Стилет і стилос

Після цього Горліс-Горський жив на Галичині, брав активну участь у створенні Карпатської України. Після окупації Закарпаття угорцями він манівцями потрапив до Фінляндії. Там Горліс-Горський намагався створити український підрозділ із числа радянських полонених. Коли ця ідея провалилася, він повернувся до України та навіть відвідав Холодний Яр. Під кінець війни він разом з дружиною переїхав до Львова, а звідти – до Західної Німеччини, де зустрічався з іншими емігрантами та плекав плани з визволення України. Для цього він планував співпрацювати з англійською та американською розвідками.
27 вересня 1946 року в Авгсбурзі він, як і належить справжньому герою пригодницького фільму, загадково зник – найбільш імовірно, став жертвою радянських вбивць. Та слава його живе і понині, а «Холодний Яр» залишається найбільш войовничим та авантюрним романом української літератури.

🗡️Дуже важко подати стислий життєпис Юрія Горліса-Горського: навіть якщо переповідати тільки найважливіші факти його біографії, все одно це нагадуватиме гостросюжетний пригодницький роман.
🇺🇦Він воював у Першій світовій у лавах «Дикої дивізії», згодом був хорунжим в армії УНР та брав участь у Зимовому поході. Зрештою потрапив до Холодного Яру та більше року воював разом із повстанцями проти більшовиків. Його найвідоміший роман про ці події завершується на моменті, де Горський опиняється у штабі армії УНР в Польщі.
Там він затримався ненадовго: невдовзі його відрядили до Києва вести підпільну роботу та підіймати антирадянське повстання. Та його було викрито і заарештовано. Майже одразу його відпустили: Горський погодився співпрацювати, але виявився подвійним агентом і тривалий час передавав чекістам дезінформацію. У 1924-му його знову заарештували та цього разу засудили до 15-ти років ув’язнення. З тюрми йому вдалося потрапити до психіатричної лікарні, звідки він утік у квітні 1931 року.

Богдан Бора
"Друзям з-під Бродів"

Останніх сторінок історії
Ви не читали в тишині;
Ви їх писали в ратній оргії
Своєю кров`ю під рапсодії
Гармат і дзявкання броні.

Останні сторінки історії -
Це ваш, залізом зритий шлях,
Покритий хламом бутафорії,
Де в кожній вирві й кожній колії
Вітчизни син орлом поляг.

Останні сторінки історії -
Це ви в атаці і огні,
Як молоді і буйні борвії,
На волошково-синім обрії
У золотому стремені.

Останні сторінки історії
Писали ви, жреці без ряс,
Огненним шрамом траєкторії
Для тих, що проти тлі - Московії
До бою стануть після вас.