися в цих сферах і навіть була доволі успішною працівницею.
Проте після 2,5 років праці у зазначених сферах (місця роботи змінювалися) все, що я заробила, це депресію і астенічний синдром.
Так сталося через те, що мені просто не подобається мій фах 🥲
Чому я тоді здобула дві освіти у сферах, які мені не подобаються, запитаєте ви?
Так сталося, в 17 років я не змогла переконати батька у своєму виборі і пішла здобувати «нормальну» освіту 😅

Але більше ми про це не будемо, якщо звісно, Ви не попросите в коментарях 😁

А поки я поділюсь з вами одним віршем, який написала ще тоді, коли мені тимчасово подобалась моя робота ☺️🙌

P.s. На попередній роботі я тривалий час працювала з IT-фахівцями над розробкою і тестуванням CRM-системи, а потім навчала працівників нею користуватися.
Ця частина моєї роботи мені подобалась, тому зараз я проходжу IT-курси і роблю численні спроби знайти роботу редактора або помічника редактора 🙈

Пізно, але краще ніж ніколи 😁
Я вриваюсь до вас зі шматочком сьогоднішнього виступу на Фестивалі Їжі 😎

Так, я знаю, що раніше грішила дієслівними римами 😅
І що ви мені зробите? 😁
Але визнайте, ці рими гармонічно вплітаються у вірш, тим паче зберігають зміст 🙌
На мою думку, саме зміст є головним, формою можна іноді пожертвувати 🤷🏼‍♀️

Тож, балансу вам між формою і змістом, між бажаннями і діями 🥰 і щастя, щастя, щастя ❤️😘

Здається, я знайшла скарб 😅🙌
Зверніть увагу, один з небагатьох віршів, в якому римування кільцеве, а не перехресне 😎