"Оксана
Се ти, Степане? Бач, мені приснилось, що місяць ясно-ясно засвітив у батьковім садочку...
Степан (удавано веселим голосом)
Місяць, люба? Се дивно, бо якраз на тебе сонце!
Оксана
Що ж, може, там ясніше світить місяць, ніж тута сонце..."

"От, здається, руки чисті, проте, все мариться, що їх покрила не кров, а так... немов якась іржа... як на старих шаблях буває, знаєш?"


"Бояриня" Леся Українка