Субота. Якась особлива атмосфера, навіть якщо б. Всі знаходять нашу групу не самою дружною, але іноді мені хочеться зробити щось хороше для них, і я роблю. У будь-якому випадку.
У нього є якась така штука, щоб як маленька фабрика. Він сидить з нею іноді і крутить цигарки, і співає про те, як їх любить, і стверджує, що помре через 20 років. Спочатку я заперечувала, що більше, але потім побачила кількість випитої кави і цигарок. Може, і менше. Але пес прикольний, хорошенький, й ім'я звучить у нього, як карткова гра.
Вона раділа, що ми всілися, таке не часто буває. Вона завжди радіє, ото й всього хорошого і корисного від неї.
Того дня я сказала, що кип'ятильник дуже гарний, раніше я б не назвала створену людиною річ для побутових цілей гарною.
....
І правда зайва зацикленність на своїй персоні, у всіх. І я така сама...
Я ще давно прийшла до думки, що людям варто дивитися і направляти увагу в навколишній світ, а не всередину себе. Мені самій іноді важко, але ще гірше не пробувати.
Людина своєю душею дуже дрібна, скільки б ви не читали, не дізнавалися, однаково світ більший і
чистіший, правильніший, з кращими поривами, ніж одна людина.
Людина по своїй натурі порочна і гріховна чи все таки створена по образу божому, коли народжується, то чиста і невинна, і лиш обставини заставляють її душу черствіти?
А звідки ті погані обставини?
Схоже на твір на літературу в школу.
/Людей єднає музика і спільні невиправні вади душі/
Вона чиста, прозора, у неї немає ніякої призми чи сита в душі. І діє вона не за принципом, а за обставинами, деталями, як людина. Це виключно теоретичний образ, на практиці такого не буває.
Я люблю це все, бо це все - люди, порочні. Для мене всілякі вади душ людей, як порножурнал для 12-річного хлопця: погано, але цікаво. Я часто злюся, але потім стає все одно. Така вже конструкція. Люблю їх, що всі вони різні, але в рамках одного рівня, намагаються засудити один одного за смаки, за характер - по суті реакцію на обставини, за волю випадку. І я така сама. За їх реакцію на все, за всю брехню і неправду, гординю і лінь.
Я не християнка, до речі.
За те, що вони люди, матеріальні, насущні. За те, що можна зчитувати справжні емоції і ненависть один до одного, що можна побачити жести зневаги до інших і зверхність, якої по суті а звідки та зверхність береться.
Думаю, це просто так склалося: комусь кращі обставини, комусь гірші
/для духовного і розумового розвитку/. І комусь було цим випадком даровано бажання дізнаватися, цікавість до світу, а іншому - ні
У Коельо було про віру у спільну душу всього людства, її послідовники йшли на війну і не жаліли життя зовсім.
Я не соціалістка, більше навіть за ідеології індивідуалістичного напрямку, але
ну насправді
сама суть того, що ти - це ти, з усіма рисами, поміщена саме в цю фізичну оболонку - бажання випадку, не більше. Але і в той самий час лише ти можеш вирішити, що робити з цією оболонкою, досягне вона чогось чи впаде нижче нема куди.
Кто дочитал до конца
Так как сегодня 8 марта, я бы могла поздравить всех с Днем женщин, но я сделаю хитрый ход - поздравлю всех с Днем рождения Маши, не менее важный празник, я считаю, и интереснее
