🤍🤍🤍
ця любов ще така крихітна і слабенька
як дитинка у лоні матері
як молоді паростки винограду у листопаді
як ліхтарик світлячка на дощі
вона вовтузиться і стріпується, передчуваючи біду
я накриваю її долонею
і вона стихає
її серце б'ється
як у білченяти перед дзьобом шуліки
як у човників, припнутих до берега перед бурею
пуповиною ланцюжків
як у ластівки, що пролітає над ядерним реактором
якби вона була квіткою
я могла б її зламати двома пальцями
зрештою, скільки в тому серці зайвого бур’яну –
не кожен же прополює його від баобабів
але я чомусь підживлюю її спогадами
закриваю обома долоньками як стрітенську свічку
і зриваюся серед ночі
слухаючи
чи ще б’ється її маленьке серце #love_poetry