Кулуари Забєліної

Візит Володимира Зеленського у США продовжується на один день. У той же час Трамп опублікував таке повідомлення про їхню зустріч.
Президент збирається летіти у Нью йорк.
Цікаво, що напишуть всі ті, хто зі вчора вже встигли послати Трампа куди подалі і сказати, що не треба з ним зустрічатись? 🤦‍♀️

https://x.com/trumpdailyposts/status/1839400174625714564?s=46&t=S4Xk378Sp0uOoCN6Zs5SyQ

Не зайвим також буде додати, що звільняти Маркарову не збираються.

Щодо звільнення Маркарової.
В цій історії вже немає win-win стратегії, є лише lose-lose, де і якщо влада звільнить і якщо не звільнить, ми все рівно втратимо. Бо нас зараз грають обидві сторони у своїй передвиборчій боротьбі, і роблять це досить вміло.
Вимога спікера Джонсона - це не лише його ініціатива, певна частина республіканців дійсно була незадоволена роботою нашого посла у США вже давно.
Так само, до речі, як були незадоволені її роботою і у нашій політичній верхівці вже давно, але я тут писати деталі не буду.
👉Проте лишати зараз Україну перед виборами без посла, я вважаю, не можна.
Ця ситуація точно не є безвихідною. Просто треба вміло і швидко провести антикризову роботу. І комунікаційну, у тому числі.

Цікаво, а хтось ще пам’ятає про план перемоги, який Україна повезла у США?
Ніби ціль візиту була така.

👉Тезово щодо (не) зустрічі Трампа та Зеленського.
AP з посиланням на співрозмовника в оточенні Трампа опублікували новину про те, що республіканський кандидат не планує зустрічатись з Зеленським, попри заяви української сторони.
По-перше, окремих представників Трампа роздратував візит українського президента на збройний завод у Пенсильванію разом з союзником Харріс губернатором Шапіро.
Тут коротке пояснення, що Пенсильванія - це так званий swing state, де зараз якраз невелику перевагу має Харріс, чому ж, у тому числі, Трамп днями сказав, що Зеленський хоче перемоги Харріс. Хоча це загалом популярна думка у багато кого з його оточення, що «Зеленський - президент демократів».
По-друге, дратують зливи у ЗМІ про деталі телефонного дзвінка між Трампом і Зеленським. Є такий самий страх, що будь що з їхньої зустрічі, і не лише їхньої, буде знову злито у ЗМІ.
І не безпідставно.
Навіщо в кожному інтерв’ю розповідати публічно про що був дзвінок - незрозуміло. Трамп і його близьке оточення вважає ЗМІ fake news. Окрім улюблених Fox News.
Так само, і анонсувати зустріч, без запланованого часу.
По третє, публічна помилкова риторика щодо Венса і його радикальність в інтерв’ю New Yorker.
🥲Ми лише додаємо собі проблем з цими людьми, з якими отримати проблеми й так легше легкого, на жаль.

Який один з основних викликів з «планом перемоги», який влада повезла до США?
Окрім того, що тема вже занадто «перегріта» і комунікаційно останні дні нам доводиться лише відбиватись.
Нереалістичність очікувань.
Очікувань України.
👉В адміністрації Байдена останні місяці були налаштовані на перемовини, наближені до адміністрації think tanks розробляли план, як підштовхнути Україну до перемовин з втратою територій (з поправкою на те, що як я писала раніше, є різні групи впливу, і умовна група Блінкена і загалом Держдепу налаштована більш рішуче, і щодо ударів вглиб рф в тому числі).
Позиції у категоричній формі від української влади, шантаж, претензії відверто дратують чинну адміністрацію.
Тому, сподіватись на те, що план для значного покращення позицій України на фронті, і не лише, а це однозначно план сили, буде виконаний адміністрацією Байдена ще до виборів, не варто.
Хоча курська операція внесла певні корективи, але незначні.
👉Це не означає, що Україні не варто працювати для досягнення своїх цілей далі, щоправда, не дай Боже, з тими самими наративами і лобістами, які робили це весь цей час. Ніби робили.
А працювати більше з тими людьми, які можуть напередодні виборів тиснути на Байдена і демократів щодо їхньої слабкої стратегії.
Так само на територіальні поступки Україною налаштовані і у команді Трампа.
👉Головний плюс від «плану перемоги» у тому, що американські посадовці сподіваються побачити чітку стратегію від України, адже їм давно бракувало чіткої стратегії від України і чіткої комунікаціі, про що вони наголошували у приватних розмовах.
До речі, логіку переміщення Камишина з посади міністра в ОП радником президента теж пропоную шукати і в цьому контексті.

І, до речі, щодо Дмитрука.
Прекрасно весь топ-політикум (або майже весь) знає, хто, і як саме, похвилинно, допоміг депутату виїхати.
Але про це мене не питайте.
Давайте ж правоохоронні органи попрацюють, чи як?

Читаю цими днями бравурні пости до президента, мовляв, як же так, втік закордон черговий обвинувачений нардеп Андрій Одарченко. А лише декілька тижнів тому після втечі Артема Дмитрука закордон, президент збирав керівників правоохоронних органів, щоб розібратись, як це «зрадники покидають країну», і що з тим робити.
Так от я знаю про що йшла мова на тій нараді з президентом. 😎
І повірте, і Дмитруку, і «втечам зрадників» там було присвячено десять хвилин.
Ну ладно, п’ятнадцять.
Інший час обговорювалось зоооовсім інше питання, яке цікавило президента 😇
Будете погано себе поводити - розповім.

Але читати пости цікаво, у когось же були сподівання.

Пора перейменувати цей канал в Нічні кулуари Забєліної, що скажете? 😎
Маю натхнення писати переважно вночі, вибачте.

Щоб не тримати інтригу довго, напишу частину: є питання до міністра оборони Рустема Умєрова.
Питання в Андрія Єрмака, чиїм ставлеником Рустем і є, і хто і відповідає за майже усі кадрові призначення (майже за усі, бо є ще президент і Міндіч).
По-перше, в Умєрова є питання по роботі з американцями, з PDA (presidential drawdown authority, сподіваюсь, ви в курсі, що це), через що ми можемо втратити 6 млрд доларів допомоги.
І загалом, як то кажуть, «крісло зашаталось».
І щодо призначень: про «міністерство єдності» пам’ятаєте?
Туди єдина претендентка - депутатка поки що «Батьківщини» Альона Шкрум, яка сама дуже хоче цю посаду.
Просуває її на цю посаду нині віце-прем’єр Олексій Кулеба, який давно лобіює Альону, вочевидь, щоб увести від Юлії Володимирівни.
Про нього теж згодом.
Це не все, звісно.
Але щоб заспокоїти окремих людей - достатньо.

У Кабміні найближчим часом ще можуть бути звільнення і призначення.
При чому, дуже неочікувані для багатьох.

Так, розповідаю, щоб не тримати інтригу.
Системно «підтікає» інша антикорупційна структура: САП.
Для того, щоб зрозуміти, як фігуранти багатьох розслідувань дізнаються деталі справ по собі, треба звернути увагу на такого собі заступника керівника САП Олександра Клименка - Андрія Синюка.
Я отримала достатньо серйозну інформацію, що ця людина зливає інформацію напряму герою всіх нічних кошмарів чеченців, він же Олег Татаров.
Впливати безпосередньо на хід розслідувань Синюк не може, а от робити зливи інформації - так.
Щоправда, це абсолютно не завжди допомагає фігурантам зовсім втікти від відповідальності, як, наприклад, голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленко.
Кажуть, президент був дуже незадоволений цим.Розповім вам потім цікаву історію про це.
Але в таких випадках на допомогу може прийти ВАКС (він же Вищий антикорупційний суд!), який часто (цікаве співпадіння, еге ж?), також діє в інтересах фігурантів.
І зовсім недарма.
Але про це можна буде почитати більше трохи згодом.
Це вам аперитив. Вип’ємо за антикорупцію! 🥂

Надихнулась Резніченко (хоча це складно, погоджуюсь) і сумою застави для нього у ВАКС, то ж розповім вам цікаву історію про зливи.
Але не у НАБУ. Про це вже було, хоча історія ще далеко не завершена.
Десь так добре тече 😎
Добре для окремих фігурантів, звичайно.

Перед дебатами Камали і Трампа саме час виконати обіцяне.
Отже, фідбек після останньої поїздки делегації ім.Андрія Борисовича у Вашингтон.
👉Point1 Білий дім вважає, що у України «головокружіння від успіху» на початку Курської операції і що зараз українська сторона позиціонує себе як наступаючу сторону, але це не так.
Курськ загалом розділив (вкотре) настрої у Вашингтоні: Держдеп хоч приватно, але аплодував цій операції, у офісі NSA (він же national security adviser Саліван) були роздратовані, що Україна пішла на це.
Якщо пам’ятаєте, я раніше писала, що у Держдепу та Салівана і Білого дому часто різні позиції щодо України. Зокрема, і щодо ударів вглиб рф.
Також, у Салівана досить обережне ставлення до дипломатії Єрмака, назвемо це так.
У Блінкена і Ко тим більше. Я це від різних співрозмовників чула неодноразово.
👉Point2 У Вашингтоні не так сильно чекають плану перемоги України Зеленського, який він анонсував, як хочуть перемовин з рф вже до виборів (!), у України ж позиція інша: вийти на більш сильну переговорну позицію, про що й йшла мова також. Але також до виборів у США.
І очікують відповідні кроки з боку США, на яких наполягає Україна.
Така позиція вищої верхівки України дратівливо сприймається у Вашингтоні, там вважають, що «у української влади не гнучке мисленння щодо завершення війни», і загалом, вже знову почали лунати розмови про вибори в Україні. Не у цьому році, звичайно, але у найближчому.
🙌Якщо пам’ятаєте, з цим, зокрема, приїжджав в Київ в один зі своїх попередніх візитів сенатор республіканець/трампіст Ліндсі Грем, зараз це настрій якраз серед демократів.

Обіцяю скоро знову більше цікавинок вже з США.
А ви поки пишіть мені коментарі, я їх люблю і всі читаю ❤️