Падає з неба зірка, чи ні?
Влада є зебра, у мирі та війні.
З автоматами там не люди й не вóли,
Хто стріляє, партійці чи прoли?

Молодь повертається у ящиках,
Села йдуть у дощових плащиках,
Оминають сльози, то гóспода вказівка,
Гроза омиває горе, не туди впала та зірка.

Роса не з тої пóри,
Не вродлива пісня,
Вона з кров'ю змішана...
Нагадує вбивства.

Дещо соромно Богу,
Де ще зроблено подібне?
Те, що надало змогу
Вважати звірство необхідним?

Сумно, коли багряною залива
Поля, ліси, безкраї наші жнива,
Від неї земля чорніє на сонці,
А небо червоне в спітнілих очах.

Тоді нарождується лють,
То дітям бачить не треба,
Бо дійде до того ця путь,
Що згине будь яка зебра...

Та зів'януть всі квітучі калини і верби.