Комітет 19 січня


Kanal geosi va tili: ko‘rsatilmagan, ko‘rsatilmagan


Громадська платформа проти нацистського терору і ксенофобії

Связанные каналы

Kanal geosi va tili
ko‘rsatilmagan, ko‘rsatilmagan
Statistika
Postlar filtri


10 лет тому назад, в городе Днепропетровск, нацистами был убит антифашист Михаил Нороха (30.07.94-18.11.11)
---- Мысли, которые зарождались в голове,
Боль, которую мы держим в себе.
То, что мы никогда не простим,
За что обязательно им отомстим.
За слезы подруг и огорчение друзей,
За нервные срывы беспомощных матерей.
За боль, которую он с собой унесет,
И то, что в нас бесследно не пройдет.

Ведь мы продолжим этот бой,
Мы закончим эту войну.
Все что ты не успел,
Мы закончим за тебя!


В ніч з 14 на 15 березня 1992 року, група із 25 молодих німців ввірвалась в притулок для біженців біля невеличкого містечка Зааль, що недалеко від Ростока. Нападники були озброєні холодною зброєю, бітами, ножами тощо. В результаті нападу 18-річний румун Драгомир Крістінель загинув. Хлопця забили бейсбольною битою. Місцева влада намагалася нівелювати значення спланованого, організованого і збройного нападу. І особливо його расистски характер. Було накладено заборону на поширення інформації, а офіційне повідомлення для преси було зроблено лише декілька днів після вбивства. Все зводилось до того, що напад це результат помсти за конфлікт між молодими румунами і німцями напередодні на дискотеці. В червні 1992 року окружний суд Ростока виніс вирок одному з убивць, 18-річному підлітку, за тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого та порушення громадського порядку. За це він отримав 2,5 роки ув'язнення. Два інших нападники відбулися умовними термінами.


Antifa Street Art 🇵🇸 dan repost
Samara, Russia @antifastreet


Запоріжжя


✊ 19 січня 2021 антифашистська акція в Києві відбулася, попри вранішнє затримання поліцією антифашистів, погрози правоохоронців та спроби нападів ультраправих.

Щороку 19 січня на Михайлівській площі Києва відбувається акція проти ультраправого насильства. Цього року вона відбулася, але формат акції довелося змінити.

Передусім через те, що зранку поліція затримала антифашистів на Контрактовій площі через, мовляв, порушення постанови Кабміну про карантин. Ці затримання є неконституційними, оскільки свобода мирних зібрань гарантується Конституцією, як вище від урядових постанов.

Київська поліція попередила представників Комітету 19 січня, що подібні затримання відбудуться на Михайлівській площі. Але у запланований час акція відбулася, щоправда, в іншому місці – на Поштовій площі.

Серед плакатів акції були такі "Вони нас закопали, але не знали, що ми – насіння", "Україні потрібна денацифікація". "Розформуйте полк "Азов".

З одного боку поліція не допустила організаторів і учасників акції до Михайлівської площі, де відпочатку був запланований захід, а з іншого боку та ж поліція нейтралізувала праворадикальні групи з бітами, які звично намагалися атакувати антифашистів.

Зранку у багатьох містах України відбуваються антифашистські флешмоби. Зокрема, у Дніпрі та Винниці такі акції вже відбулися, зараз вони проходять у Києві.

День пам'яті Маркелова і Бабурової і цього року став днем антифашистської боротьби.


19 ЯНВАРЯ dan repost


Вінниця з нами




Дніпро одним з перших відгукнувся на заклик Комітету 19 січня і приєднується до марафону пам'яті антифашистів, загиблих від рук нацистських покидьків. Нагадаємо, саме в цьому місті в 2011 році було убито 17-ти річного антифашиста Михайла Нороху. Сьогодні ми згадуємо і про нього!


Наша акція відбудеться уже завтра. Ми хочемо щоб вона пройшла якнайкраще. І не зацікавлені в насильстві та конфронтації. Але кожен йдучи на неї повинен розуміти всі загрози які можуть бути. Ми спробували дати ряд порад які допоможуть вам знизити їх рівень та унеможливити.

Хотіли звернути увагу на ряд важливих речей:

- обов'язково одягаємо маску і дотримуємось дистанції (не забуваємо про пандемію)

- не забуваємо про документи, що посвідчують особу

- беремо лише дозволені засоби самооборони, але не забуваємо про них

- приходимо вчасно, не запізнюємося. це важливо!

- не тиняємося без діла в районі акції, ні до, ні після

- залишаємо плеєр дома, не тупимося в телефон. будьте уважні, але не накручуйте себе

- не приходимо напідпитку ітп

- у випадку появи провокаторів та провокацій не вирішуємо ці проблеми самостійно, для цього будуть спеціально виділені групи людей

- на акцію і після акції добираємося зі своєю групою-друзів, інформуємо друзів після того, як благополучно добралися додому

- заряджаємо і поповнюємо мобільний, заздалегідь поповнюємо картку на метро та беремо необхідні гроші на проїзд

- уважно слухаємо організаторів, виконуємо їх прохання вчасно і в потрібному об'ємі

- в жодному випадку не відходимо від організованої групи людей, якщо прийшли на акцію. всі додаткові справи в цьому районі відкладаєм на інший день

Прислухайтеся до наших порад і все пройде якнайкраще!

Комітет 19 січня


Час зупинити ультраправий терор в Україні!

Завтра, 19 січня о 12:00 на Михайлівській площі у Києві
відбудеться щорічна акція протесту проти ультраправого насильства. Правозахисники, представники громадських та соціальних ініціатив, журналісти та антифашисти вийдуть на вулицю, аби вшанувати пам'ять Станіслава Маркелова та Анастасії Бабурової, вбитих у цей день 12 років тому російськими неонацистами. Учасники хочуть звернути увагу суспільства на проблему ультраправого насильства в Україні.

В Україні системними стали напади і замахи з боку ультраправих на журналістів, активістів, представників меншин та інакодумців. Цьому сприяє повна безкарність. Попри те, що за минулий рік влада в країні змінилася, проблема залишилася.

Ультраправі підозрюються в скоєнні більшості резонансних злочинів в Україні, серед яких вбивства Олеся Бузини, Павла Шеремета, Дениса Вороненкова, Катерини Гандзюк та Віталія Олешка, замах на вбивство В’ячеслава Соболєва, під час якого загинула дитина. Це і вбивство під Львовом ромського хлопця Давида Папа, і вбивство в Одесі Івана Кузнєцова, яке Сергій Стерненко транслював онлайн. Водночас ниточки від цих злочинів тягнуться до владних кабінетів, до спецслужб та правоохоронців. Алібі та протекція з боку можновладців дають можливість ультраправим злочинцям систематично уникати покарання за законом. Факт співпраці правих екстремістів із силовиками та владою є надзвичайно тривожним. Час покласти цьому край!

Щороку, незважаючи на погрози та напади, ми виходимо, щоб публічно засудити злочини ультраправих та потурання ним влади. Ми закликаємо не мовчати та запрошуємо приєднатися до нашої акції.

Зупинимо ультраправий терор разом!

Комітет 19 січня.


Друзі.
19 січня кожного року у багатьох містах світу антифашисти виходять на акції пам'яті вбитих цього дня 2009 року російськими наці правозахисника Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової.
Починаючи з 2016 у Києві на ці антифашистські акції нападають місцеві та російські нацисти.
Попри це ми акції антифашистського опору проводимо щороку.
Проведемо і 19 січня 2021.
Запрошуємо вас взяти участь у акції, яка розпочнеться 19 січня 2021 о 12-00 на Михайлівський площі.

Комітет 19 січня.


Кількість загиблих від ультраправого насильства в Німеччині по роках


УЛЬТРАПРАВОЗАХИСНИКИ
Що з нами сталося? Колись убивство журналіста викликало повстання. А утиски змі викликало загальне обурення як правозахисників, так і всього суспільства. Спільний голос допомагав суспільству одужати.Тепер теж є намагання подати спільний голос. Але для чого і для кого цей голос? Тепер цензура, насильство і, навіть, убивства стають соціально прийнятними, якщо вони чиняться правильними «активістами», «патріотами», «ветеранами». Низка правозахисних організацій (деякі – справді правозахисні, бо реально працюють задля захисту громадянських прав) зробила заяву, де всупереч як законодавству, так і покликанню правозахисників, наперед визначають, що Стерненко (ультраправий «активіст», який убив людину і щодо якого порушено кілька тяжких кримінальних справ), є «потерпілим». А убитий і поранений Стерненком наперед визначені "нападниками"
Ця заява по змісту - відвертий тиск на правоохоронні органи (у адресатах заяви значаться Офіс генпрокурора, СБУ, МВС, депутати) з метою вирішити справу на користь однієї сторони. Втім, ця заява є лише додатком до заяв представників попередньої влади Порошенка, екс-міністерки Супрун, представників «Євросолідарності», «Голосу», деяких депутатів «Слуги народу». Одним з підголосків цілої кампанії, яка по суті спрямована не лише на відбілювання одного «активіста», а й на легітимізацію системи залякування українців. Системи, яка діяла останні 5 років.
І цей безпрецедентний тиск на слідство, через який справа не розслідується вже скоро як 2 роки, і до якого долучили вже й правозахисників, примушує задуматись взагалі над станом правозахисного руху в Україні.
Ми практично не реагуємо на ідеологічні заборони, цензуру, політичні переслідування інакодумаючих – журналісти Коцаба, Василець, Муравицький визнані міжнародними правозахисними організаціями в’язнями сумління – і вимагаємо визначити підслідність справи Стерненка лише за однією спецслужбою, СБУ. Чому?
Ми вимагаємо створити парламентську комісію з розслідування нападів на активістів і визначаємо список цих активістів. Туди входить той же Стерненко та інші представники ультраправих. Але чому ми до цього списку не включили Бузину, Станіслава Сергієнка (порізаного ножами студента, який нагодував тортом «Рошен» теперішнього міністра фінансів Марченка за намагання обмежити стипендії), Артема Тідву, представників ромів, на яких напали наші наці, а одного з них – Давида Папа вбили. Кількість журналістів, на яких напали просто важко перелічити. Чому така вибірковість?
Чому після однієї з акцій «Хто замовив Гандзюк?» наці з С14, які брали у ній участь, поїхали до Житомира, де напали на адвоката політв’язня, журналіста Муравицького? І за це їм нічого не було.
Україна вже 6 років живе в атмосфері доносів, політичних переслідувань, ультраправого насильства та цензури.
Ми цього не помічаємо? Повторюємо, що ультраправого терору у нас немає? І спонукаємо до множення політично мотивованого насильства, рейдерства, "кришування».
Роками тривають справи щодо злочинів, у яких підставно звинувачуються ультраправі. У жодної з цих резонансних справ судового вироку немає. Немає, зокрема, й через політичний тиск, до якого долучилися ультраправозахисники.
Швидке й об’єктивне розслідування цих злочинів, без подібного тиску, необхідне Україні, щоб зрозуміти, що з нами сталося і як нам одужати.
І найважливіше не те, хто підписав це звернення, а хто НЕ підписав.
Вони залишають надію, що ми одужаємо. Володимир Чемерис


Антифашистська акція 19 січня.

В Україні відбулася щорічна антифашистська акція в пам'ять про загиблих правозахисника Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової.


У Львові під стінами консульства Російської Федерації активісти об'єднання “Чорний стяг” влаштували меморіальний захід зі свічками. Вони закликали до солідарності — лише так, на їхню думку, можна подолати фашизм.


У Донецьку акцію пам'яті і боротьби організували активістки феміністичного об'єднання “Аврора”, антифашистського товариства “Червона гвоздика” та філософського клубу “Діалектика”. Учасники вшанували пам'ять всіх загиблих від рук неонацистів та висловиили підтримку тим, хто бореться проти ультраправого насильства.


Тим часом у Києві, в самому центрі столиці - на Михайлівські площі, всі могли переконатись в актуальності проблеми.

Ультраправі прийшли зривати захід: вони викидали руки в нацистському вітанні, кричали ксенофобські лозунги, кидали каміння та петарди в учасників меморіального мітингу, організованого “Комітетом 19 січня”. Поліція спрацювала краще, ніж у попередні роки: одинадцять ультраправих було затримано. Але після завершення акції неонацисти “гастролювали” містом та атакували організації, пов'язані з лівим рухом. Як і в 2017, постраждала стороння людина за те, що (на думку ультраправих) “виглядала як антифашист”.


19 січня антифашистські заходи відбулися у протилежних куточках України та об'єднали людей з різними поглядами. А ультраправі, як і завжди, несли лише розбрат і насильство.

Правозахисник, член “Комітету 19 січня” Володимир Чемерис виступив на мітингу в Києві та запропонував такі заходи для вирішення проблеми ультраправих в Україні. Це, зокрема:

1. Об’єктивно і в найкоротший термін завершити розслідування вбивств і нападів на активістів та журналістів.

2. Припинити державне фінансування ультраправих формувань з боку центральних та місцевих органів влади.

3. Припинити “кураторство” парамілітарних угруповань з боку МВС, СБУ та ГПУ.

4. Здійснити деполітизацію та денацифікацію правоохоронних органів.


Володимир Чемерис про проблему ультраправих в Україні: "19 січня щороку у багатьох містах України, Росії, Європи відбуваються акції пам’яті правозахисника Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової (громадянки України). Їх убили 2009-го російські нацисти, частина з яких з початком війни на Донбасі приїхала до України та приєдналася до «Азову».

ПРАВА ЗАГРОЗА ДЛЯ УКРАЇНИ

Цього року в Україні акції антифашистського протесту та громадянської солідарності відбуваються у Львові, Києві, Донецьку. Антифашизм єднає Україну тоді, коли нацизм розшматовує і розстрілює батьківщину.
Вбивства та насильство щодо журналістів, активістів та представників національних меншин, напади на інакодумаючих та на мирні зібрання, погрози та мова ворожнечі – всюди присутня рука ультраправих. Напади здійснюються при бездіяльності, а то й при відвертому потуранні з боку правоохоронців. Розслідування цих злочинів (деякі з них вчинені 5 років тому) практично стоїть на паузі.
Змінивши владу, ми сподівалися, що нові люди принесуть в Україну мир, припинення антисоціальної політики та відновлення громадянських свобод, тотально попраних попереднім керівництвом. Але наші сподівання поки що марні. Ультраправе насильство триває. Безкарність спонукає їх до нових нападів і агресії.

ЩО РОБИТИ

Як свідчить моніторинг ультраправого насильства, який проводив Інститут Республіка, після президентських виборів рівень насильства впав майже до нуля. Проте з осені 2019 напади поновилися. Знову об’єктами агресії стали журналісти і мирні зібрання - нападники відчули, що нічого не змінилося.
Для того, аби припинити ультраправий терор в Україні, необхідно зробити кілька кроків:
1. Об’єктивно і у найкоротший термін завершити розслідування вбивств і насильства щодо активістів та журналістів.
2. Припинити державне фінансування ультраправих формувань з боку місцевих влад та міністерств.
3. Припинити «кураторство» парамілітарних угруповань з боку МВС та СБУ.
4. Деполітизація та денацифікація правоохоронних органів.

P.S. Сьогодні у Києві невелика, але агресивна група наці намагалася зірвати мітинг антифашистської солідарності. Проте завдяки діям поліції діалогу їхні провокації провалилися і сутичкам вдалося запобігти. Їм залишилося лише зігувати (у центрі Києва!, див. на фото).
Проте уночі вони розвішували листівки із закликом знищувати лівих і малювали на стінах будинків свастики (див. на відео з нацистського телеграм-каналу AVTONOM.NS). Чим додали багато аргументів тим, хто стверджує, що "у нас нацизму немає"."


19 січня о 12.00 на Михайлівській площі у Києві відбудеться щорічна акція протесту проти ультраправого насильства.

Протягом минулих років напади на журналістів, активістів та небайдужих громадян з боку ультраправих стали системними, вони вражають зухвалістю та безкарністю. А можновладці, правоохоронці та значна частина суспільства якщо не сприяють, то зазвичай закривають очі на злодіяння, насильство та терор неонаці.
Який резонансний злочин не візьми - напад, побиття чи залякування, а то й убивство чи теракт - він чи не завжди скоєний руками ультраправих. А ниточки від них тягнуться до найвищих коридорів української влади, в кабінети спецслужбістів та правоохоронців.

Так було, зокрема, з убивством Катерини Ганзюк, чи замахом на В’ячеслава Соболєва, під час якого загинула дитина. Зрушення із розслідуванням вбивства Павла Шеремета вказує, що й тут могло бути так само. Попри це, з підозрюваних ліплять героїв, їхнє алібі має забезпечити їхній нібито патріотизм.

Алібі та безкарність. Час покласти цьому край! Українське суспільство не сприймає і засуджує це. Це не влаштовує більшість - але більшість лишається мовчазною і апатичною . А така ситуація створена активною меншістю - владною елітою та агресивними націоналістами.

Але мовчать не всі! Щороку, незважаючи на погрози, напади, насильство, маніпуляції в провладних ЗМІ та брехню, ми виходимо, щоб публічно засудити безчинства ультраправих.

Ми виходимо, щоб згадати наших товаришів Станіслава Маркелова та Анастасію Бабурову, вбитих нацистами в центрі Москви у схожій атмосфері 10-ти річної давнини. Щоб згадати всіх загиблих від рук ультраправих.

В різні роки нас намагалися цькувати, зривати акції, нападати на учасників та активістів. Апологети кривавої безкарності випускали спойлерів, викривляли інформацію про нас та замовчували в медіа.

Але ми є, ми знову виходимо, як і завжди, на Михайлівську площу. І закликаємо тебе також долучитися, щоб наш голос і нашу правду було гучно чути. Щоб ультраправому терору було покладено край!
Комітет 19 січня.


Ніколи не забудемо!


9 листопада 1938 року нацистська Німеччина почала погром проти євреїв. Єврейські будинки були розграбовані, так само як і магазини, міста і села. Штурмові загони і громадяни, руйнували будівлі молотами, вулиці були покриті осколками розбитих вікон — звідси пішла назва «Kristallnacht», Кришталева ніч. 91 єврей був убитий, а 30 тисяч єврейських чоловіків — це чверть всіх чоловіків-євреїв в Німеччині, були вивезені в концентраційні табори, де їх катували протягом декількох місяців. Більше тисячі з них померли. Близько 1'668 синагог були пограбовані і 267 спалені. Тільки у Відні, 95 синагог або єврейських молитовних домів були зруйновані.

Погром Кришталевої ночі вважається символічним початком систематичного знищення євреїв, яке почалося з дискримінації і вигнання німецьких євреїв з 1933 року і в кінцевому підсумку призвело до вбивства мільйонів євреїв і так званих «ворогів німецького держави»: гомосексуалів, злочинців і «антисоціальних» людей, членів різних релігійних громад, людей з психічними відхиленнями, політичних «злочинців», послідовників таких політичних течій, як комуністи та соціалісти, іспанських республіканських біженців, також меншин, таких як роми, сінті та інші.


5 червня 2013 року в Парижі троє націоналістів з використанням зброї напала на 18-ти літнього антифашиста-першокурсника з Інституту політичних досліджень (Institut d'Études Politiques de Paris) Клемента Мерика (Clément Méric). В рузультаті нанесних травм хлопець загинув. Це убивство шокувало французів. Ультраправа організація до якої належали убивці була заборонена. А їх самих було засуджено. Але це не поверне уже хлопця. Сьогодні фашизм знову активний в Франції та і по всій Європі. І саме тому, а також щоб підтримати близьких та друзів Климента, київські антифашисти, активісти "Комітету 19 січня" провели невеликий пікет памяті під посольством Франції. Clément Méric, ni oubli ni pardon!

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.

153

obunachilar
Kanal statistikasi