Вчора на вечір отримала звістку про подружжя з лівого берега Херсонщини. Імена не буду називати, то ще небезпечно. Хоча...

Ми не були знайомі. Просто моторошно від безправності і безкарність клятих рашистів.
Нещодавно цих людей забрали на допит. Ті хто були і є в окупації називають "на підвал". Тіло чоловіка знайшли закатованим. Щодо жінки нічого не відомо.
Така проста констатація такого жахливого факту. І скільки того було, а скільки того ще буде?
Всі знають за Бучу, але ніхто не знає, що таке було і в херсонських селах. Закатовані, зґвалтувані, безправні. Повністю знищені села, мертві, спалені.
Багатьох і досі не знайшли, хоча Херсон давно звільнений.
Русня зробила величезну помилку: вони навчили нас ненависті. Це, колись інородне, а тепер таке знайоме більшості українців, почуття, стало фундаментом для помсти. Вони ще того не освідомлюють, але відчують на власній шкурі.
До чого то я.
Ми не можемо врятувати всіх. Ми не могли допомогти цій парі. Але можемо допомогти хлопцям захистити інших. Все, на що ми збираємо, купуємо, шукаємо, тягнемо і передаємо спрямовано на перемогу. Тому долучайтеся.
Інакше русню не спинити. Тільки гуртом.