Сьогодні зі мною сталось щось дуже класне. Вибачте, не про поезію. Я грала в комп'ютерну гру і там була бага, гра зависала на одному моменті і далі не можна було пройти. І я гуглила, пробувала різне, щоб пофіксити, і у мене вийшло. І вперше за чотири з половиною місяця пригніченого безробіття і відрази до всього айтішного (і, можливо, вперше за ще багато місяців вигорання на роботі перед тим) у мене було відчуття ейфорії від виправленої баги, і я згадала, за що колись любила програмування. Відчуття, коли щось довго не працювало, а потім запрацювало, і це наче магія поза Гогвортсом. Я згадала, як писала ігри в школі, згадала вчительку, яка навчила мене любити програмування, і через яку, я, власне, і вирішила стати програмісткою. Я хочу зберегти це відчуття, зафіксувати, щоб воно зі мною залишилось, і тому пишу про це тут.