любий щоденник, здається, я закохався.
з першого погляду.
гірше!
з першої пари.
я, як завжди, сидів за останньою партою,
він - викладав «історію рідного краю».
в нього пряма постава і гарні руки.
в мене - мішки під очима, сутулі плечі.
коли на лекціях робиться надто нудно,
я зазвичай починаю шукати втечі
через задні двері аудиторії.
сьогодні - сидів до кінця.
дивився на нього майже з відкритим ротом.
він поскаржився, що забув окуляри,
що бачить без них фігово.
і це добре!
це означає - він не роздивився мого брудного взуття
і зачарованого лиця.
***
любий щоденник, скажи, чим платить за квартиру,
де взяти час у тижні на ще одну зміну,
на сон,
і на домашнє завдання,
якого він задає вагони.
до речі, завтра його лекція.
чи я готовий?
ані краплі.
якщо не припиню витріщатись на нього
замість щось нотувати,
в мене знов стоятиме
два в журналі.
і на цей раз не олівцем.
***
любий щоденник, завтра залік.
чи я знаю хоч щось? я нічого не знаю.
цікаво, з яким лицем
перед ним стоятиму.
друга година ночі.
не лізе в голову жодне прізвище, жодна дата.
були б гроші -
дав би йому хабаря.
давай чесно, я б йому просто дав би.
***
любий щоденник, замість відповідати
(у білеті були якісь карти, якась війна)
я виправдовувався, вперто давив на жалість,
(«я ж ще й працюю і бла-бла-бла»)
і стріляв очима.
настріляв на три.
він сказав: в мене язик без кісток,
«в дупі дим, в голові - вітер»
і сказав потім до нього зайти :)
4.11.2022р.
«в полі вітер, в дупі дим - файно бути молодим»))0) як я обожнюю останнім часом такі nasty вірші…
вперто бачу тут Лексу-студента, а ви можете не знати, хто такий Лекса, і бачити будь-яку парочку «препод/студент» у жанрі слеш :)
